Право на життя

Європейська Конвенція

про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом N 11 (994_536)

(Додатково див. Інформацію до Конвенції та протоколів у Документі від 23.08.2006) (Додатково див. Протоколи до Конвенції: Перший протокол від 20.03.52 Протокол N 2 від 06.05.63 Протокол N 4 від 16.09.63 Протокол N 6 від 28.04.83 Протокол N 7 від 22.11.84 Протокол N 9 від 06.11.90 Протокол N 10 від 25.03.92 Протокол N 11 від 11.05.94 Протокол N 12 від 04.11.2000 Протокол N 13 від 03.05.2002 Протокол N 14 від 13.05.2004 Протокол N 14-bis від 27.05.2009) (Конвенцію ратифіковано Законом N 475/97-ВР від 17.07.97)

_______________

(*) Офіційний переклад затверджено Міністерством закордонних справ України 27 січня 2006 року.

Уряди держав - членів Ради Європи, які підписали цю Конвенцію,

беручи до уваги Загальну декларацію прав людини, проголошену Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, беручи до уваги те, що ця Декларація має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання і додержання проголошених у ній прав,

беручи до уваги те, що метою Ради Європи є досягнення тіснішого єднання між її членами і що одним із засобів досягнення цієї мети є забезпечення і розвиток прав людини та основоположних свобод,

знову підтверджуючи свою глибоку віру в ті основоположні свободи, які становлять підвалини справедливості та миру в усьому світі і які найкращим чином забезпечуються, з одного боку, завдяки дієвій політичній демократії, а з іншого боку, завдяки спільному розумінню і додержанню прав людини, від яких вони залежать,

сповнені рішучості, як уряди європейських держав, що є однодумцями і мають спільну спадщину політичних традицій, ідеалів, свободи і верховенства права, зробити перші кроки для забезпечення колективного гарантування певних прав, проголошених у Загальній декларації,

домовилися про таке:

Стаття 1

Зобов'язання додержувати поваги до прав людини

Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Розділ I

ПРАВА І СВОБОДИ

Стаття 2

Право на життя

1. Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

2. Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили:

a) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства;

b) для здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою;

c) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання.