Стародавній схід

Індія

БРАХМАНІЗМ

Із книги законів Ману [1]

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБІРНИКА ЗАКОНІВ

І, 102-3 метою визначення в належному порядку обов'язків його (брахмана) і [членів] інших [каст], мудрий Ману, що походить від Самосущого, склав цей збірник [священних законів].

І, 107 - В цьому [збірнику] повністю викладено священний закон, доброчесність і зло [різних] діянь [людей], а також одвічні правила життя чотирьох каст.

І, 108 - Правило життя - вищий закон, викладений у священному одкровенні і записаний у священних законах, через те двічі народжений, хто бажає собі блага, нехай завжди додержує його. (...)

КАСТИ

1, 31 - А для процвітання світів він (Брахма) створив їх із своїх уст, рук, стеген і ступеней брахмана, кшатрія, вайш'ю і шудру [відповідно].

І, 87 - А для збереження всього цього всесвіту він, найясніший для створених з його уст, рук, стеген і ступеней, встановив особливі [обов'язки і] заняття.

1, 88 - Так, навчання Вед і вивчення їх, принесення жертв за себе і за інших, а також дачу і одержання [милостині] він встановив для брахманів.

1, 89 - Охорону підданих, а також дачу милостині, жертвоприношення, вивчення Вед і помірність у втіхах він вказав для кшатріїв.

1, 90 - Пасіння худоби, а також дачу милостині, жертвоприношення, вивчення Вед, торгівлю і лихварство - для вайш'ї.

1, 91- Але тільки одно заняття Владика вказав для шудри -обслуговування цих каст з покорою.

І, 93 - Внаслідок походження з найблагороднішої частини тіла (Брахми), внаслідок первородства і знання (Веди) брахман по праву володар всього всесвіту.

І, 96 - 3 усіх істот найкращими вважаються одушевлені, з оду-шевлених - розумні, з розумних — люди, з людей — брахмани.

VIII, 279 - Якою частиною тіла чоловік нижчої касти заподіє ушкодження [чоловікові] вищої касти, саме вона у нього повинна бути відрізана; таке веління Ману.

VIII, 413 - Але шудру купленого чи некупленого (найнятого) нехай брахман-хазяїн примусить виконувати [навіть] принизливі послуги, бо він був створений Самосущим для слугування брахманові.

VIII, 414 — Шудра (даса), навіть відпущений своїм хазяїном, не звільняється від обов'язків слугування, бо воно природжене для нього, хто може звільнити його від цього?

VIII, 418 - Нехай [цар] старанно примушує виконувати свої роботи вайш'ю і шудру, бо вони, нехтуючи своїми обов'язками, потрясають цей світ.

IX, 322 - Кшатрії не благоденствують без брахманів, брахмани і кшатрії, будучи міцно з'єднаними, благоденствують і в цьому [світі] і в майбутньому.

X, 96 - Хто через пожадливість живе заняттями вищих, того цар, позбавивши майна, хай негайно вижене.

X, 97 - Свій обов'язок, погано виконаний, краще, ніж добре виконаний чужий, бо той, хто живе [з виконання] чужого обов'язку, одразу ж випадає з [своєї] касти.

X, 99 - Шудра, коли він не може обслуговувати двічі народжених і йому загрожує загибель синів і жінки, нехай живе з ремісничих занять.

X, 121 - Але шудра, [який не може утримувати себе, обслуговуючи брахмана], який старається заробити на прожиток, нехай обслуговує кшатрія, або нехай шудра живе, обслуговуючи багатого вайш" ю.

X, 122 - Але брахмана нехай він обслуговує і заради неба і заради обох [і того і цього світів], бо для нього, завжди відданого брахману, всі цілі досяжні.

X, 123 - Обслуговування брахмана вважається найкращим заняттям для шудри; щоб він не робив інше, воно для нього марне.

X, 129 - Шудра не повинен нагромаджувати багатства, навіть маючи можливість [зробите це], бо шудра, набуваючи багатство, утискує брахманів.

X, 64 - Якщо дочка брахмана від шудрянки народжує в шлюбі з брахманом [дочку, яка одружується також з брахманом і так далі], нижчий досягає вищої касти в сьомому коліні. (...)

XI, 127 - Одна чверть (єпітимії) за убивство брахмана вимагається [як очищення] за убивство кшатрія, одна восьма - за убивство вайш'ї; хай буде відомо, що одна шістнадцята за убивство доброчесного шудри.

ЦАР

VII, 2 - Кшатрій, що дістав, як годиться, посвячення, призначене Ведою, повинен здійснювати охорону всього цього [світу] згідно з законом.

VII, 3 - Коли люди, які не мали царя, розсіялися в усіх напрямах з страху, Владика створив царя для охорони всього цього [світу].

VII, 6 -1 він, подібно до сонця, пече очі і серце, і ніхто на землі не може навіть дивитися на нього.

VII, 7 - Своєю могутністю він Агні, Вайю, Сонце, Сома, Цар Правосуддя (Яма), Кувера, Варуна і Великий Індра.

VII, 8 - Царя, навіть [коли він ще] дитина, не слід зневажати, [думаючи, що він тільки] смертний, бо могутністю він божество з виглядом людини.

VII, 20 - Якби цар не карав безустанно тих, кого слід покарати, сильніші зажарили б слабих, як рибу на вертелі.

VII, 21 - Ворона почала б клювати жертовний пиріг, а собака лизати жертовну їжу, і не стало б ні в кого власності, і нижчі зайняли б місце вищих.

VII, 24 - Всі касти були б зруйновані, всі закони були б порушені і було б всенародне повстання через помилкове застосування кари.

VII, 25 - Де діє чорне, червонооке покарання, що знищує злочинців, там піддані не повстають, якщо вождь добре наглядає. (...)