Тактика дій медичних працівників у випадках народження дитини з вродженню патологією, відмови від дитини

3.1. У разі народження дитини з вродженою патологією (мертвої чи живої), показують її матері та (за її бажанням) близьким родичам. При цьому доцільно дотримуватись рекомендацій, зазначених у п.1.3. цього додатку.

3.2. При народженні хворої дитини сім’ї надається достовірна інформація про стан її здоров’я та рекомендації щодо подальшого лікування і нагляду.

3.3. За умови наявності наміру роділлі відмовитись від дитини, доцільно провести у коректній формі бесіду щодо з’ясування причини відмови та надання інформації про можливі шляхи вирішення проблеми відповідно до чинного законодавства. Доцільно залучити до роботи з жінкою психолога. З метою запобігання відмови матері від новонародженого організація роботи акушерського стаціонару, вся діяльність його персоналу спрямовується на встановлення і підтримку контакту матері і новонародженого.

ПЕРЕЛІК ПОКАЗАНЬ
до планової госпіталізації у лікувальні заклади III рівня
надання акушерсько-гінекологічної допомоги

Направлення на III рівень надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги здійснюється за направленням районного, міського, обласного акушера-гінеколога

При направленні проводиться обстеження жінки у відповідності до Нормативів надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю “Акушерство і гінекологія” в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів. Результати обстеження додаються до направлення.

До 22 тижня спеціалізована допомога вагітним надається у профільних соматичних відділеннях або у гінекологічних відділеннях багатопрофільних лікарень. а після 22 тижня – у відділеннях екстрагенітальної патології, перинатальних центрах, спеціалізованих акушерських відділеннях.

1. Хвороби системи кровообігу:

· серцева недостатність IIАст., або вище (незалежно від причини);

· вроджені та набуті вади серця;

· опероване серце;

· порушення серцевого ритму і провідності;

· гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ст.;

· хвороби міокарда (міокардити, кардіоміопатії та ін.);

· інфекційний ендокардит;

· хвороби вен з тромботичними ускладненнями

· ревматизм, активна фаза.

2. Хвороби сечостатевої системи:

· гостра або хронічна ниркова недостатність (незалежно від причини);

· гострий або загострення хронічного піелонефриту, лікування якого було неефективним у стаціонарі ІІ рівня;

· гломерулонефрит;

· ушкодження (травми) органів сечостатевої системи під час вагітності;

· сечокам’яна хвороба, вади розвитку сечостатевої системи або інша патологія, що потребує консультативно-лікувальної допомоги уролога.

3. Ендокринні хвороби:

· цукровий діабет (передгестаційний або гестаційний, що потребує інсулінотерапії);

· хвороби надниркових залоз;

· захворювання щитоподібної залози з порушенням функції;

· нецукровий діабет.

4. Хвороби органів дихання:

· дихальна недостатність II ст або вище(незалежно від причини);

· пневмонія (тяжкий перебіг);

· хронічний обструктивний бронхіт у фазі загострення;

· бронхоектатична хвороба;

· бронхіальна астма III-IV ст.;

· стан після операцій на легенях;

· первинна легенева гіпертензія.

5. Хвороби органів травлення:

· гостра або хронічна печінкова недостатність (незалежно від причини);

· портальна гіпертензія;

· цироз печінки;

· гостра жирова дистрофія печінки;

· хронічний активний гепатит неінфекційної етіології;

· хвороба Вільсона;

· холестаз вагітних;

· облітеруючій ендофлебіт печінки (синдром Бадда-Кіарі);

· спадкова гіпербілірубінемія;

· ускладнений калькульозний холецистит;

· післяхолецистектомічний синдром;

· хронічний панкреатит у фазі загострення;

· виразкова хвороба у фазі загострення;

· хвороби оперованого шлунка;

· неспецифічний виразковий коліт у фазі загострення;

· хвороба Крона;

· діафрагмальна кила;

· оперована кишкова непрохідність під час вагітності;

· оперована кишкова непрохідність під час вагітності.