Розселення євреїв у Російській імперії. Правове становище і демографічні процеси. Структура зайнятості єврейського населення.

Розселення євреїв відб нерівномірно Масове розселення євреїв наукр етнічних землях було зумовлене поділами Польщі 1771, 1793, 1795. Специфіка розселення визначилася тим, що їх зараховували до стану міщан і купців, яким дозволено селитись лише в містах. 1790 росіяські купці звернулись до імператриці зі скаргою на євреїв, які начебто підривають торгівлю. 1791 Катерина ІІ видала указ→ євреям заборонялося записуватись в стан купців у внутр. Рос містах та портах. Їм було дозволено кориту правами громадянства і міщанства у Білорусі та у Катеринославському намісництві Таврійської області. Так поступово поч формуватись смуга осілості-сюди ввійшли Катеринославська, Київська, Волинська, Подільська, Херсонська, Таврійська, Чернігівська, Польтавська, Мінська, Бессрабсьа, Астраханська та Кавказька губернії. Пізніше тирит осілості змінювалась.

Рос уряд видав «Положення про євреїв»-заборона утримувати шинки, брати оренду і мали за 3 р переселитись до міста. На поч 40-х зяв гетто- міські квартали, в яких лише євреї. Вони поч зяв після 1843р. Нове положення про євреїв від 30 травня 1835 закріпило смугу осілості→ Волинська, Подільська, Катеринославська, Київська, (крім Києа), Херсоньска(крім Миколаєва), Полтавська та Чернігівська губернії.

У 70-ті рр. 19 регіонами найб концентрації євр нас стали міста і невеликі містечка Правобережної України.- тут у містах їх 39%. Правове становище: За медами смуги ослості їм дозолялось перебувати лише 6 тижнів. 1886 -7рр міністру нар освіти дозвол обмежув к-сть учнів-євреїв у сер навч закладах.. У смузі 10%, а по ін. міцел 5%.Це стосув і вищих закладів. За межами смуги обмежув право на вияв віросповідання. Обження стосовно працювати на держ роботі; - не допускались до участі в земських виборчих зборах та з’їздах; обовяз – захист імперії; - за дозвіл на купецькі пормисли платили подвійн ціни; Сфера зайнятості: традиц – лихварство. 1825 р заборона євреям оредувати маєтки. На поч ХХ ремеслами та помислами займ бл 12 %. 1865р- євреям механікам там майстрам дозволялось тимчасово мешкати за межами смуги. 1875 – право ремісникам торгувати своїми продуктами.за межами смуги. Гуральництво – найприбут промисел євреїв. Замй майже 60-ма видами ремесел. У с/г до кін 19- 2, 5% євреїв. Значна роль – євреї-підприємці, промисловці, торговці. 1897 –їм належало 33% підприємств харчової, будівельної промис Півд Зх краю.. Але б-сть мало заможна.

26. Громадсько-політичне та культурне життя єврейського населення у підросійській Україні. Антисемітизм. Голов осередок їх єв громада кагал. Без дозволу кагалу не можна було відкривати приватні молитовні будинки, школи, ритуальні лазні. 1844 кагали офіційно скасовані, але практично існували до 1918р.Вплив на реліг життя українських євреїв мав хасидизм. Хасидам довелось вести б-бу з мітнагдім Поч 19 поширення гаскала(просвітництво). До 1840-х їх навч закладами були хедер талмуда-тора, де не вивч світські дисципліни. 1 863 Т-во з поширення освіти між євреями в Росії. Цетр пошир ідей гаскали – Одеса, Умань. Гаскала вичерпала свої впливи на євреїі до кін 19. ЦЕ ПОВЯЗ І з хвилею погромів. Розв євр друкарство і преса.

Переслідування євреїв як етносу було насідком політики держ асимітизму. 1-ий у Рос імп погром спалахнув у 1821р. в Одесі під впливом помилкових чуток про участь євреїв у вбивствах греків у Стамбулі. У 1844, 1859, 71рр в Одесі знову атиєвреїські погроми, які повязув з грецькими матросами.Були спороби звинувачення їх у ритуальних вбивствах. У 70-хрр євреїв поч звинувачувати у підтримці революційного руху. Після вбивства Олександра ІІ хвиля погромів. Пограми як провало відб унасеоених пункатах біля залізниць. Атиєвреїські ексцеси носили організований х-р. Комісії ств 1881 р у всіх губерніях смуги осілості для зясування причин погромів, здебільшого звинуватили у всьому самих євреїв, які нібито експлуатують християн.

У перші роки ХХ антисемітські настрої посилилися. Після видання царського маніфесту 17 жовтня 1905р «Про дарування основних політичних свобод» антиєвреївські ексцеси охопили всю під російську Укр.; до 29 жовтня майже всі громади постраждали від погромів. Особливо жорстокі в Одесі-за 5 днів вбито понад 400 євреїв.; в Києві, Катеринославі, Кременчуці, Керчі, Сімферополі, Феодосії.Жоден погром не був покараний. У 1905р поч діяти чорносотенні організації. Справа Бейліса 1911р суд присяжних засідателів виправдва Бейліса, його захищали досвідчені адвокати.

27. Правове та економічне становище євреїв у монархії Габсбургів. Українсько-єврейські відносини. 1772р внаслідок кподілу Польщі Галичина була приєднана до Австрії, яка 1774 окупувала Буковину. Політичних пра єврейське нас не мало, хоча виступало як частина міщанського стану, відособлена релігією та суспільним становищем. 1773 Галина поділена на 6 окугів і в кодному з них євреї корились т зв Єврейській ординації, як склад з передс усіх кагалів і старшини.. На чолоі всього галицького єврейства «Єврейська дирекція» з 6 старшин.Заходи: 1774р кожна єв сім сплачувала збільшений у 2 рази податок; обмеження у вступі в шлюб→ лише з дозволу чиновника намісника; обмежувалсь економ д-сть; за Йосипа: - 19 жовтня 1781 р патент→ орт прво займ усіма ремеслами і мистецтвами, орендувати землі для ведення господарста; - скасов обов’язок носити чорні лапсердаки і чорні капелюхи; - 1785 ліквід автономії кагалів і ЄВР ДИРЕКЦІЇ;!!! 7травня 1789 патент толерантності → скасов влада кагалу, → втрачала силу юрисдикція рабинів, синагоги урівнювались в првах з костелами→ вводилось обовяз для кожного прізвище, → правила стосовно способу життя; → могли вільно торгувати, займ ремеслами але заборон орендувати селянську семлю, млини, тримати корчми. Цей патент певною мірою сприяв зрівнянню у суспільних правах євреїв з ін. громадянами в Авст монархії.; прирівнював усі конфесії. Євреї були змушені передувати в гетто. Поза гетто могли передувати лише багаті та освідчені євреї. Обжені у сфері д-сті, вони були змушені займ лише торгівлею, ремеслом, грошово-кредитоно операціями. До 1832 євреям було заборонено займ фармакологією, гірничою справою, утримувати аптеки та перукарні. Основна маса які в селах займ с/г, орендою виробництв, шинкарством. Євреї були позбавлені прав нац. Спільності. Маскіли відмовлялись від трад одягу і від розмовної мови ідишу.. Як мов уповяскдкного спілкув вважали німецьку або польську, а літературною давньоєйреську. Хасиди ввжали суч світську освіту загрозою своїм культурним і релігійним цінностям. Їх світосприйняття відрізнялось. Осідчені євреї життя в діаспорі не ввжали проблемою, а євреї-традиціоналісти сприймали галичину як чужу країну.