Мета та завдання курсу. Мета: вивчення основних напрямків забезпечення безпечності руху поїздів у структурних підрозділах залізничного транспорту України

Мета: вивчення основних напрямків забезпечення безпечності руху поїздів у структурних підрозділах залізничного транспорту України. Отримання студентами знань принципів, умов й методів комплексного підходу, виховання в них особистої відповідальності та навичок організації, виконання, контролю й документального оформлення заходів з забезпечення безпечності руху поїздів.

Завдання: студент, вивчивши дисципліну, повинен:

· Знати

- основні фактори, що впливають на безпеку руху (БР);

- методи оцінки та прогнозування стану БР;

- класифікацію транспортних подій на залізницях України;

- склад і призначення нормативно-технічної документації з БР, у т.ч. при розслідуванні транспортних подій;

- організаційну структуру забезпечення БР;

· Вміти:

- Використовувати вимоги і норми БР при розробці технологічних процесів роботи підрозділів залізниць;

- Проводити аналіз статистики порушень БР;

- Оформляти документацію при розслідуванні транспортних подій.

• Мати уявлення про:

– рівень БР;

– порядок службового розслідування та обліку порушень БР у поїзній та маневровій роботі;

– досвід безаварійної роботи у структурних підрозділах залізничного транспорту зі спеціальності студента;

– організацію відновлювальних робіт.

1.3. Основні поняття та визначення

Зараз не існує загальноприйнятих термінів та визначень у теорії безпечності на залізничному транспорті. До найбільш важливих термінів [див. 2. Рекомендації щодо вживання термінів та визначень із БР поїздів / Наказ МТУ від 03.06.2004р., №464. – 117с.] відносяться:

Безпека (безпечність) – досягнення системою кінцевої мети функціонування з мінімальним відхиленням від норм виконання, за мінімальний час та мінімальними матеріальними витратами.

Безпечність (безпека) транспортної системи – здатність транспортної системи: а) функціонувати у заданих межах параметрів, які забезпечують виконання транспортної роботи, та виключає (мінімізує рівень) порушення, які є потенціальною або реалізованою загрозою для життя та здоров’я людей, збереження транспорту, вантажів та навколишнього середовища; б) здатність змінювати свої параметри у випадках виникнення потенційної загрози з метою недопущення її подальшого розвитку.

Безпечність (безпека) руху – безпечність (безпека) у процесі руху (на залізничному транспорті).

Початкова подія – одинична відмова технічного засобу залізничного транспорту, помилка персоналу або вплив навколишнього середовища, які призводять до порушення нормального функціонування залізничного транспорту як ергатичної системи та здатні привести до порушень меж та умов її безпечної експлуатації.

Подія – виявлена або реалізована у події причина, що є, як правило, початковою подією, за якою слідують інші події, що виконані з порушенням норм функціонування.

Причина – встановлена причина події.

Потенційна причина – виявлена причина потенційної пригоди, яка могла б призвести до значного збитку.

Пригода – подія, яка виникла у русі поїзду або при виконанні маневрової роботи, яка в результаті настання початкової (вихідної) події або ланцюжка подій, призвела до

· пошкодження або руйнування рухомого складу, викликані ним інші наслідки;

· нанесення шкоди життю та здоров’ю людей (пасажири, персонал залізниць, інші особи);

· пошкодження або руйнування шляхів сполучень та споруд на них, засобів зв’язку;

· пошкодження або втрата вантажу, що перевозиться;

· дезорганізація руху;

· економічний та інші збитки.

Транспортна пригода – складна подія, яка за своїми наслідками є фінальною у ланцюзі послідовних подій порушень безпеки та має причинно-наслідкові зв’язки.

Система пригод – множина причин, подій, факторів та зв’язку між ними.

Фактор – тип впливу зовнішнього або внутрішнього середовища ергатичної системи на хід технологічного процесу функціонування системи.

Модель системи порушення безпеки (безпечності) – класифікатор подій, класифікатор причин та структура зв’язку між ними.

1.4. Місце безпеки руху в проблемі безпеки на залізничному транспорті

Проблема безпеки у транспортних системах – дуже многогранна. Вона проявляється в багатьох аспектах. Ось як може бути вона представлена (див. схему на рис.1.2 на окремому файлі)

БР – головний системо утворюючий фактор діяльності залізничного транспорту та найважливіший соціальний фактор.

Останні десятиріччя збільшується увага до питання безпеки взагалі, та зокрема безпеки руху. Причини такого явища такі:

- впровадження результатів науково-технічної революції (інформатизація, комп’ютеризація, швидкість руху, принципово нові засоби транспорту);

- суттєві зміни зовнішнього середовища у зв’язку з цим;

- у цивілізованих державах ЛЮДИНА вийшла на перший план у розумінні суспільства.

1.6.Стан та рівень безпеки руху

Відомо, безпеки безпосередньо вимірювати неможливо. Тому для чисельної її оцінки використовують поняття рівня безпеки. У різних країнах ця величина визначається по-різному.

А) на Україні

Позначимо через - кількість порушень БР у - й тиждень - го року. Стан БР визначається таким чином:

· Якщо и - рівень БР не погіршився;

· Якщо або - рівень БР понизився,

де =1, 2, …, 52 - тиждень;

- рік.

Для цієї оцінки використовується статистика порушень БР у поїзній та маневровій роботі, яка фіксується у спеціальній «Книзі обліку транспортних подій і порушень у поїзній та маневровій роботі на залізничному транспорті» відповідно до форми РБУ-7. На протязі останніх 10 років ця книга ведеться також у комп’ютерному вигляді („ АРМ ЦРБ”, нажаль в цю систему не вносяться зміни, які визначаються при розслідуванні транспортних пригод).

Недоліки цього підходу:

- абсолютний характер величин не враховує обсяги перевізного процесу;

- розглядаються лише два роки, не враховується «передісторія», що може призвести до помилкових висновків в умовах керування процесом безпечності руху.

Б) на Заході

Останні десятиріччя на Заході отримала поширення концепція ризику в оцінці БР на залізницях Європи та США (метод ALARP). Абревіатура ALARP визначаєтьсятак – As Low As Reasonebly Practicable (настільки низький, наскільки розумно). Рівень ризику при цьому визначається у вигляді відношення

,

де k – кількість людських жертв;

V – загальні приведені показники обсягу перевезень (частіше перевезень пасажирів).

Сутність методу ALARP складається у визначенні областей транспортного ризику:

1 - незначний рівень ризику ( );

2 - рівень низький наскільки розумно ();

3 - неприпустимий рівень ризику ().

10^{-4 3}

2

10^-5

1

норма не норма

1 -незначний 2-ALARP 3- неприпустимий

0 10^-5 10^-4

Рис.1.3 – Метод ALARP

Перша область пояснюється об’єктивним характером транспортного ризику (безумовно треба прагнути до того, щоб , однак ситуація практично недосяжна). Друга область - це область розумного ризику (що задовольняє суспільство). Перебування залізничної транспортної системи у 3-й області неприпустимо для суспільства, необхідні любі витрати, щоб перевести її у другу область.

У різних країнах дана концепція відрізняється лише значеннями і .