Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Парентерально кальцію хлорид вводять лише внутрішньовенно!
Якщо препарат введено поза веною, хвррий поскаржиться на відчуття печіння і сильний біль (препарат при введенні в тканини зумовлює некроз). У цьому випадку необхідно, не виймаючи голку, ввести хворому магнію сульфат, обколоти уражене місце 0, 25-0, 5% розчином новокаїну. Кальцію глюконат парентерально вводять внутрішньом'язово та внутрішньовенно, він не чинить подразливої дії на тканини. Магній — складова багатьох ферментів, від нього залежить енергетичний обмін, нервово-м'язова збудливість, регуляція проникності клітинних мембран. Він є антистресовим елементом. Добова норма становить 0, 3-0, 4 г. При дефіциті магнію з'являються підвищена дратівливість, апатія, депресія, тремтіння м'язів, порушення серцевого ритму. Магнію сульфат — сольовий препарат, що справляє різнобічну дію, залежно від шляхів уведення. 1. При парентеральному введенні (внутрішньом'язово, внутрішньовенно): —пригнічує ЦНС, чинить протисудомну дію; —знижує AT, справляє антигіпертензивну, спазмолітичну дію; —знижує скоротливу активність міометрія, чинить токолітич-ну дію. Застосовують при прееклампсії та еклампсії, гіпертензивних кризах, загрозі передчасних пологів. 2. При ентеральному введенні: —зумовлює рефлекторний викид жовчі, виявляє жовчогінну Дію; —діє як проносний засіб. Застосовують для дуоденального зондування, як жовчогінний засіб для сліпого зондування, як проносний препарат при отруєннях, як антидот при отруєнні солями барію. Глюкоза є одним із основних енергетичних джерел в організмі, має антитоксичні властивості. Глюкозу використовують у медицині у вигляді ізотонічного та гіпертонічного розчинів, таблеток. Ізотонічний розчин глюкози 5% концентрації. Його осмотичний тиск дорівнює осмотичному тискові крові та рідин організму. Застосовують при зневодненні, хронічних захворюваннях, виснаженні (кахексії), інтоксикаціях, колапсі, шоку, для розведення ліків. Глюкоза в ізотонічному розчині є постійним компонентом кровозамінних та протишокових рідин. Вводять підшкірно крапельно (300-500 мл), внутрішньовенно та ректально крапельно (500-1000 мл). Гіпертонічний розчин глюкози 10-40% концентрації. Осмотичний тиск його більший, ніж тиск крові і міжклітинних рідин. Гіпертонічні розчини глюкози підвищують тиск, покращують серцеву діяльність, антитоксичну властивість печінки. Застосовують при гіпоглікемії, хворобах печінки, шоку, колапсі тощо. Вводять глюкозу в гіпертонічному розчині тільки внутрішньовенно. При підшкірному чи внутрішньом'язовому введенні виникає запалення, некроз тканин. Особливості роботи з препаратами: — гіпертонічні розчини (2-10% розчин натрію хлориду та 10-40% розчин глюкози) парентерально вводять тільки внутрішньо венно, при випадковому потраплянні в тканини вони зумовлюють некроз; — розчин калію хлориду застосовують внутрішньо по 1 столовій ложці після їди, оскільки він має здатність подразнювати слизову оболонку шлунка; парентерально його вводять дуже обережно, вміст ампули (4% розчин 50мл) розчиняють у 500мл 0, 9% розчину натрію хлориду, застосовують внутрішньовенно крапельно; — кальцію хлорид в ампулах вводять виключно внутрішньовенно; — при випадковому потраплянні в тканини спричинює некроз; — магнію сульфат при швидкому внутрішньовенному введенні може призвести до пригнічення дихального центру і зупинки дихання. Внутрішньом'язові ін 'єкції магнію сульфату болючі; — глюкоза несумісна з левоміцетином і стрептоміцином. Таблиця 30. Кислоти й основи. Солі лужних і лужноземельних металів. Глюкоза
Алергія є наслідком підвищеної чутливості (сенсибілізації) до різних речовин, що мають антигенні властивості. Здебільшого природа алергену лишається невизначеною, тому лікування алергій проводять методом неспецифічної гіпосенсибілізації, тобто за допомогою препаратів, що впливають на процеси алергії незалежно від природи антигену. Розрізняють 3 стадії в розвитку алергійних реакцій: —імунологічну — утворення антитіл; —вивільнення медіаторів алергії; —реакції органів і систем на ці медіатори. Лікарські препарати різних фармакологічних груп впливають на всі стадії розвитку алергії.
|