Моделі організації готельної справи.

Лекція

Класифікація підприємств готельного господарства.

Моделі організації готельної справи.

Класифікація підприємств готельного господарства у світі, її виникнення та принципи.

Готельні мережі і франчайзинг у світовому готельному бізнесі.

Класифікація підприємств готельного господарства у країнах світу.

Класифікація підприємств готельного господарства в Україні.

Моделі організації готельної справи.

З 1950-х рр. в організаційній структурі управління готелями у світовій готельній індустрії утвердилися різні моделі організації готельної справи.

Перша модель - модель Ритца, пов’язана з ім'ям швейцарського підприємця Цезаря Ритца. Багато престижних готелів світу мають його ім'я (наприклад, готель «Ритц» у Парижі).

Основна ставка в цих готелях робилася на європейські традиції вишуканості й аристократизму. На даний час ця модель зазнає кризи.

Інша модель пов’язана з ім'ям американського підприємця Кемансі Уїльсона (готельний ланцюг «Холідей інн»). Модель відрізняється більшою гнучкістю в задоволенні потреб клієнта у поєднанні з додержанням досить високих стандартів обслуговування.

Основні вимоги в готельних ланцюгах, організованих за цією моделлю, зводяться до наступного:

- єдність стилю (архітектура, інтер'єр);

- єдність позначень і зовнішньої інформації;

- просторий і функціональний хол;

- швидкість реєстрації клієнтів;

- номери, передбачені для постійних клієнтів;

- сніданок «шведський стіл»;

- наявність конференц-залу;

- гнучка система тарифів;

- єдине управління, маркетинг і служба комунікації.

Під контролем готельних ланцюгів, побудованих за другою моделлю, знаходиться понад 50% всіх готельних номерів у світі.

Третя модель – незалежні готельні ланцюжки (наприклад, «Best Western»). У цьому випадку під єдиною торговельною маркою з’єднуються готелі, що дотримуються певних стандартів і надають певний набір послуг незалежно від країни розташування.

Готелі – члени ланцюга – платять внески до єдиного фонду, що витрачається на спільну рекламну і маркетингову діяльність, просування продукту. При цьому цілком зберігається їх фінансово-економічна й управлінська самостійність. Можливо і поєднання другої моделі з третьою. Приклад – ланцюг готелів «Аккор». Це найбільший готельний ланцюг у Європі. Він пропонує готелі різних класів і виступає на ринку під різними марками. Марки «Пульман», «Софітель», «Новотель» – це готелі вищого класу. Марки «Алтеа/Меркур» - середнього класу.

При входженні до ланцюга готель зовсім необов'язково має стати його власністю. У цьому випадку, відповідно до договору, укладеного великими готельними ланцюгами (франшизодавцями) і незалежними готелями, що вступають у ланцюг, останнім надається право використовувати в комерційних цілях фірмовий знак ланцюга, технічну і комерційну інформацію, інформаційні системи бронювання, технічну допомогу, право на навчання персоналу тощо. Франшизне підприємство сплачує за це обумовлену в договорі компенсацію.

У табл. 1.1 наведена перша десятка готельних ланцюгів світової готельної індустрії.

Таблиця 1.1. Перша десятка міжнародних готельних ланцюгів.