![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Аналіз соціологічної інформації.⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 14
Аналіз отриманої під час соціологічного дослідження інформації є дуже відповідальним та важливим етапом. Аналізу передує опрацювання первинної інформації, яка міститься у відповідях анкети, протоколах спостереження. У процесі обробки первинна інформація готується для обчислення. На етапі аналізу соціологічної інформації відбувається перевірка гіпотез, отримується нове знання. Елементарними процедурами впорядкування даних є групування та класифікація; Просте групування - це класифікація або впорядкування даних за однією ознакою. Об'єднання фактів здійснюється у відповідності до гіпотези за головною ознакою. В залежності від гіпотез можна згрупувати вибіркову сукупність за статтю, віком, професіями, освітою та ін. Перехресне групування - це поєднання даних, впорядкованих за двома ознаками. Метою такого групування є: з'ясувати взаємозв'язок між даними; здійснити взаємний контроль показників (порівняти відповіді на основне та контрольне запитання); визначити вплив одного показника на інший. Завданням перехресного групування є виявлення стійких зв'язків між структурними якостями явища, що вивчається. Це дає можливість простежити як змінюються одні ознаки у зв'язку зі зміною інших, як змінюються досліджувані властивості у груп, відокремлених за різними ознаками. У тому випадку, коли збільшення однієї ознаки призводить до зростання іншої, то зв'язок між ознаками є позитивним. Зворотна залежність (збільшення однієї - зменшення іншої) свідчить про наявність негативного Сталі сполучення властивостей виявляються шляхом типологізації і якщо вона здійснюється в ході емпіричного дослідження її називають емпіричною. Емпірична типологізація - це пошук сталих сполучень якостей соціальних об'єктів або явищ, які розглядаються у відповідності до гіпотез у декількох вимірах одночасно. Іноді типологізація здійснюється на підставі наявних теоретичних уявлень. Теоретична типологізація - це узагальнення ознак соціальних явищ на основі теоретичної моделі і за обґрунтованими критеріями. Така типологізація є умовою прямої перевірки теорії шляхом перевірки сконструйованих типів з емпіричними свідоцтвами відповідності або відхилення від ідеальної моделі. У теоретичній типології критерії якостей виявляють шляхом логічного аналізу. Аналіз отриманих у соціологічному дослідженні даних відповідно до типології передбачає: • визначення частоти розподілу за кожним типом; • вивчення відхилень від теоретичних моделей за окремими параметрами; • вимір інтенсивності і вірогідності цих відхилень. Одним із способів аналізу є вторинний аналіз. Він проводиться тоді, коли аналізують дані, отримані та оброблені іншими дослідниками. При аналізі емпіричних даних послідовність дій соціолога така: 1) опис усієї сукупності даних у найпростішій формі, перевірка якості отриманої інформації; 2) скорочення кількості ознак, необхідних для остаточного аналізу. Здійснюється первинне узагальнення даних, необхідне для глибокого розуміння проблеми; 3) перехід до пояснення фактів шляхом виявлення прямих і непрямих впливів на якості, соціальні типи, стійкі утворення; 4) спроби прогнозування розвитку процесів, подій, явищ, що вивчаються. Питання для самоперевірки і повторення 1.Що таке соціологічне дослідження? 2.Яке значення мають соціологічні дослідження в житті сучасного суспільства? 3.Яке місце посідає програма і робочий план соціолгічного дослідження у його підготовці, організації та проведенні? 4.У чому полягає специфіка опитування як методу збирання первинної соціологічної інформації? 5.За яких умов застосовують у соціології експертне опитування? 6.Поясніть, що таке соціометричне опитування? 7.Які, на Вашу думку, питання можна вирішити за допомогою аналізу документа? 8.В яких випадках доцільне застосування контент-аналізу? 9.Для чого і як здійснюється опис інформації обчислення та оформлення узагальнюючої інформації. Рекомендована література з теми Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. М., 1989. -Волович В.И. Надежность информации в социологическом исследовании. К., 1974 Воронов Ю.П. Методы сбора информации в социологическом исследовании. М., 1974. Городяненко В. Г. Социологический практикум: Учебно-методическое пособие. К., 1999. Гречихин В. Лекции по методике и технике социологических исследований. М., 1988. ~Давыдюк Г.П. Прикладная социология. Минск, 1979. Есть мнение. Итоги социологического опроса /Под ред. Ю.А.Левады. М., 1990. Иберла К. Факторный анализ. М., 1980. Интерпретация и анализ данных в социологических исследованиях. М., 1987. Как провести социологисеское исследование. 2-е изд. М., 1990. Цозлова Л.Н. О методах анализа социокультурных явлений // социологические исследования. 1993, №11. Кракович Д., Сердюк А. Интервьюирование в социологическом иссследовании. К., 1992. Лободинсъка О.М., Магизинщикова 1.П., Мельникова Н.В. Соціологічний практикум: наач. посібник. К., 1998. Масленников Е.В. Метод интеграции концепций экспертов в социологических исследованиях. М., 1992. Методология прикладного социологического исследования. М., 1976. Методы сбора информации в социологическом исследовании: В 2-х книгах. М., 1990. Опитування громадської думки. Відп. ред. Паніна Н.В. К., 1995. Общественное мнение: стратегия массовых опросов (" круглый стол") Социологические исследования. 1993. № б. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. К., 1996. Піча В.М., Вовканич С.Й., Маковецький В.М. Як підготувати, провести і узагальнити результати соціологічних досліджень. Львів, 1996. Практикум по прикладной социологии. М., 1987. Рабочая книга социолога. М., 1983. Социологический практикум по методике и технике конкретно- социологических исследований. X., 1986. Те.миров Я. С. Анкетирование без анкет // Социологические исследования. 1993. № 6. Чурилов Н.Н. Проектирование выборочного социологического исследования. К., 1986. Ядов В.А. Социологическое исследование: Методология, программа, методы. Самара, 1995.
|