Операційна система — це набір програм, які призначені для функціонування та взаємодії усіх пристроїв комп'ютера, забезпечення доступу до файлів і до засобів керування комп'ютером.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Тема: Файлова система.

1. Питання, які треба опрацювати:

- Що називають файловою системою.

- Поняття файла, каталога

- Ім’я файла

- Шлях до файлу

- Стандартні назви пристроїв компютера.

2. Основні тези лекції

Програми розташовані на дисках у файлах. Сукупність файлів і правила їх організації утворюють файлову систему комп'ютера. Об'єктами файлової системи є диски, файли та каталоги. Над ними визначені певні дії, якікористувач виконує за допомогою операційної системи (скорочено ОС).

Операційна система — це набір програм, які призначені для функціонування та взаємодії усіх пристроїв комп'ютера, забезпечення доступу до файлів і до засобів керування комп'ютером.

Файли призначені для зберігання інформації на диску. Файл може містити програму або дані: текст, закодований звук, картинку чи відеозображення.

Отже, файл — це деяка інформація, що зберігається на диску. Файл мас такі властивості: назву, тип, дату створення, обсяг..

Над файлом визначені такі дії: створення, вилучення, копіювання, переміщення, перейменування, та інші.

Файл має назву, наприклад, myfile1.tхt.

Назву придумує, користувач. Вона складається з двох частин; основної назви і необов'язкового розширення, що розмежовані крапкою:

< назва >.< ро зшірення >.

Основна назва містить від 1 до 8 символів (символами можуть бути цифри, латинські, літери, символи верхнього ряду клавіатури, окрім пропуску і символів(+,?, [, ], *, /). Розширення містить до трьох символів, які описують тип файлу. Воно показує, чи це файл з програмою, чи файл з даними, наприклад, бейсик-програми мають розширення Ьаs, паскаль-програми — раs, текстові файли даних — tхt, звукові файли - war, відеофайли- avi тощо.

Розглянемо такі стандартні, розширення (типи файлів): ехе, сom, Ьаt, sys, раs, Ьак, dос. Розширення

ехе, соm мають файли програм, які готові до виконання

Ьаt - файли, які складаються з команд МS -DOS,

sys — файли службових програм операційної системи.

Розширення раs мають файли паскаль-програм їх можна переглядати на екрані,

редагувати, але не виконуваті (для цього потрібне середовище програмування)

baк -мають старі копії файлів,

dос - документів (даних), які створені програмою Word

Приклад 1. Назви файлів без розширення: а. апеw, 7_7, 7_7dalya. Назви файлів з розширеннями: а.ехе, tetris.ехе. апеw.bаs, соmmfnds.com, autoехес.Ьаt, 77.Ьак.

Одні файли користувач створює самостійно («вручну», набираючи текст з клавіатури і записуючи на диск, наприклад, файли типу Ьаt, tхt). а інші (ехе, соm. Ьаk) створюються автоматично спеціальними програмами за вказівкою користувача.

Щоб виконати програму в середовищі МS -DOS, потрібно набрати на клавіатурі назву відповідного файлу зі стандартним розширенням ехе, соm або Ьаt і натиснути на клавішу вводу. Стандартні (інший термін- зареєстрован.) розширення зазначати не обов'язково, тобто достатньо набрати, наприклад, tetris — і відома гра з назвою tetris буде запущена.

Отже, файл — це деяка інформація, що зберігається на диску. Файл має такі властивості: назву, тип, дату створення, обсяг.

Наприклад, назва файлу - tetris. ехе,

тип — виконуваний ехе-файл (програма), дата створення - 25.11.81 (25 листопада1981 року), обсяг -28526 байт.

Над файлом визначені такі дії: створення, вилучення, копіювання, переміщення, перейменування, та інші (їх вивчатимемо пізніші)

Каталоги файлів. Файлів на диску може бути багато, Для їх впорядкування призначені каталоги. Каталог файлів (інша назва директорія ) містить інформацію про файли користувача: назви, обсяги, створення, інші властивості файлів, а також назви інших каталогів, які можуть бути в ньому (воші називаються підкаталогами).

Каталог створює користувач і дає йому назву, наприклад, Games (тут назви каталогів писатимемо великими літерами, хочя. можна і малими). Великі і малі літери в назвах об'єктів сприймаються як рівноправні символи: назви GAMES і games, позначають один і той самий каталог. Бажано, щоб назва каталогу відображала його зміст, наприклад: grypa, mysical, реtrenko. Однак можуть бути і такі назви каталогів: 10, 10а, #10, 10_а..

Каталогів може бути багато, тому їх формують, за ієрархічним принципом. Каталог найвищего рівня називається кореневим. Він має назву диска, наприклад С: \ і може містити деяку обмежену кількість (у випадку твердого диска до 5 12) назв файлів користувача і/або підкаталогів - каталогів першого рівня.

Інші каталогі містять інформацію про довільну кількість файлів або каталогів нижчогорівня.

Каталог, з яким у конкретний момент працює користувач, називається поточним(робочим, активним).