Аналіз соціологічної інформації.

Аналіз отриманої під час соціологічного дослідження інформації є дуже

відповідальним та важливим етапом. Аналізу передує опрацювання

первинної інформації, яка міститься у відповідях анкети, протоколах

спостереження. У процесі обробки первинна інформація готується для

обчислення.

На етапі аналізу соціологічної інформації відбувається перевірка гіпотез,

отримується нове знання.

Елементарними процедурами впорядкування даних є групування та

класифікація;

Просте групування - це класифікація або впорядкування даних за однією

ознакою. Об'єднання фактів здійснюється у відповідності до гіпотези за

головною ознакою. В залежності від гіпотез можна згрупувати вибіркову

сукупність за статтю, віком, професіями, освітою та ін.

Перехресне групування - це поєднання даних, впорядкованих за

двома ознаками. Метою такого групування є: з'ясувати взаємозв'язок між

даними; здійснити взаємний контроль показників (порівняти відповіді на

основне та контрольне запитання); визначити вплив одного показника на

інший.

Завданням перехресного групування є виявлення стійких зв'язків між

структурними якостями явища, що вивчається. Це дає можливість

простежити як змінюються одні ознаки у зв'язку зі зміною інших, як

змінюються досліджувані властивості у груп, відокремлених за різними

ознаками. У тому випадку, коли збільшення однієї ознаки призводить до

зростання іншої, то зв'язок між ознаками є позитивним. Зворотна залежність

(збільшення однієї - зменшення іншої) свідчить про наявність негативного

Сталі сполучення властивостей виявляються шляхом типологізації і

якщо вона здійснюється в ході емпіричного дослідження її називають

емпіричною.

Емпірична типологізація - це пошук сталих сполучень якостей

соціальних об'єктів або явищ, які розглядаються у відповідності до гіпотез у

декількох вимірах одночасно.

Іноді типологізація здійснюється на підставі наявних теоретичних

уявлень.

Теоретична типологізація - це узагальнення ознак соціальних явищ на

основі теоретичної моделі і за обґрунтованими критеріями. Така

типологізація є умовою прямої перевірки теорії шляхом перевірки

сконструйованих типів з емпіричними свідоцтвами відповідності або

відхилення від ідеальної моделі.

У теоретичній типології критерії якостей виявляють шляхом логічного

аналізу.

Аналіз отриманих у соціологічному дослідженні даних відповідно до

типології передбачає:

• визначення частоти розподілу за кожним типом;

• вивчення відхилень від теоретичних моделей за окремими параметрами;

• вимір інтенсивності і вірогідності цих відхилень.

Одним із способів аналізу є вторинний аналіз.

Він проводиться тоді, коли аналізують дані, отримані та оброблені

іншими дослідниками.

При аналізі емпіричних даних послідовність дій соціолога така:

1) опис усієї сукупності даних у найпростішій формі, перевірка якості

отриманої інформації;

2) скорочення кількості ознак, необхідних для остаточного аналізу.

Здійснюється первинне узагальнення даних, необхідне для глибокого

розуміння проблеми;

3) перехід до пояснення фактів шляхом виявлення прямих і непрямих

впливів на якості, соціальні типи, стійкі утворення;

4) спроби прогнозування розвитку процесів, подій, явищ, що

вивчаються.

Питання для самоперевірки і повторення

1.Що таке соціологічне дослідження?

2.Яке значення мають соціологічні дослідження в житті сучасного

суспільства?

3.Яке місце посідає програма і робочий план соціолгічного дослідження у

його підготовці, організації та проведенні?

4.У чому полягає специфіка опитування як методу збирання первинної

соціологічної інформації?

5.За яких умов застосовують у соціології експертне опитування?

6.Поясніть, що таке соціометричне опитування?

7.Які, на Вашу думку, питання можна вирішити за допомогою аналізу

документа?

8.В яких випадках доцільне застосування контент-аналізу?

9.Для чого і як здійснюється опис інформації обчислення та оформлення

узагальнюючої інформації.

Рекомендована література з теми

Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом.

М., 1989. -Волович В.И. Надежность информации в социологическом

исследовании. К., 1974

Воронов Ю.П. Методы сбора информации в социологическом исследовании.

М., 1974.

Городяненко В. Г. Социологический практикум: Учебно-методическое

пособие. К., 1999.

Гречихин В. Лекции по методике и технике социологических исследований.

М., 1988. ~Давыдюк Г.П. Прикладная социология. Минск, 1979.

Есть мнение. Итоги социологического опроса /Под ред. Ю.А.Левады.

М., 1990.

Иберла К. Факторный анализ. М., 1980.

Интерпретация и анализ данных в социологических исследованиях. М., 1987.

Как провести социологисеское исследование. 2-е изд. М., 1990.

Цозлова Л.Н. О методах анализа социокультурных явлений //

социологические исследования. 1993, №11.

Кракович Д., Сердюк А. Интервьюирование в социологическом

иссследовании. К., 1992.

Лободинсъка О.М., Магизинщикова 1.П., Мельникова Н.В. Соціологічний

практикум: наач. посібник. К., 1998.

Масленников Е.В. Метод интеграции концепций экспертов в

социологических исследованиях. М., 1992.

Методология прикладного социологического исследования. М., 1976.

Методы сбора информации в социологическом исследовании: В 2-х книгах.

М., 1990.

Опитування громадської думки. Відп. ред. Паніна Н.В. К., 1995.

Общественное мнение: стратегия массовых опросов (" круглый стол")

Социологические исследования. 1993. № б.

Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. К., 1996.

Піча В.М., Вовканич С.Й., Маковецький В.М. Як підготувати, провести і

узагальнити результати соціологічних досліджень. Львів, 1996.

Практикум по прикладной социологии. М., 1987.

Рабочая книга социолога. М., 1983.

Социологический практикум по методике и технике конкретно-

социологических исследований. X., 1986.

Те.миров Я. С. Анкетирование без анкет // Социологические исследования.

1993. № 6.

Чурилов Н.Н. Проектирование выборочного социологического исследования.

К., 1986.

Ядов В.А. Социологическое исследование: Методология, программа, методы. Самара, 1995.