Оцінка.

Оцінка — це спосіб грошового вимірювання об’єктів БО у нац. валюті.

Нормативні док: Закон Укр «Про БО та фін звітність в У», Національні ПСБО, Міжн стандарти фін звітності.

Оцінка включає три елементи: 1) об'єкт або подію; 2) належну до кількісної оцінки властивість (якість, ознаку, характеристику); 3) шкалу виміру або сукупність одиниць виразу властивості. Будь-який об'єкт або подія мають декілька властивостей, які можна виміряти. Мета оцінки — формулювання основного завдання, яке слід вирішити в результаті оцінки. Формулювання мети оцінки передб: а) повне і правильне найменування об'єкта оцінки; б) вид активів, які оцінюються; в) вид майнових прав, які оцін.; г) дату оцінки.

Оцінка ГЗ(госп.засоби) та їх джерел (капіталу та зобов'язань) є відправним моментом БО і реальною основою його побудови. Ціна як грошове вираження вартості є базовою категорією при оцінці активів і господарських операцій. Будь-яка ціна складається з таких елементів: собівартості реалізації; накладних витрат; прибутку; податків; торговельних націнок (знижок). Основою формування ціни виробника продукції є собівартість виробництва продукції. Визначення собівартості є прерогативою управлінського обліку.

В основу оцінки ГЗ покладено оптові, роздрібні, середньозважені, розрахункові, облікові та інші ціни. Найбільш поширеними є оптові та роздрібні ціни.

Теорія бухгалтерського обліку ставить до оцінки основні вимоги: реальність (адекватність), єдність та цілеспрямованість оцінки.

Існують такі грошові оцінки: -Економічні використовують, визначаючи цінність майна при його реалізації чи придбанні. -Юридичні можуть бути обмежені двома групами оцінок, які випливають з укладених угод (договорів), обумовлених необхідністю відшкодування заподіяної шкоди. -Статистичні характеризують сукупність об'єктів за деякими середніми величинами; використовуються в макроекономічному обліку й аналізі.

-Експертні проводять, як правило, фахівці; це самостійний вид оцінки в бухгалтерському обліку, не позбавлений, як відомо, суб'єктивізму.

-Страхові розраховують індивідуально для кожного страхового об'єкта; остаточно встановлюються після перевірки страховою організацією даних, наданих їй страхувальником.

Оцінка найважливіших видів активів на дату балансу:

· основні засоби та нематеріальні активи, інвестиц нерухомість відображають у двох оцінках – за первісною вартістю (фактичною собівартістю) та залишковою вартістю;

· виробничі запаси: якщо придб за грош кошти – перв варт; виготовл власн силами – виробнича с/б; інші шляхи – справедл вартість

· дебіторську заборгованість за продукцію відображають у двох оцінках: за первісною вартістю і поточною чистою вартістю.