Бухгалтерський баланс: основні характеристики та види

Бухгалтерський баланс: основні характеристики і види

студентки групи Б-10

Новикової Ольги

Науковий керівник: старший викладач Керімов А.Т.

СІМФЕРОПОЛЬ, 2011

АНОТАЦІЯ

Реферат включає: 18 сторінок; 3 таблиці; список використаних джерел (11 найменувань); 1 додаток.

Бухгалтерський баланс: основні характеристики та види

Ключові слова: баланс, актив, пасив, стаття, розділ, зобов’язання, власний капітал.

Мета роботи - дослідження загальної характеристики бухгалтерського балансу та його видів, а також вплив господарських операцій на баланс.

Для досягнення даної мети потрібно вирішити наступні завдання:

¾ розглянути поняття, суть та призначення бухгалтерського балансу організації;

¾ проаналізувати структуру бухгалтерського балансу;

¾ визначити види балансів;

¾ дослідити роль бухгалтерського балансу та вплив на господарські операції на нього;

¾ узагальнити сформульовані висновки.

Об’єктом дослідження є сукупність господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату.

Предметом роботи виступає теоретичні, методичні й організаційні принципи складання балансу.

За результатами дослідження сформульовані виводи стосовно практичного вирішення питань процедур складання бухгалтерського балансу.

ЗМІСТ

ВСТУП

Перебудова управління економікою, перехід до ринкових відносин, використання різних форм власності неможливі без відповідного підвищення ролі обліку і контролю.

У даний час всі організації, незалежно від їх виду та форм власності, ведуть бухгалтерський облік майна, зобов'язань і господарських операцій згідно з чинним законодавством та нормативними актами.

Звітність виконує важливу функціональну роль в системі економічної інформації. Вона інтегрує інформацію всіх видів обліку і представляється у вигляді таблиць, зручних для сприйняття інформації об'єктами господарювання. Методологічно та організаційно звітність є невід'ємним елементом всієї системи бухгалтерського обліку і виступає завершальним етапом облікового процесу, що зумовлює органічну єдність формуються в ній показників з первинною документацією та обліковими регістрами.

Дані звітності використовуються зовнішніми користувачами для оцінки та ефективності діяльності підприємства, а також для економічного аналізу у самій організації. Разом з тим звітність необхідна для оперативного керівництва господарською діяльністю та служить вихідної базою для наступного планування.

Найважливіше місце в системі бухгалтерської звітності підприємств і організацій належить до бухгалтерського балансу. Дані бухгалтерського балансу дозволяють досліджувати фінансовий стан підприємства, його стійкість, платоспроможність, ефективність господарської діяльності, тенденції розвитку. Баланс зручний саме можливістю виявлення напрямків подальших, детальних досліджень, що проводяться на основі аналітичного обліку, а так само тим, що завдяки величезному числу способів розгляду здатен надати інформацію для найбільш достовірних і адекватних для ситуації висновків.

Все вищевикладене підтверджує актуальність теми реферативної роботи, визначає її мету і завдання.

Мета роботи - дослідження загальної характеристики бухгалтерського балансу та його видів, а також вплив господарських операцій на баланс.

Для досягнення даної мети потрібно вирішити наступні завдання:

¾ розглянути поняття, суть та призначення бухгалтерського балансу організації;

¾ проаналізувати структуру бухгалтерського балансу;

¾ визначити види балансів;

¾ дослідити роль бухгалтерського балансу та вплив на господарські операції на нього;

¾ узагальнити сформульовані висновки.

Об’єктом дослідження є сукупність господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату.

Предметом роботи виступає теоретичні, методичні й організаційні принципи складання балансу.

У процесі дослідження теми використовувались методи наукового дослідження, а саме: опису, порівняння, конкретизації, аналізу, узагальнення, логічний та історичний методи.

Методичною базою дослідження стали теоретичні і практичні праці провідних бухгалтерів. Теоретичною базою – законодавчі та нормативні документи (Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» [1], Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 " Баланс" [2]), навчальні посібники вітчизняних та закордонних вчених-економістів, а саме: Соколов Я.В. [3], Сопко В.В. [4], Васюта-Беркут О.І. [5], Швець В.Г. [7] та інші, - а також методичні рекомендації з обліку.

Наукова новизна роботи міститься в отриманні обґрунтованих результатів узагальнення теоретичних відомостей щодо складання балансу.

Практична значимість – формування підстав для дослідження і практичного вирішення питань щодо вдосконалення процедур складання бухгалтерського балансу.

Відповідно до поставленої мети та завдань, побудована структура даної роботи. Вона складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

РОЗДІЛ 1. СУТЬ І ПОБУДОВА БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ

Кінцевим виразом процесу обліку господарських операцій підприємства є бухгалтерська звітність, в якій представлені дані, що відображають майнове становище організації, стан її фінансів, результати її діяльності. Склад бухгалтерської звітності визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у якому зазначено, що її обов’язковим елементом для будь-якого підприємства є бухгалтерський баланс [1].

На думку вітчизняного історика та економіста Я.В. Соколова [3, С. 35], баланс – це найстаріший вид узагальнення даних про фінансово-економічне життя компанії. Точні дані про походження бухгалтерського балансу невідомі. Перші теоретичні відомості про нього були отримані в 1494 році, коли вийшла в світ робота Луки Пачолі, що містила перший опис не тільки балансу але і бухгалтерії в цілому.

Слово " баланс" (лат. bis — двічі, lans — чаша терезів) означає дві чаші, як символ рівноваги. Загальне і широке його використання розпочинається з XIV ст. в Західній Європі, зокрема Італії і Німеччині. Як символ рівноваги ваги (терези) зображені на гербі Міжнародної спілки бухгалтерів [4, С. 321].

О.І. Васюта-Беркут [5, С. 18] зазначив, що існує два визначення балансу: економічне, згідно з яким це спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату, і бухгалтерське, згідно з яким це двобічна таблиця, ліва частина якої (актив) призначена для відображення засобів підприємства, права (пасив) – для відображення джерел їх формування.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 (далі П(С)БО 2) [2], дає таке визначення: «Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов’язання та власний капітал у грошовому виразі на пев­ну дату».

Це визначення включає три терміни: «активи», «зобов’я­зання», «власний капітал», які характеризують складові частини балансу. Л.Г. Ловінська у своїй роботі стверджує [6, С. 9], що для правильного складання балансу дуже важливим є розуміння цих термінів.

Поняття про активи, зобов’язання та власний капітал наведено у П(С)БО 2: «Активи — ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, при­веде до збільшення економічних вигод у майбутньому. Зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди. Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань» [2].

Як зазначено у підручнику В.Г. Швеця [7, С. 31], за формою баланс — таблиця, на лівій стороні якої відображають склад і розміщення господарських засобів і яка називається активом, а на правій стороні, що називається пасивом, відображають джерела формування господарських засобів.

Форма балансу не має розходжень по галузях і формам власності. Він побудований відповідно до класифікації господарських засобів.

Бухгалтерський баланс схематично можна зобразити так:

Таблиця 1.1.

Схема бухгалтерського балансу

У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства та джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, які називають статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Статті бухгалтерського балансу поділяють на активні (ті, що розміщені в активі балансу) і пасивні (ті, що розміщені у пасиві балансу).

Спрощену форму бухгалтерського балансу подано в табл. 1.2.

Таблиця 1.2.

Баланс підприємства

Як видно з прикладу, загальні підсумки активу і пасиву балансу рівні між собою. Це обов'язкова умова правильності його складання. У цьому виявляється балансове рівняння. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображено у вартісній оцінці одні й ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, у пасиві — за джерелами їх формування. Кожна група господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, відображене в пасиві балансу. Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених при його складанні.

Отже, бухгалтерський баланс — це фіксування на певну дату (як правило, 1-ше число місяця) активів і пасивів, які складаються з окремих статей, рівність активів і пасивів у грошовій оцінці.

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА БАЛАНСУ

Змістовна частина бухгалтерського балансу визначається його будовою та структурою й має горизонтальну форму, яка є типовою (додаток 1).

У балансі підприємства відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства за умови відповідності всім критеріям визнання
[2, п. 4, 10 – 13]. Якщо об’єкт бухгалтерського обліку не відповідає принаймні одному із критеріїв визнання, то він не відображається у балансі.

Особливістю бухгалтерського балансу, поряд з іншим, є вміст інформації про господарські засоби і джерела їх утворення як на початок звітного періоду (на початок року), так і на кінець звітного періоду (кварталу, півріччя, дев’яти місяців, року). Співставляючи за кожною статтею дані на початок року і на кінець звітного періоду, визначають зміни, які сталися на протязі нього.

Стаття балансу - це показник, який відображає величину певного економічно однорідного виду засобів, джерел їх утворення та коштів у грошовому вираженні на певну дату. Грошове вираження називають оцінкою статті. Статті балансу, складені за певною системою згідно з чинним законодавством, поєднують у розділи активу та пасиву [5, С. 22].

Балансові статті групуються в розділи. Це полегшує огляд і аналіз балансу [4, С. 107].

Всі статті балансу розташовані за принципом зростання ліквідності, тобто за можливістю мобілізувати засоби (активи), які є в наявності для оплати боргів (пасивів) у встановлені строки. Активи поділені на оборотні та необоротні, а зобов’язання – на довгострокові та поточні. Основою розподілу активів та зобов’язань є відношення до операційного циклу і строк реалізації (споживання) для активів чи строк погашення для зобов’язань [8, С. 344].

Згідно з цим баланс має таку структуру (табл. 2.1.):

Таблиця 2.1.

Розділи балансу підприємства

Як бачимо актив балансу складається з трьох розділів, а пасив — з п'яти розділів, у яких згруповано економічно однорідні засоби і джерела так, щоб з найбільшою ясністю простежувався взаємозв'язок між складом господарських засобів в активі та джерелами їх формування в пасиві балансу. Це істотно підвищує пізнавальні якості балансу, полегшує контроль та забезпечує аналіз фінансового стану підприємства.

Підсумки активу та пасиву називають валютою балансу.

РОЗДІЛ 3. ВИДИ БАЛАНСІВ

Бухгалтерський баланс є багатим джерелом інформації, на базі якого розкривається фінансово-господарська діяльність економічного суб'єкта.

Серед форм бухгалтерської звітності бухгалтерський баланс значиться на першому місці.

О.І. Васюта-Беркут [5, С. 18 – 19] подає наступну класифікацію балансів, залежно від стадії розвитку того або іншого економічного суб'єкта й цільового призначення:

1) вступний –складається на початку діяльності підприємства;

2) періодичний – складається протягом календарного року за звітними періодами;

3) річний – відображує стан капіталу підприємства, розміщеного в активах і пасивах на початок наступного року, а також результати діяльності за попередній рік;

4) обє’днувальний – складається в разі злиття кількох підприємству об.єднання на правах юридичної особи;

5) розподільний – складається при реструктуризації великих підприємств, поділу їх на менші за обсягом підприємства з правами юридичної особи;

6) санований – призначений для коригування контрактивних та контрпасивних статей балансу;

7) ліквідаційний – складається в разі ліквідації підприємства, яке має статус юридичної особи;

8) зведений – складається на підприємстві, до складу якого входять реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на самостійний баланс;

І тип.

Приклад: на поточний рахунок надійшли гроші від дебітора в сумі 10 000 грн.

Результат: сума коштів на поточному рахунку збільшилася на 10 000 грн; дебіторська заборгованість зменшилась на 10 000 грн.

А+Z – Z = П.

Зміни відбуваються лише в структурі активу балансу (одна стаття збільшується, друга — зменшується), загальна сума активу залишається без змін.