Расчетное задание № 4

Определить годовую экономию заработной платы за счет увеличения производительности труда в результате проведения мероприятий по улучшению условий труда (затраты – В тысяч гривен), а также экономи-ческую эффективность этих мероприятий. Численность работаю­щих Р человек, средняя годовая зарплата одного работника З_р гривен, интегральная оценка тяжести труда снизилась с И₁ до И₂ %. Исходные данные для расчета приведены в табл. 5.

Таблица 5 – Исходные данные для расчетного задания №4

Указания к выполнению расчетных заданий

Показатели частоты К_ч , тяжести К_т и нетрудоспособности К_н определяют соответственно по формулам:

К _ч = 1000 Н / Р; К _т = Д / Н; К _н = К _ч К _т = 1000 Д / Р,

где Н - число несчастных случаев с потерей трудоспособности на один и более дней, произо­шедших за отчетный период на предприятии;

Р - среднесписочный состав работающих на предприятии;

Д - суммарное число дней нетрудоспособности из-за несчаст-ных случаев на предприятии за отчетный период.

Процент повышения производительности труда при снижении потерь рабочего времени за счет уменьшения заболеваемости на объекте Р _пр.тр определяют по формуле

Р _пр.тр= [ (F _пл– F _баз) / F _баз] 100,

где F _баз – количество рабочих дней в базовом варианте;

F _пл - количество рабочих дней в плановом году (рассчитывается с учетом снижения заболева-емости).

Количество рабочих дней определяется как разность количества явочных дней в календарном году и количества дней, потерянных по болезни, на одного работающего в год.

Годовая экономия заработной платы за счет повышения производительности труда

где Р_ср – среднесписочная численность персонала,

З_р – среднегодовая заработная плата одного работника.

Повышение производительности труда, %, за счет повышения работоспособности

где R₁ и R₂ - работоспособность до и после проведения мероприятий по охране труда, кото­рые снизили тяжесть труда, условные единицы.

Работоспособность R и степень утомления Y рассчитывают по формулам:

,

где И_т – интегральная оценка тяжести труда.

Эффективность затрат на мероприятия по охране труда определяют по формуле

где Е_год – годовая экономия от улучшения условий труда;

В – затраты предприятия на мероприятия по охране труда.

Розрахунок потужності кондиціонера (варіант за списком групи)

Для приблизного розрахунку потужності кондиціонера береться співвідношення: на 10 квадратних метрів (чи на 10 м³) необхідний 1 кBт охолоджувальної потужності. Таким чином, на кімнату площею 30 м² (з урахуванням стелі 3 м) необхідний кондиціонер потужністю 3.0 квт. Це тільки приблизний розрахунок. Важливо ще враховувати дододаткові внутрішні і зовнішні теплопритоки. Нижче приведена таблиця надходження тепла від найбільш розповсюджених джерел.

Приклад: розрахуємо точну необхідну потужність кондиціонера на офісне приміщення площею 30 м² з п'ятьма співробітниками. Вікна площею 2 м² виходять на південний схід, у приміщенні 5 комп'ютерів. Додаткові побутові прилади, допустимо, у сумі виділяють 0.2 квт тепла.

Разом, для охолодження даного приміщення необхідно 5.35 квт охолоджувальної потужності.

Потужність кондиціонерів - це основна характеристика будь-якого кондиціонера. Ця величина дозволяє обчислити, на яку площу він розрахований. Потужність кондиціонера визначається з розрахунку 1 квт на кожні 10 м² площі при висоті стель 2, 8 - 3.0 м. Тобто досить площу кімнати розділити на десять. У такий спосіб для приміщення площею 20 м² потрібно кондиціонер потужністю 2 квт, 45 м² - 4.5 квт і т.д. Якщо в приміщенні велика площа оск-ления або ж вікна виходять на південну сторону, то надходження тепла буде більше, тому потужність кондиціонера необхідно збільшити на 15 - 20 %. Надходження тепла розраховуватися по формулі.

Q = S · h · q + люди + техніка

де Q - потужність надходження тепла (Вт); S - площа приміщення (м²); h - висота приміщення (м); людина - 150 Вт; комп'ютер - 200 Вт;
q - коефіцієнт, рівний 30-40 Вт/м³ (для сонячної 40, для тіньовий-30, середнє значення 35 Bт/м³).
У своїх розрахунках необхідно врахувати тепло від людей та електроприладів. У споконому стані людин виділяє 0, 1 квт тепла; комп'ютер чи копіювальний апарат - 0, 3 квт; для інших приладів можна вважати що вони виділяють тепла до 1/3 паспортної потужності. Просуммував усі показники виділення та надходження тепла, одержимо необхідну потужність охолодження. Як приклад розрахуємо необхідну потужність для типової кімнати офісу площею 26 м² (висота стелі - 3, 0 м), у якій знаходяться два чоловіки і комп'ютер. Для компенсації надходження тепла від стін, вікон, підлоги і стелі необхідно: 26 м² · 3 м · 35 Вт/м³ = 2, 73 квт. Для компенсації тепла, яке надходить від людей (150 Вт · 2 = 300 Вт) і комп'ютерів (300 Вт), необхідно 2, 73 кВт + 300 Вт + 300Вт = 3.33 кВт Тепер залишається тільки вибрати близьку по потужності модель

кондиціонера зі стандартного ряду - на 3.5 квт. Більшість виробників выпус-кают кондиціонери з потужностями, близькими до стандартного ряду: 2.0, 2.5, 3.5, 5.0, 7.0 кВт.
Порушення розрахунків потужності може превести до більш ранньої несправності кондиціонера і відповідальність за це ляже на клієнта і ніякий сервіс і фірма, по якому виданий гарантійний талон, не буде нести відповідальності за порушення прорахунку потужності на площу приміщення.