Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Стандартизація та сертифікація продукції підприємства.
Під стандартизацією розуміють встановлення й застосування єдиних правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі. Стосовно продукції стандартизація охоплює: 1)установлення вимог до якості готової продукції, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів; 2)розвиток уніфікації та агрегатування продукції як важливої умови спеціалізації й автоматизації виробництва; 3)визначення норм, вимог і методів у галузі проектування та виготовлення продукції для забезпечення належної якості й запобігання невиправданій різноманітності видів і типорозмірів виробів однакового функціонального призначення; 4)формування єдиної системи показників якості продукції, методі н її випробування та контролю; уніфікація вимірювань і позначень; 5)створення єдиних систем класифікації та кодування продукції, носіїв інформації, форм і методів організації виробництва. Державні стандарти України встановлюють на: 1)вироби загально-машинобудівного застосування (підшипники, інструменти, деталі кріплення тощо); 2)продукцію міжгалузевого призначення; 3)продукцію для населення й народного господарства; 4)організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти; 5)елементи народногосподарських об'єктів державного значення; 6)методи випробувань. Вони містять обов'язкові й рекомендовані вимоги. Коли підприємство веде активну зовнішньоекономічну діяльність, найважливішим елементом виробничого менеджменту взагалі та системи управління якістю зокрема стає сертифікація продукції. В Україні розрізняють обов'язкову й добровільну сертифікацію. Обов'язкова сертифікація здійснюється виключно в межах державної системи управління суб'єктами господарювання, охоплює перевірку й випробування продукції з метою визначення її характеристик (показників) та дальший державний технічний нагляд за сертифікованими виробами. Добровільна сертифікація може проводитись з ініціативи самих суб'єктів господарювання на відповідність продукції вимогам, котрі не є обов'язковими (на договірних засадах). Суб'єкти господарювання (виробники, постачальники, виконавці та продавці продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації) повинні: 1)у належному порядку та у визначений термін проводити сертифікацію відповідних об'єктів; 2)забезпечувати виготовлення продукції відповідно до вимог того нормативного документа, за яким її сертифіковано; 3)реалізовувати продукцію тільки за наявності сертифіката; 4)припиняти реалізацію сертифікованої продукції, якщо виявлено її невідповідність вимогам певного нормативного документа або закінчився термін дії сертифіката. Протягом останніх років почали формуватися й міжнародні системи сертифікації.
|