Етапи виконання роботи

1. Розрахунок собівартості турпродукту.

2. Визначення вартості турпродукту.

3. Оцінка економічної ефективності турпродукту.

Вказівки до виконання

1. Розрахунок собівартості тур продукту

Вартість мешкання за весь тур знаходиться шляхом множення вартості мешкання за одну добу на кількість ночівель:

(6.1)

де - вартість мешкання в добу, у.о.; - кількість ночівель в готелі.

У більшості зарубіжних готелів вартість харчування входить у вартість мешкання.

При організації харчування туристів можуть застосовуватися системи харчування: повний пансіон (сніданок, обід, вечеря), напівпансіон (сніданок і обід або обід і вечеря), тільки сніданок, а також наступні форми обслуговування:

- «а ля карт» - вільний вибір клієнтом блюд по пропонованим рестораном меню;

- «табльдот» - по єдиному для всіх клієнтів меню;

- «шведський стіл» - вільний вибір виставлених на загальний стіл блюд і самообслуговування.

Вартість харчування туриста визначається по наступній формулі:

(6.2)

де - вартість харчування одного туриста на добу; - тривалість туру, доба.

Вартість харчування всієї тургруппи знаходиться по формулі:

(6.3)

де , - вартість харчування дорослих і дітей відповідно, у.о.; , - кількість дорослих і дітей відповідно.

Якщо тур пов'язаний з переїздами з одного населеного пункту в іншій або з харчування на різних підприємствах харчування, то вся вартість харчування підсумовуються за весь тур. Вартість перевезення залежить від виду використовуваного транспорту і умов його надання.

При поїздках усередині України або в суміжні з її територією держави на відстані до 300-400 км найчастіше використовується автобусний транспорт, який може належати турфірмі або орендуватися у автотранспортного підприємства. Орендна платня може бути 2-х видів: почасовая або покилометровая.

Якщо туристський маршрут виконується нерегулярно, то транспорт доцільно використовувати по разових замовленнях, якщо ж тур здійснюється регулярно протягом якогось періоду часу, то транспорт доцільно використовувати на підставі довгострокових договорів між турфірмою і автотранспортним підприємством.

Автобус може орендуватися на весь тур або тільки на перевезення туристів з одного населеного пункту в іншій. Якщо туристський маршрут пов'язаний з відвідинами декількох населених пунктів, то зручніше замовляти автобус на весь тур, хоча це може бути і дорожче.

Вартість перевезення одного туриста за час дії оренди можна визначити по наступній формулі:

(6.4)

де - вартість оренди автобусу (повна), у.о.; - кількість туристів в групі.

Аналогічно розраховується вартість перевезення туристів при використанні на правах оренди будь-якого транспорту (авіаційного, залізничного, водного). Якщо ж турфірма для організації туру купує частину місць в транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення по даному маршруту, то персональна вартість перевезення для кожного туриста визначається ціною квитка по даному маршруту з урахуванням групової знижки, що надається, відповідно до вибраного туриста рівнем комфортності поїздки.

У вартість туру, як правило, входить вартість проведення запланованих екскурсій. Остання, в основному, не залежить від кількості туристів в групі. Екскурсоводом може бути і керівник тургруппи, але найчастіше ним є штатний працівник об'єкту показу (музею, палацу, собору, парку і т.д.).

Вартість екскурсії з розрахунку на одного туриста визначається по формулі:

(6.5)

де - загальна вартість екскурсії.

Якщо в турі є трансфер, його вартість також входитиме у вартість турпродукта, як і вартість організації приймаючою стороною зустрічі і дротів групи.

Вартість трансферу (організації зустрічей/дротів) з розрахунку на одного туриста знаходиться по загальній формулі:

(6.6)

де - повна вартість трансферу, у.о.

У повну вартість туру входять комісійні агентам туру у вигляді відсотка до загальної вартості туру, а також витрати на керівника тургруппи. У різних країнах прийняті різні підходи до оплати готельних витрат і живлення керівника тургруппи: розміщується і харчується безкоштовно, за пільговими тарифами або за тими ж тарифами, що і туристи. Для виконання економічної оцінки турпродукта звичайно беруться найбільш жорсткі умови, тобто коли керівник групи ніякими пільгами не користується. В цьому випадку витрати на керівника групи складатимуться з вартості розміщення, вартості живлення, вартості командировочних, вартості страховки.

Витрати на керівника групи з розрахунку на одного туриста визначаються по формулі:

(6.7)

де - витрати на мешкання керівника групи; - витрати на харчування керівника групи; - витрати на оплату командировочних керівника групи; - витрати на оплату страховки керівника групи.

Собівартість туру (розраховується без урахування накладних витрат) з розрахунку на одного туриста визначається як сума всіх вартостей, віднесених на одного туриста:

(6.8)

2. Визначення вартості турпродукту

В умовах ринкових відносин сильним регулятором цін є сам ринок, де ціна визначається в результаті поєднання попиту і пропозиції. Для спрощення розрахунку ціни туристського маршруту, що розробляється, користуються методом «витрати плюс прибуток». Остаточне рішення по встановленню ціни на конкретний тур приймає керівництво фірми. В цьому випадку ціна туристської путівки для конкретного покупця даного туру визначатиметься по формулі:

(6.9)

де - вартість турпутевки для конкретного покупця; - собівартість (обмежена) даної турпутевки для фірми; . - встановлений коефіцієнт рентабельності.

По даній формулі розраховується ціна турпутевок для різних умов розміщення з урахуванням сезонної знижки.

3. Оцінка економічної ефективності турпродукту

Оцінити економічну ефективність розробленого турпродукта можна за допомогою показників прибутковості і рентабельності продукції. Показник рентабельності турпродукта визначається як відношення валового прибутку до повних витрат фірми по даному турпродукту. Т.ч. для визначення рентабельності потрібно валовий прибуток розділити на повні витрати.

Витрати туристської фірми мають свою специфіку. Вона полягає в тому, що всі змінні витрати є «чужими» і відшкодовуються при покупці турпродукта, а за рахунок фірми відшкодовуються тільки постійні витрати. Виходячи з цього правильніше вищеперелічені показники відносити не до суми продажів, а до маржинальному доходу фірми.

Всі основні дані, одержані в ході розрахунків, зводяться в єдину таблицю. Аналізується величина показників прибутковості і рентабельності і робиться висновок про економічну ефективність продукту туру, що розробляється.

Виконані по даній методиці розрахунки дозволять на стадії розробки нового турпродукта оцінити можливу його економічну ефективність, визначити слабкі в економічних відносинах місця турпродукта, виробити заходи по підвищенню економічної ефективності турпродукта або відмовитися від його розробки.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю «собівартість»?

2. Які витрати враховуються при визначенні собівартості турпродакту?

3. Що таке маржинальний доход фірми?