Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лабораторна робота 5
Визначення ВМІСТУ ГІГРОСКОПІЧНОЇ І МАКСИМАЛЬНОЇ ГІГРОСКОПІЧНОЇ ВОЛОГИ ґрунтУ
Гігроскопічна волога - це волога, яка адсорбована поверхнею ґрунтових частинок. Властивість ґрунту вбирати пароподібну воду, що знаходиться в повітрі, називається гігроскопічністю, а поглинена таким чином волога - гігроскопічною. Гігроскопічна волога укутує поверхню ґрунтових частинок у вигляді плівки товщиною 2-3 молекули і удержується з силою від 50 до 10 000 атмосфер. В порівнянні з краплиннорідкою водою гігроскопічна волога характеризується підвищеною щільністю (1, 2-1, 7 г/см3); в ній не розчиняються речовини; вона не проводить електричний струм; замерзає при температурі від - 4 до -78оС; рухається тільки у вигляді пару; вилучається з ґрунту нагріванням при температурі 105-106оС; недоступна рослинам. Кількість гігроскопічної вологи в ґрунті залежить від: · відносної вологості повітря; · температури ґрунту; · мінералогічного складу ґрунту; · гранулометричного складу ґрунту; · вмісту гумусу в ґрунті; · вмісту солей в ґрунті. Максимальний вміст гігроскопічної вологи в ґрунті спостерігається при відносній вологості повітря близької до 100% така волога називається максимальною гігроскопічною (МГ). Якщо в мінералогічному складі ґрунті переважає монтморилоніт, то величина МГ буде значно більшою, ніж при домінуванні ілліту або каолініту. Чим важчий ґрунт за гранулометричним складом і вищий в ньому вміст гумусу, тим величина МГ буде більшою, тому що зростає питома поверхня частинок і як наслідок - зростає величина поверхневої енергії ґрунту, табл.14. Вниз за профілем ґрунту величина МГ зменшується.
14. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
В засолених ґрунтах кількість гігроскопічної вологи значно більша, ніж в не засолених, тому за рахунок меліорацій (промивка, гіпсування) можливо суттєво зменшити величину недоступної для рослин вологи. Величину МГ використовують для розрахунків вологості стійкого в’янення рослин (ВСВ) - це вологість ґрунту при якій рослини з розвинутою кореневою системою продовжують в’янути навіть в середовищі насиченому водяним паром. ВСВ для легких ґрунтів становить 1, 25МГ, для важких 1, 5-2, 0МГ, для розрахунків прийнято коефіцієнт 1, 34. При визначенні кількості МГ ґрунт насичують водяними парами над насиченим розчином К2SO4, або 10% розчином H2SO4, які створюють відносну вологість повітря 98-99%.
Хід аналізу: Робочою таблицею проведення аналізу служить табл. 15. Таблиця 15
1. Чистий, порожній бюкс просушують до постійної ваги, охолоджують в ексикаторі та зважують на аналітичних вагах (табл.15, кол. 1 і 2). 2. В бюкс насипають 5-10 г повітряно-сухого ґрунту, просіяного через сито з отворами 1мм (табл. 15, кол. 3). 3. Бюкс з ґрунтом поміщають в ексикатор, на дні якого налито насичений розчин К2SO4, або 10% розчин H2SO4. Ексикатор установлюється в темне місце. 4. Через 3-4 дні бюкси зважують і знову поміщають в ексикатор до повного насичення, яке визначають за відсутністю різниці між даними проміжних зважувань (табл. 15, кол. 4). 5. Бюкс з насиченим ґрунтом поміщають в термостат до повного висушування при температурі 105-106оС (табл. 15, кол. 5). 6. Вага абсолютно-сухого ґрунту (табл. 15, кол. 6) розраховується як різниця між вагою бюксу з абсолютно-сухим ґрунтом (табл. 15, кол. 5) і вагою пустого бюксу (табл. 15, кол. 2). 7. Вага випаруваної вологи при повітряно-сухому стані (таб 15, кол. 7) розраховується як різниця між вагою бюксу з повітряно-сухим ґрунтом (табл. 15, кол. 3) і вагою бюксу з абсолютно-сухим ґрунтом (табл. 15, кол. 5). 8. Вага випаруваної вологи після насичення (таб 15, кол. 8) розраховується як різниця між вагою бюксу з ґрунтом після насичення (табл. 15, кол. 4) і вагою бюксу з абсолютно-сухим ґрунтом (табл. 15, кол. 5). 9. Розрахунок вмісту гігроскопічної вологи (табл. 15, кол. 9) розраховують за формулою:
де: Г – вміст гігроскопічної вологи, %; m1 – вага випаруваної вологи при повітряно-сухому стані, г; 100 – для перерахунку в проценти; c – вага абсолютно-сухого ґрунту, г. 10. Розрахунок вмісту максимальної гігроскопічної вологи (табл. 15, кол. 10) розраховують за формулою: де: МГ – вміст максимальної гігроскопічної вологи, %; m2 – вага випаруваної вологи після насичення, г; 100 – для перерахунку в проценти; c – вага абсолютно-сухого ґрунту, г. 11. Коефіцієнт гігроскопічності, використовують для перерахунку результатів аналізів повітряно-сухого ґрунту на абсолютно-сухий ґрунт, розраховують за формулою:
де: КГ – коефіцієнт гігроскопічності; 100 – для перерахунку з процентів; Г – вміст гігроскопічної вологи, %.
Висновок. Вказуються величини вмісту гігроскопічної та максимальної гігроскопічної вологи, КГ та ВСВ. Відмічається кореляція величини МГ та гранулометричного складу ґрунту. Розрахунки запасів вологи
|