Професіографія і психодіагностика

Перелік вимог професії до психіки людини та необхідних здіб­ностей складає псшограму професії.

Під професійними здібностями розуміють достатньо стійкі влас­тивості особистості, які змінюються в процесі діяльності і забезпе­чують її успішність та вдосконалення.

Професіограма містить:

• загальні відомості про професію та її динаміку в зв'язку з роз­витком науки і техніки, соціальне та економічне значення;

• виробничу характеристику професії, опис трудового процесу (наводяться назви знарядь праці, за допомогою яких виконує­ться робота, вказується рівень фізичного і психологічного на­пруження (значне, помірне, незначне), робоча поза тощо;

• санітарно-гігієнічні умови праці з виділенням професійних шкідливостей і переліком фізіологічних умов та медичних протипоказань;

• перелік обсягу знань і умінь, які необхідні для успішної про­фесійної діяльності, з виділенням тих, що визначають профе­сійну майстерність;

• характеристику видів і тривалості професійного навчання, мо­жливості підвищення кваліфікації;

• психограму, тобто характеристику психологічних вимог про­фесії до людини з виділенням основних і бажаних психічних особливостей, а також психофізіологічних протипоказань.

Кожна професія ставить різні вимоги до фізичних, психофізіологічних та психологічних властивостей людини. Такі вимоги називають характеристиками професії. Комплекс психофізіологічних і психологічних характеристик складає психологічний профіль І професії, графічне зображення якого називається психограмою І професії. В психограмах вимоги професії до різних властивостей! працівника оцінюються в балах в діапазоні від 1 до 5 (від незнач­ної до високої). Кожна професія відрізняється не просто окремими характеристиками, а певним комплексом характеристик, який ' формує психологічну структуру професії. Разом з тим психологічний профіль професії містить в собі і такі характеристики, які є спільними для цілої групи професій. Тому завданням професіографії є групування професій на основі спільності тих чи інших психологічних характеристик.

К. К. Платонов пропонує поділ професій на психомоторні, технічні, математичні, гуманітарні, педагогічні, лікувальні, організаторські, наукові і в сфері мистецтв. Такий поділ професій дозволяє зіставляти їх вимоги з відповідними здібностями людини. Загальновизнаною і поширеною в практиці профорієнтації є класифікація професій, за­пропонована Є. А. Каймовим. В основу цієї класифікації покладено чотири ознаки:

— особливості предмета (об'єкта праці);

— мета праці;

— знаряддя праці;

— умови праці.

Виходячи з особливостей предмета (об'єкта) праці, всі професії поділяються на 5 типів:

· «людина — природа»;

· «людина — техніка»;

· «людина — людина»;

· «людина — знакова система»;

· «людина — художній образ».

За метою праці кожний тип професій поділяється на 3 класи:

· гностичні;

· перетворюючі;

· пошукові.

Так, гностичні професії вимагають від працівника виразної пізна­вальної активності, стійкої уваги, спостережливості, інтересу до влас­тивостей певних об'єктів. Перетворюючі професії вимагають схиль­ності до практичного впливу на навколишнє середовище, інтересу до процесів і результатів. Пошукові професії пов'язані з інтересом до інновацій, творчим мисленням і уявою.

Залежно від знарядь праці всі професії поділяють на 4 групи:

• ручної праці;

• механічної праці;

• автоматизованої праці;

• пращ, в якій основне значення мають розумові вміння і навич­ки (вчитель, лікар, учений-теоретик).

За умовами праці виділяються 4 підгрупи професій:

— з підвищеними вимогами до моральних якостей (суддя, лікар, міліціонер);

— з незвичайними умовами роботи (льотчик, випробувач, водолаз);

— з побутовим мікрокліматом (бухгалтер, бібліотекар);

— роботою на відкритому повітрі (будівельники, рільники).

Поєднання цих характеристик створює певний характерний для конкретної професії комплекс вимог до здібностей працівника.

Ще одна класифікація професій пов'язана з поняттям професійної придатності (придатності людини до конкретної трудової діяльності). Під професійною придатністю розуміють наявність у людини психофізіологічних і психологічних властивостей, які відповіда­ють конкретній професії і забезпечують достатню ефектив­ність праці з цієї професії.