![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Засоби стимулювання збуту.
Стимулювання збуту – комплекс захо-дів, звернутих до споживача, особисто ознайомленого з даним товаром, а також до продавців, посередників комерційних операцій: демонстрація товару, виставки, каталоги, фільми, сувеніри, вікторини, видача купонів тощо. Об’єктами уваги є покупці, посередники і торговий персонал фірми. Засоби СЗ щодо кожного з них різні. На покупця найбільше впливають через: 1) пропозиції щодо повернення грошей; 2) зміну упаковки; 3) конкурси лотерей; 4) преміальний продаж – винагорода товаром за низькою, доступною ціною, а в деяких випадках – безкоштовно як заохочення за купівлю іншого товару; 5) знижки; 6) кредити; 7) купони – це сертифікати, які дають право на зазначену знижку при купівлі конкретного товару; 8) залікові талони – специфічний вид премії, що її одержують споживачі при здійсненні покупки, яку вони можуть обміняти на товар у спеціальних обмінних пунктах; 9) демонстрації; 10) розповсюдження зразків. До посередників застосовують: 1) проведення торговельних конкурсів; 2) постач-ня част-ни тов-в безкоштовно; 3) знижки; 4) заліки дилерам за включення товару в номенклатуру; 5) організацію спільної реклами. Торговел-й перс-л фірми стимулюється: 1) преміями; 2) конкурсами; 3) конференціями продавців.
101. Сутність паблік рілейшинз. “Паблік рілейшнз” – неособистісне сти-мулювання попиту на товар, послугу або створення доброзичливого ставлен-ня до вир-ка за доп. розміщення у пресі, теле- і радіопередачах, у спектаклях ви-гідних даних про товар та його вир-ка. До п.-р. звертаються з метою популя-ризації марочних та звичайних товарів, створення іміджу особам, фірмам, краї-нам (зацікавлення туристів, іноземних інвесторів, створення репутації в між-нар. співтоваристві). Хар-ка ПР: 1) висока достовір-ть інф-ії в очах спож-в, оскільки її подають у вигляді новини, а не рек-ї об’яви; 2) широке охоплення аудиторії; 3) довготривалий ефект; 4) зміст інф-ії фірма не завжди контролює; 5) найчастіше доповнює рекламу. ПР склад-ся з 2-х відносно самостійних напрямків: 1) паблісіті (пропаганди); 2) спонсорство. Паблісіті – розмаїті неоплачувані, неко-мер-ні форми розповсюдження позитив-ної інф-ї про п-во та його продукцію че-рез засоби масової інф-ї чи безпосеред-ньо зі сцени. Спонсорство – с-ма взаємовигідних договірних відносин між спонсором і субсидованою стороною.
102. Основні засоби паблік рілейшинз. “Паблік рілейшнз” – неособистісне сти-мулювання попиту на товар, послугу або створення доброзичливого ставлен-ня до вир-ка за доп. розміщення у пресі, теле- і радіопередачах, у спектаклях ви-гідних даних про товар та його вир-ка. ПР склад-ся з 2-х відносно самостійних напрямків: 1) паблісіті (пропаганди); 2) спонсорство. Паблісіті – розмаїті неоплачувані, неко-мер-ні форми розповсюдження позитив-ної інф-ї про п-во та його продукцію че-рез засоби масової інф-ї чи безпосеред-ньо зі сцени. Основні засоби паблісіті: 1) Встановлення і підтримка зв’язків із пресою: © проведення фірмою прес-конференцій та брифінгів, на яких обговорюють її досягнення, проблеми та перспективи; © розсилання у ЗМІ прес-релізів (інформаційних повідомлень); © написання статей про фірму, її товари, д-сть у справі охорони довкілля тощо; © організація інтерв’ю з керівництвом фірми в ЗМІ; © публікація щорічних офіційних звітів про д-сть фірми тощо. 2) Участь представників фірми в роботі з’їздів, конференцій і семінарів профес-х чи громадських організацій. 3) Організація фірмою різноманітних заходів, що мають хар-р події (організація спец. заходів, пов’язаних з ювілеєм фірми або певною знаменною подією в житті країни, святом). 4) Товарна пропаганда – д-сть, спрямована на популяризацію певного виду товару, який з різних причин ринок недостатньо визнає, незважаючи на його позитивні властивості. 5) Лобіювання – цілеспрямована д-сть фірми у справі впливу на органи держ-ї влади для прийняття ними потрібних нормативних актів та створення сприят-ливих для неї умов функціонування. Спонсорство – с-ма взаємовигідних договірних відносин між спонсором і субсидованою стороною. Спонсор може надавати субсидов-й стороні грошові кошти або свої товари, послуги, сировину тощо. Спонсорувати можна конкретних осіб, організації чи проведення певних спортивних, мистецьких та ін. акцій. Зі свого боку, субсид. стор. зобов’язується сприяти досягненню М-х цілей спонсора, напр., згадувати спон-ра у своїх публічних виступах, публікаціях у ЗМІ, пропагувати його фірмову назву, символіку тощо. Об’єкти спонсорингу: 1) сфера спорту; 2) сфера культури; 3) соц-на сфера.
103. Основні задачі паблік рілейшинз. 1) Популяризація марочних та звичайних товарі, осіб, місць, ідей, д-сті, організацій та цілих країн; 2) Відродження (відновлення) інтересу до товарів; 3) Привертання уваги до організації або виправлення небажаного уявлення про неї; 4) Забезпечення фірмі бажаної відомості, формування уявлення про неї як про організацію з високою громадською відповідальністю та протидіяння поширюванню небажаних чуток та відомостей; 5) Притягування туристів, іноземних капіталовкладень та забезпечення міжнародної підтримки.
104. Сутність та роль каналів розподілу в системі маркетингу. Канали розподілу – це сукупність проміжних ланок залучених до процесу просування товару з метою забезпечення кінцевих споживачів цим товаром. В якості проміжних ланок можуть виступати: прості посередники; оптові торговці; роздрібні торговці. Маркетингова політика розподілу – це діяльність фірми щодо планування, організації та контролю фізичного переміщення товарі від виробника до місць продажу або використання, до потреб споживачів і отримання відповідного зиску. Основною метою каналу розподілу є забезпечення доступності товарів до споживачів. Це передбачає: 1) точно визначити потреби цільового ринку; 2) формування ефективних каналів розподілу; 3) створення умов для швидкої зустрічі покупця з товаром. Організація продажу товару безпосередньо споживачу може здійснюватись шляхом пропонування товарів у роздрібному торговельному підприємстві, ліцензованої торгівлі, прямого продажу споживачам.
105. Функції учасників каналу розподілу. Основними учасниками каналів розподілу є торговельні посередники. Торговельні посередники – торговельні організації, підприємства або особи, які перепродають товар для задоволення потреб ринку і отримання прибутку. Вони поділяються на простих посередників та торговців. Серед функцій учасників каналів розподілу можна назвати такі як: створення кінцевого торговельного продукту з метою залучення найбільшої кількості покупців; визначення цільового ринку; формування торгового асортименту; функція пов’язана з ціноутворенням; функція-просування; організація фізичних потоків товару; обладнання торгівельного місця; стимулювання попиту та інші.
106. Рівень каналу розподілу. В процессе решения вопроса о каналах сбыта различают: ü Канал нулевого уровня (канал прямого маркетинга). Он состоит из производителя, который непосредственно продает товар клиенту. При этом продавец использует три способа прямой продажи: · Торговля через магазины, принадлежащие производителя; · Посылочная торговля; · Торговля вразнос. ü Канал одноуровневый. Включает в себя еще одного посредника, обычно это розничные торговцы. ü Двухуровневый канал. Включает в себя розничных и оптовых торговцев. ü Трехуровневый канал. Состоит из трех посредников: оптовый, мелкооптовый и розничный продавец. Наличие многоуровневых каналов предоставляет следующие преимущества: - Посредники уже имеют свою собственную клиентуру, что автоматически расширяет клиентуру продавца. - Предприятию нет необходимости формировать собственное складское хозяйство. Недостатками многоуровневых каналов являются: - Может возникнуть зависимость от посредника. - Может утратится непосредственный контакт производителя с клиентами. Производители (поставщики) должны выбирать между сбытом с помощью собственных органов распределения либо с помощью внешних органов (посредников). Существуют следующие собственные средства продаж: - Продажи с помощью коммивояжеров (являются служащими фирмы, оплачиваемыми фиксированным окладом, к которому, в зависимости от продаж, добавляются комиссионные). - Продажи с помощью сбытовых филиалов предприятия. Преимущества такого способа продаж является то, что филиалы могут обеспечить требуемый уровень сервисного обслуживания, консультационные услуги и к тому же, филиал экономически зависим от головной фирмы. Внешние средства продаж подразделяются на: - Договорных сбытовиков. Как правило, договорной сбытовик сам обеспечивает складское хозяйство и техническое обслуживание продукции. - Торговых представителей. Они оказывают посреднические услуги на заключение сделок, но не приобретают прав собственности на товар.
107. Роль прямого та посереднього маркетингу в маркетинговій політиці розподілу. Прямий маркетинг – це інтерактивна маркетингова система розподілу товарів в межах якої використовуються різні засоби для безпосереднього зв’язку з потенційними споживачами з метою отримання відгуку або здійснення у будь-якому регіоні ринку. Прямий маркетинг забезпечує комунікаційну відбіркову ефективність, персоніфікацію звернення та розвиток сталих зв’язків. Використання прямого маркетингу дозволяє зменшити витрати на штатний торговий персонал і забезпечити економію часу пов’язану з купівлею товару. Є такі напрямки прямого маркетингу: 1) маркетинг прямого продажу; 2)маркетинг комп’ютерних мереж; 3)маркетинг відносин. Продаж без посередників здійснюється шляхом: 1) надання каталогів; 2)замовлення поштою; 3)продаж по телефону; 4)формування бази даних покупців. Посередницький маркетинг – це маркетинг за участю посередників. Посередницька діяльність у каналах розподілу – це виконання спеціалізованими підприємствами, організаціями чи окремими особами спеціальних функцій щодо сприяння налагоджуванню та реалізації комерційних відносин і споживачів на товарному ринку. Основними принципами посередницької діяльності є: рівноправність сторін; підприємливість; оперативність та мобільність; обслуговування контрагентів; економічна заінтересованість контрагентів; комерційні засади діяльності; договірні взаємовідносини.
110. Вертикальна маркетингова система та її основні типи. Поряд із традиційними каналами розподілу у світовій практиці останнім часом набули популярності вертик.маркетинг. сис-ми(ВМС). ВМС складаються з виробника, оптових і роздрібних торгівців, котрі співпрацюють як єдина сис-ма. Узгодження дій кожного з учасників можуть зумовити різні фактори, які і визначають тип ВМС. Корпоративна МС- якщо всі ланки розподілу є власністю одного її члена. Найчастіше власником є виробник, але ним може лути і торгівелний посередник. Договірні МС складаються з незалежних фірм, що пов'язані з договірними відносинами і координують програми своєй діяльності для спільного досягнення кращих комерційних результатів. Керовані МС координують свою діяльність не внаслідок приналежності до певного власника, а завдяки економічній могутності одного з учасників сис-ми. Створення ВМС усіх розглянутих типів має на меті головне-можливість конторолювати діяль-ть каналу розподілу і запобігати виникненню конфліктів між окремиим його учасниками, якщо вони намагаються досягти власних цілей.
|