Не залишайтеся на самоті зі своїми неприємностями

Розповісти доброзичливій і розсудливій людині про те, що вас тур­бує, — означає зробити собі величезне полегшення. Поради вашого співрозмовника можуть навіть не мати великого практичного значення, важливе його співчуття, участь, зацікавленість. Такою людиною може стати дружина, мати, батько, близька чи зовсім незнайома людина, ви­падковий попутник. У свою чергу будьте готові самі виступити в ролі доброзичливого слухача чужої сповіді.

(Все для вчителя: Інформ.-практ. бюл. — 1997. — №13—14.— С. 53.)

____ Дидактичні завдання __________________

/. Як автор обґрунтовує кожну пораду?

2. Які з порад стосуються впливу на інтелектуальну сферу, які на вольову, які на емоційну?

ЛИШЕ ФАКТИ

Як отримати інфаркт міокарда?

Для цього іспанський журнал «Камбіо-18» радить ставитися до всіх вороже, нікому не вірити, весь час злитися, але не висловлювати свого невдоволення, тримати його при собі. Вважати свою роботу найважли­вішою, а себе абсолютно незамінним працівником. Супити чоло, стиску­вати щелепи, здійснювати різкі рухи. Ніколи не розслаблюватися, у вихідні дні говорити лише про роботу. Завжди поспішати, сприймати все серйозно, ніколи не сміятися.

(Все для вчителя. - 1997. - № 23-24. - С. 43.)

Виявляється, у юні роки ми можемо сміятися до 400 разів на день, а ставши дорослими, знижуємо планку до 15 разів.

(Все для вчителя. - 1997. - № 19-20. - С. 46.)

Додаток до теми 4

СИТУАЦІЯ і

Книжка М. Й. Кнебель «Поезія педагогіки» присвячена навчанню й вихованню майбутніх режисерів. Тому й ситуація, яка пропонується вам для аналізу, описує перші кроки роботи з акторами режисера-початківця. Та, як відомо, деякі закономірності і проблеми публічної взаємодії спільні для всіх професій системи «людина — людина».

Один молодий режисер, який пройшов війну, був не раз поранений, розповідав мені: все, що він відчув на фронті, не могло зрівнятися з тим почуттям страху, яке він пережив на першій репетиції в театрі.

— На фронті я щомиті був зайнятий справою, там я про себе й не
пам'ятав, не до того було, а тут... — за самого лише спогаду про пере­
жите він збагрянів, витяг хустинку й витер чоло та шию.

Ґрунтовно підготувавшись, прийшов на репетицію. Розіклав арку­ші із записами і вирішив обвести всіх акторів упевненим поглядом. Упевнений погляд був, так би мовити, запланованим. Але, піднявши очі, він зустрівся з безліччю усміхнених, лукавих, іронічних, очікуючих об­лич.

— Мені здалося, що вся кімната заповнена очима. І найстрашніши­
ми були очі нудьгуючі, байдужі...

Він спробував не відводити погляду, але раптом помітив, що в нього смикається нижня губа. Отут він забув усе, про що хотів говорити. Відкрив рота, а голосу немає, зовсім немає...

— Дати вам водички? — співчутливо запитала молода акторка.
Режисер відчув, що зараз заплаче. Врятував його старий актор. Він,
очевидно, усе зрозумів і почав ставити запитання. Відповівши на два-
три запитання, режисер поступово отямився. Але про «впевнений»
погляд не могло бути й мови.

Контакт із акторами з'явився не відразу, він давався болісно, важко.

— Чому? — запитую я.

— Постійно думав про себе, увесь час перевіряв — який я, яке справ­ляю враження, — хотілося здаватися розумнішим, ерудованішим, навіть, соромно сказати, хотілося здаватися красивішим. Щось грав — то голо­сом, то очима, то багатозначними паузами. Боявся відчайдушно, відчував підлий, низький страх, руки і серце хололи, готовий був вистрибнути з вікна...

— Чим урятувалися?

— Відчув полегшення тільки тоді, коли турбота про акторів і сам процес репетицій витіснили думку про те, яким я їм здаюся.

(Кнебель М. Поззия педагогики. — М.: ВТО, 1976. — С. 54 — 55.)

і _________________ Дидактичні за в дання ________________________

Ви-'- /. Чому режисера охопив страх при першій зустрічі з акторами? Чому «не спрацював» детально спланований і підготовлений варіант зустрічі? Чи можлива така ситуація в роботі вчите ля-почат-ківця?

2. У чому полягала проблема внутрішнього стану режисера під час взаємодії з акторами? Яким чином вона була розв'язана? Запропо­нуйте варіант аналогічного розв'язання проблеми внутрішнього стану в роботі вчителя.

3. Про який засіб для розвитку внутрішньої техніки йдеться в цій ситуації?