Теоретичні відомості. Мета роботи:ознайомитися з алгоритмом оцінки реального хімічного навантаження на людину за рахунок забруднення повітряного середовища і виконати порівняльний

Практична робота № 2

ВИЗНАЧЕННЯ РЕАЛЬНОГО ХІМІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЛЮДИНУ ПРИ ЗАБРУДНЕННІ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

Мета роботи: ознайомитися з алгоритмом оцінки реального хімічного навантаження на людину за рахунок забруднення повітряного середовища і виконати порівняльний розрахунок.

Теоретичні відомості

Реальне хімічне навантаження на населення можна розглядати як суму хімічних забруднень, що надходять в організм людини через органи дихання протягом визначеного періоду часу [1, 2].

Вихідними даними для виконання розрахунків є:

– час перебування людини у різних умовах Т, год.;

– концентрація забруднюючих речовин у відповідних умовах перебування С, мг/м³.

Клас небезпеки та величини ГДК забруднюючих речовин визначаються за нормативними документами. Для виробничого приміщення в розрахунках використовується ГДК робочої зони (ГДК_р.з), для інших умов перебування – ГДК середньодобова (ГДК_с.д) (табл. 1.5).

Загальний показник реального хімічного навантаження S визначається як сума добутків показників хімічного забруднення повітряного середовища в різних умовах на час перебування людини:

, (1.1)

де – показник забруднення повітряного середовища (рівень хімічного забруднення повітряного середовища);

– тривалість впливу в частках доби;

n – число місць перебування.

У якості основних складових сумарного хімічного навантаження для людини приймаються дози забруднення повітря у виробничих приміщеннях, житлових будинках, салонах міського транспорту, атмосферного повітря житлового середовища міста і зон рекреації (паркових і заміських) [3–5]. Таким чином, формулу розрахунку S представити у вигляді:

, (1.2)

де – відповідно рівні хімічного забруднення повітряного середовища виробничих приміщень, житлових будинків, салонів міського транспорту, атмосферного повітря житлового середовища міста і місць рекреації;

– відповідно частки доби часу, протягом якого людина перебуває під впливом хімічних забруднень, що містяться в повітряному середовищі.

Частка доби розраховується за формулою:

, (1.3)

де – середня тривалість перебування людини в певних умовах.

Умовний показник ступеня забруднення повітряного середовища :

, (1.4)

де K_i – приведені до 3-го класу небезпеки кратності перевищення ГДК речовин різних класів;

m – кількість речовин.

Для приведення значень кратностей K_i перевищення ГДК речовин 1, 2 і 4-го класів небезпеки використовуються співвідношення:

1-й клас , (1.5)

2-й клас , (1.6)

4-й клас , (1.7)

де , і – значення кратності перевищення ГДК відповідно для речовин 1, 2 і 4-го класів небезпеки.

Кратність перевищення ГДК, включаючи значення, менші одиниці, встановлюються шляхом ділення фактичної концентрації даної речовини на ГДК:

(1.8)