Лісовоз ЛТ-25

Бензомоторна пилка STIHL MS-361

Країна-виробник – Германія

Робочий об'єм (куб. см)59.0

Потужність (кВт/л.с.)3.4/4.6

Вага (кг)5.6Питома вага (кг/кВт)1.6

Ланцюг Oilmatic (крок/тип)3/8" Rapid Super Comfort

Бензомоторна пилка SHTIL MS-241

Робочий об'єм (куб. см)-42, 6

Потужність (кВт/л.с.)-2, 2 / 3, 0

Вага (кг)-4, 7

Питома вага (кг/кВт)-2, 1

Ланцюг Oilmatic (крок/тип)-3/8" P

Трелювальний трактор LKT-81

Технічні характеристики Скіддера LKT 81

Габаритні розміри:

Ширина - 2560 міліметрів;

Висота - 2990 міліметрів;

Довжина - 5600 міліметрів;

Маса - 7600 кілограм.

Двигун:

Двигун - JCB, дизельний;

Потужність - 85 кВт;

Крутний момент - 440 Нм +18%;

Норма емісій - Euro-3;

Витрата палива - 236 г / кВтг.

Заправні ємності:

Баки для палива - 70 літрів;

Для гідравлічного масла - 100 літрів.

Кабіна:

Система безпеки - ROPS, FOPS, OPS;

Ширина - 1300 міліметрів;

З поворотним сидінням;

Перекидні, з пологим підлогою;

З можливістю монтажу кондиціонера і радіо;

Ергономічність і сучасний дизайн;

Скла без грат забезпечують відмінну видимість.

Трансмісія:

Powershift з перетворювачем крутного моменту;

Кількість передач - 6 вперед, 4 - назад;

Коробка гідронасосів - здвоєні гідрогенератори, розміщені прямо на двигуні.

Лебідка;

Тип - двох барабанна з вільною відмотування троса, з приводом від гідромотора Sauer Danfoss;

Управління - електрогідравлічне;

Тягове зусилля - 80 кН;

Швидкість намотування - 1 метр в секунду;

Діаметр / довжина троса - 13 мілліметров/74 метри;

Гідропривід лебідки - аксіальний насос з зміною витрати залежно від навантаження (економічна витрата палива).

Лісовоз ЛТ-25

Базова машина – ЗІЛ-131

Максимальне навантаження законник тягача, т – 15

Габаритні розміри, мм: довжина – 15700

ширина – 2500

висота – 3360

Потужність: 150 кВт для 2600 об/хв.

Вантажопідіймальність, т – 23

Максимальний об’єм пачки, м³ – 28-30

Канатомісткість барабана, м – не менше 50

Управління – дистанційне електропневматичне

Повна маса лісовоза, кг – не більше 37500

Швидкість руху, км/год – не більше 80

2.5 Визначення необхідної кількості обладнання і робітників для виконання основних лісосічних робіт

Розраховуємо продуктивність бензомоторної пили SHTIL MS-361 на звалюванні ростучих дерев за формулою

(2.5)

де Т –тривалість робочої зміни, Т = 28800 с;

– коефіцієнт використання робочого часу на звалюванні деревини;

=0, 6;

- середній об’єм стовбура, = 0, 59;

- тривалість циклу виконання робіт. Тривалість циклу виконання робіт визначаємо за формулою

(2.6)

де - час на перехід від одного дерева до іншого, приймаємо = 33 с;

- час на виконання підпилювання, с;

–час на перехід зварювальника від підпилу до операції звалювання дерева, приймаємо = 20 с;

- час на виконання спилювання дерева, с.

(2.7)

де - площа підпилу;

- продуктивність чистого пиляння, для бензомоторної пили

STIHL MS-361приймаємо = 0, 002м/с;

– коефіцієнт використання чистого пиляння, = 0, 5[1, с. 94];

(2.8)

де - діаметр дерева в місці пропилу, м;

(2.9)

де – коефіцієнт, що враховує збіг стовбура, = 1, 2 [ 5, ст. 17 ];

(2.10)

де – довжина стовбура, = 22, 5 м

(2.11)

де - площа недопила, відповідно до діаметра дерева приймаємо м²

Розраховуємо продуктивність бензомоторної пили STIHL MS-241 на обрізанні гілок за формулою

(2.12)

де - коефіцієнт використання інструмента за часом; при зрізанні гілок на лісосіці = 0, 6;

- продуктивність чистого пиляння мото-інструмента, м²/с;

- сумарна площа зрізу гілок на одному дереві, м².

= 0, 59 м³

Розраховуємо змінну продуктивність трелювального трактора LKT-81 за формулою

(2.13)

де – розрахунковий об’єм трелювальної пачки, м³;

- коефіцієнт використання розрахункового об’єму пачки;

- час цикла трелювання пачки лісу, с;

(2.14)

де - час холостого ходу трактора, с;

- час формування пачки, с;

- час руху трактора з вантажем, с;

– час відчеплення пачки, с

(2.15)

де – середня відстань трелювання, = 210 м;

– середня швидкість руху трактора, м/с

(2.16)

(2.17)

Розраховуємо продуктивність лісовозного авто потяга ЛТ-25

(2.18)

де - підготовчо-заключний час; = 1800 с;

- коефіцієнт використання машинного часу, = 0, 8;

- коефіцієнт використання робочого часу, = 0, 8;

- об’єм пакета, що завантажується на лісовоз, = 29;

- час циклу завантаження авто потяга, с

(2.19)

де - час завантаження авто потяга, = 1800 с;

- час транспортування деревини у вантажному напрямку

(2.20)

де - відстань вивезення, м;

- швидкість автопотяга з вантажем; = 18 км/год

(2.21)

де - швидкість автопотяга без вантажу; = 30 км/год

– час на розвантаження авто потяга, = 900 с

Дані обрахунків зводимо в таблицю 2.1.

Таблиця 1.1 – Відомість розрахунку необхідної кількості машин, обладнання і робітників

2.5.1 Визначення кількості бригад для виконання річного об’єму лісозаготівлі (РГК)

Необхідна кількість бригад для виконання основних лісосічних робіт на рубках головного користування з веденням лісового господарства визначається за формулою

(2.22)

де - річний об’єм лісозаготівлі, м³;

- змінний виробіток бригади, м³;

- коефіцієнт сумарних витрат часу на освоєння однієї лісосіки

(2.23)

де - змінна продуктивність ведучого механізму, м³;

– кількість ведучих механізмів в бригаді.

(2.24)

де - кількість днів освоєння однієї лісосіки; ≈ 5, 0 днів при тракторному трелюванні;

- кількість днів для перебазування бригади на наступну лісосіку, приймаємо = 2 дні.

За ведучий механізм приймаємо трелювальний трактор LKT-81, змінна продуктивність бригади тоді, відповідно до табл. 2.1, становитиме 188.47 м³.

Кількість днів на освоєння однієї середньої лісосіки визначається зв формулою

(2.25)

де - середній об’єм заготівлі деревини з однієї лісосіки, м³

Необхідна кількість бригад для виконання лісосічних робіт головного користування для лісгоспу на суцільних рубках визначається за формулою (при тракторному трелюванні)

Приймаємо дві бригади для виконання всіх рубок головного користування, кожну з яких будемо формувати на базі трактора LKT-81. Бригада складатиметься з семи основних робітників. Основне обладнання бригади: трелювальний трактор LKT-81– 1 шт;

бензомоторна пилка STIHL MS-361– 2 шт.

Навантаження деревини та вивезення її на нижній склад виконується самонавантажувачем ЛТ-25.

2.6 Складання технологічних карт розробки лісосік

Технологічна карта – один із основних документів на майстерській дільниці. Вона складається трьох примірниках інженером з лісозаготівель виробничого відділу держлісгоспу за участі робітників лісового господарства і майстра лісозаготівлі, затверджується головним інженером держлісгоспу і передається майстру, технічному керівнику та у виробничий відділ підприємства. Перед складанням технологічної карти технічний керівник разом з майстром зобов'язаний оглянути лісосіку і нанести її на абрис зі всіма природними особливостями на території лісосіки. Під час огляду одночасно вибирається напрям лісовозної дороги (вуса), напрямки трелювання деревини з лісосіки, напрямок валки деревини, розміщення лісовантажного пункту (верхнього складу), площадку для влаштування майстерської дільниці і складу ППМ, місця влаштування попереджувальних знаків тощо.

Технологічна карта складається на кожну лісосіку і повинна включати:

а) схему розробки лісосіки і пасіки в масштабі, а також схему навантажувального майданчика або верхнього складу;

б) характеристику лісосічного фонду: експлуатаційну площу, склад насаджень, ліквідний запас середній запас на 1га, середній об’єм стовбура і характеристику підросту;

в) технологічні вказівки, в яких повинні бути дані порядок роботи, види підготовчих робіт, порядок їх виконання, механізми які застосовуються, кількість робітників, що обслуговують механізми, спосіб очищення лісосіки;

г) кількісні показники: змінне завдання на майстерську дільницю і комплексну бригаду, кількість комплексних бригад і їх склад, змінне завдання на навантаженні, кількість робочих і резервних механізмів на майстерській дільниці.

Все це виноситься в пояснення технологічної карти. З технологічною картою має бути ознайомлена бригада. В технологічній карті вказується що, підготовчі роботи повинні бути закінчені до початку виконання основних робіт (до початку розробки лісосіки) у відповідності з правилами з охорони праці та техніки безпеки, відповідно складається додатковий Акт приймання підготовчих робіт. Зазначене в технологічній карті затверджується підписом майстра, лісничого або його помічником.

На рис. 2.1. приведена схема розробки лісосіки при виконанні рубок головного користування, яка існує на підприємстві на сьогодні (базовий варіант).

На рис. 2.2. приведено схему розробки лісосіки при виконанні рубок головного користування, яка пропонується нами (проектний варіант).

Основні лісосічні роботи виконують після проведення підготовчих робіт. Звалювання дерев буде виконуватись за допомогою бензиномоторної

пили STIHL MS-361 звалювальником без помічника. Дерева трелюються на верхній склад за допомогою трактора LKT-81. Операція обрізування гілок буде здійснюватись іншим робітником пилою STIHL MS-240.

Лісосіка попередньо розбивається на пасіки шириною до 35 м. Розробку лісосіки починають із ближнього кінця, звалюючи дерева в напрямі від стіни лісу вершинами на пасічний трелювальний волок. Стовбури трелюються на верхній склад за допомогою трактора LKT-81, який переміщається по трелювальному волоку і за допомогою лебідки здійснює підтягування стовбурів, формуючи їх у відповідний пакет.

На верхньому складі виконують відвантаження стовбурів. Вивезення деревини передбачається здійснювати самонавантажувальними автомобілями ЛТ-25.

2.6.1 Технологія і організація лісосічних робіт

У рівнинних лісах проводяться вибіркові, поступові та суцільні рубки.

Cуцільні рубки призначаються у різновікових насадженнях, а також на особливо захисних земельних ділянках лісового фонду. Вони проводяться в цілому рівномірно по площі з вирубкою дерев, що досягли віку стиглості, але не більш як 20 відсотків наявного запасу, і зниженням повноти не нижче 0, 5 за один прийом. Рубки повторюються через 10 і більше років залежно від загального стану насадження і його природного поновлення.

Поступові рубки призначаються в деревостанах, у яких можливе природне лісовідновлення.

В ялиново-листяних насадженнях з підростом ялина суглинкових дренованих грунтах у деревостанах з повнотою 0, 8 і вище проводяться три прийомні рубки. Під час першого прийому вирубується не більше 25-30 % загального запасу насаджень, другого – не більше 40-50 % залишеного.

В ялиново-листяних насадженнях з підростом ялини з початковою повнотою 0, 6 – 0, 7 і за наявності достатньої кількості підросту основний деревостан вирубується за два прийоми з вирубкою в перший прийом до 30 % загального запасу.

У свіжих і вологих борах і суборах на піщаних і супіщаних грунтах в соснових насадженнях з повнотою 0, 8 і вище проводяться три прийомні рубки. Під час першого прийому вирубується не більше як 30 – 35 % загального запасу насаджень, під час другого – не більше як 40 – 50 % залишеного.

У м’яколистяних насадженнях на дренованих грунтах з достатньою для лісовідновлення кількістю підросту ялини, а також із сформованим другим ярусом ялини поступові рубки проводяться, як правило, в два прийоми.

У соснових насадженнях за наявності куртинного підросту в сухих типах лісу, де інші способи поступових рубок не дають позитивних результатів, а штучне лісовідновлення на суцільних зрубах утруднене, проводяться групово-поступові рубки.

Під час проведення групово-поступової рубки деревостан вирубується за кілька прийомів протягом 30 – 40 років нерівномірно по площі, групами (,, вікнами ” над сформованими куртинами підросту). Черговий прийом рубки проводиться шляхом вирубування смуги деревостану завширшки 5 – 15 метрів по межі куртин для освітлення і створення більш сприятливих умов для росту молодняку.

У разі коли основним способом лісовідновлення може бути тільки створення лісових культур, проводяться суцільні рубки. Суцільні рубки призначаються також у разі, коли їх проведення може забезпечити умови для успішного природного лісовідновлення.

2.7 Основні техніко-економічні показники виконання лісосічних робіт

Основні розрахункові економічні показники роботи підприємства, що проектується, приведемо в таблиці 2.2. До основних показників відносять: загальну кількість робітників, кількість бригад, комплексну норму виробітку, тощо.

Таблиця 2.2 - Техніко-економічні показники роботи підприємства