Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Управління проектними ризиками
Управління ризиком передбачає не тільки ідентифікацію, аналіз та оцінку ризику, а й розробку заходів щодо зниження ризику. До методів зниження ризиків належать: · розподіл ризику між учасниками проекту (передача частини ризику співвиконавцям); · резервування коштів на покриття непередбачених витрат; · зниження ризиків у плані фінансування; · страхування. Розподіл ризику фактично реалізується під час підготовки проекту і конкретних документів. Підвищення ризику в одного з учасників повинно супроводжуватись адекватною зміною в розподілі доходів від проекту. Тому на переговорах потрібно: · визначити можливості учасників проекту щодо запобігання наслідкам настання ризикових подій; · визначити міру ризику, яку бере на себе кожен учасник проекту; · домовитися відносно прийнятної винагороди за ризик; · слідкувати за дотриманням паритету у співвідношенні ризику й доходів між усіма учасниками проекту. Резервування коштів на покриття непередбачених витрат є способом боротьби з ризиком, що передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, які впливають на вартість проекту, і розміром витрат, необхідних для подолання збою у виконанні проекту. Роботи з резервування коштів провадяться у такій послідовності: · оцінюються потенційні наслідки ризиків, тобто сум на покриття непередбачених витрат; · визначається структура резерву на покриття непередбачених витрат; · визначається напрям використання встановленого резерву. Для зниження ризиків у плані фінансування треба створити достатній запас міцності, який урахував би такі види ризиків: · ризик незавершеного будівництва (додаткові витрати і відсутність запланованих на цей період доходів); · ризик тимчасового зниження обсягу продажів продукції проекту; · податковий ризик (неможливість використання податкових пільг та переваг, змінення податкового законодавства); · ризик несвоєчасної виплати заборгованості з боку замовника. Якщо учасники проекту не спроможні забезпечити реалізацію проекту за настання тієї чи іншої ризикової події власними силами, потрібно здійснити страхування ризику. Страхування ризику — це, по суті, передача певних ризиків страховій компанії. Ефективність заходів для зниження ризиків визначається за допомогою такого алгоритму: · розглядається ризик, найбільш значущий для проекту; · визначається перевитрата коштів з урахуванням імовірності настання несприятливих подій; · визначається перелік можливих заходів, спрямованих на зменшення ймовірності та небезпеки ризикової події; · визначаються додаткові витрати на реалізацію запропонованих заходів; · порівнюються необхідні витрати на реалізацію запропонованих заходів з можливою перевитратою коштів унаслідок настання ризикової події; · приймається рішення про здійснення або відмову від протиризикових заходів; · процес порівняння ймовірності та наслідків ризикових подій з витратами на заходи щодо зниження їх повторюється для наступного за важливістю ризику. Управління ризиками передбачає підхід до ризиків і невизначеності не як до статичних, незмінних подій (параметрів), а як до подій, на які можна впливати регулюванням окремих параметрів. Практика показує, що, розробляючи заходи для зменшення ризиків деяких подій у майбутньому проекті, часто доцільно планувати можливі дії, які зможуть запобігти збільшенню інвестицій, підвищенню цін на продукцію проекту, зменшенню фізичного обсягу продажу, збільшенню тривалості виробничого та збутового циклу тощо. У таблиці 10.3 наведені можливі дії, які до певної міри зможуть знизити ризик проекту. Таблиця 10.3
|