ВИСНОВОК. Актуальність дослідження

ВСТУП

Актуальність дослідження. Граматика складає один з найважливіших розділів науки про мову. Тому слід зазначити, що для опанування навичками перекладу, так і навичками усної й писемної німецької мови необхідно мати певний запас слів і вивчити граматичний устрій мови. Зокрема розділ граматики пов’язаний з вивченням артикля в німецькій мові є однією з найважчих та найважливіших тем.

Артикль (der Artikel, das Geschlechtswort) — службова частина мови, яка супроводить іменник і вказує на його граматичні категорії. Артикль не має лексичного значення, не наголошується і без іменника не вживається. Разом з іменником він утворює одну аналітичну граматичну форму.

Артикль буває двох видів: означений (der bestimmte Artikel) (der, die, das, die) і неозначений (der unbestimmte Artikel) (ein, eine, ein).

Неозначений артикль не має множини. Відсутність артикля в множині має те саме граматико-семантичне навантаження, що й неозначений артикль в однині, і називається нульовим артиклем, або нульовою формою артикля (der Nullartikel, die O-Form des Artikels). Нульовий артикль характерний для деяких абстрактних і речовинних назв.

Означений артикль розвинувся з вказівного займенника der, а неозначений — з неозначеного числівника ein [5, c. 109].

Означений артикль відмінюється за сильною відміною, неозначений — за мішаною.

Вживання артикля визначається правилами, однак ці правила не можна вважати сталими й обов'язковими, оскільки вживання або пропуск артикля часто зумовлюється одночасно різними граматичними, семантичними, стилістичними та історичними причи­нами з чого і випливають функції артикля.

Дана курсова робота присвячена темі «Функції артикля в німецькій мові», яка є актуальною темою при вивченні німецької мови. Цю тему вивчало багато лінгвістів, серед яких: Г.П. Бочко, О.Ф. Кудіна, А.П. Кравченко, К.М. Литвин, О.І. Романюк, Р. І. Смеречанський та ін.

При написанні курсової роботи я використовувала такі методи дослідження: аналіз і синтез літературних джерел.

Об'єкт дослідження – артикль в німецькій мові.

Предмет дослідження – функції артикля в граматиці німецької мови.

Мета дослідження полягає у визначенні функцій артикля в німецькій мові.

Завдання дослідження:

- визначити значення артикля в граматиці німецької мови;

- розглянути види артиклів;

- проаналізувати функції артикля в німецькій мові;

- охарактеризувати артикль як найважливіший засіб субстантивації;

- обґрунтувати семантико-граматичну функцію артикля як носія граматичних категорій;

- простежити вживання артикля;

- виявити причини, які зумовлюють вживання артикля.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ полягає у систематизації знань про артикль в граматиці німецької мови.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ полягає в тому, що дана робота може бути використана як допоміжний посібник при вивченні граматики німецької мови в школах та вищих навчальних закладах, на спецкурсах, спецсемінарах та заняттях з практичного курсу німецької мови тощо.

Результати роботи можуть бути використанні в процесі підготовки до практичних занять з німецької мови, з теоретичних спецкурсів німецької мови, при написанні курсових та дипломних робіт студентами.

Матеріалом дослідження послужили праці відомих лінгвістів, які проводили дослідження німецької мови на базі вивчення її граматики.

Теоретичні положення роботи проілюстровано прикладами.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, літератури та додатків.

РОЗДІЛ I. АРТИКЛЬ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ СУБСТАНТИВАЦІЇ ТА УТОЧНЕННЯ ІМЕННИКА

1. 1. СТРУКТУРНО-ГРАМАТИЧНА І СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНА ФУНКЦІЇ АРТИКЛІВ

Артикль виконує дві функції: структурно-граматичну і семантико-граматичну.

Основна структурно-граматична функція артикля полягає в тому, що він разом з іменником утворює аналітичні граматичні форми і вказує на граматичні категорії роду: der Mann, die Frau, das Kind; der Tisch, die Bank, das Bett; числа: der Wagen — die Wagen, das Fenster — die Fenster; і відмінка: der Hof, des Hofes, dem Hof, den Hof.

Крім того, артикль вказує на належність слів до розряду іменників. Саме тому він супроводить субстантивовані частини мови і є найважливішим засобом субстантивації: der Kranke, die Reisende, der Verwundete, das Rot, die Drei, das Lernen, das Ich, das Warum, das Heute, das Nein, das Hurra, das Oh.

Семантико-граматична функція артикля полягає в тому, що він уточнює іменник. Артикль є носієм граматичних категорій озна­ченості і неозначеності, індивідуалізації та узагальнення, він також вказує на комунікативне навантаження іменника [3, c. 75].

Неозначений артикль виділяє невідомий, неозначений, неуточнений, раніше не згаданий предмет або особу серед однорідних предметів або осіб. Означений артикль виділяє відомий, означений, уточнений або раніше вже згаданий предмет або особу серед однорідних предметів або осіб:

Ellis Haustü r schrä g gegenü ber lag eine Konditorei. Er ging hinein und setzte sich. In der Konditorei gab es nur noch einen Gast.... (A. Seghers)

Обидва артиклі мають як індивідуалізуюче, так і узагальнююче значення. Означений артикль індивідуалізує або узагальнює визна­чені предмети:

а) індивідуалізуюче значення:

Die Autos auf dem Parkplatz blenden in der Sonne (M. Neumann)

б) узагальнююче значення:

Der Esel und die Nachtigall haben beid' ungleichen Schall. (Sprichwort)

Неозначений артикль індивідуалізує або узагальнює будь-які невідомі предмети:

а) індивідуалізуюче значення:

Ein alter Onkel von mir hatte damals am Markte hier eine Ellenwarenhandlung.... (Th. Storm)

б) узагальнююче значення:

Ein rechter Schü tze hilft sich selbst. (F. Schiller)

Означений артикль може зливатися в непрямих відмінках однини з прийменником, який стоїть перед іменником. У цьому разі артикль не наголошується і не має корелятивного значення [9, c. 11].

Давальний відмінок однини означеного артикля чоловічого і середнього роду (dem) може зливатися з прийменниками an, auß er, bei, hinter, in, ü ber, unter, von, vor, zu: am, auß erm, beim, hinterm, im, ü berm, unterm, vom, vorm, zum . Знахідний відмінок однини означеного артикля середнього роду (das) може зливатися з прийменниками an, auf, durch, fü r, hinter, in, ü ber, um, unter, vor: ans, aufs, durchs, fü rs, hinters, ins, ü bers, ums, vors.

Давальний відмінок однини означеного артикля жіночого роду (der) зливається лише з прийменником zu: zur.

Злиття означеного артикля з прийменником обов'язкове, коли говорять про назви днів тижня, місяців, пір року і дня, частин світу: am Dienstag, im Oktober, im Sommer, am Abend, im Norden.

Означений артикль часто зливається з прийменником здебільшого у фразеологічних словосполученнях: am Leben bleiben, ins Auge fassen, im Bilde sein, im Briefwechsel stehen, ums Leben kommen, zur Rede stellen, zum Ausdruck kommen.

Злиття артикля з прийменником закріпилось у часто вживаних прийменникових словосполученнях: am Ufer, beim Essen, im Jahre, im Freien, ins Freie, im Laufe, zum Beispiel, zum Unterschied, zur Zeit, zum Glü ck.

Злиття артикля з прийменником не бажане, коли іменник виділяється або уточнюється підрядним реченням:

Er malte in dem Zimmer, fü r welches die Bilder bestimmt waren. (L. Feuchtwanger)

Давальний і знахідний відмінок означеного артикля чоловічого і середнього роду можуть стягуватися з прийменниками an, auf, aus, durch, fü r, gegen, in, nach, vor, zu. Стягнуті форми аn'n, auf’m, auf'n, aus'm, durch'n, fü r'n, gegen's, in'n, nach'm, vor'n, zu'n найчастіше вживаються в усному мовленні:

Sie woll'n mich wohl auf'n Arm nehmen, was? (W. Bredel)

Оскільки артикль не має лексичного значення і не наголошується, він часто, особливо в усному мовленні, скорочується. На письмі редукція артикля позначається апострофом. Найчастіше скорочуються форми неозначеного артикля та означений артикль середнього роду:

Was er nur fü r'nen Scheitel hat und fü r'ne Strä hne. (A. Seghers)

Die Kö chin muß wissen, wie's Essen schmeckt. (Brü der Grimm)

1. 2. ОЗНАЧЕНИЙ АРТИКЛЬ

Означений артикль має насамперед індивідуалізуюче значення. Він виділяє один або кілька предметів чи осіб з групи однорідних предметів чи осіб і вказує, що йдеться про уточнений, відомий чи в певній ситуації єдино можливий предмет або особу.

В індивідуалізуючому значенні означений артикль вживається:

- перед іменниками, уточненими попереднім текстом. Означений артикль стоїть перед іменниками, які називаються повторно, і замінює неозначений артикль, який вживався при першому згадуванні предмета або особи:

Es war einmal ein Fischer und seine Frau, die wohnten zusammen in einem alten Pott dicht an der See, und der Fischer ging alle Tage hin und angelte und angelte. (Brü der Grimm)

- перед іменниками, які уточнюються наступним текстом. Це найчастіше іменники, що уточнюються підрядним означальним реченням.

Die Landmesser hatten auf dem Hü gel, auf dem das Kulturhaus, die Schule und der Kindergarten stehen sollen, ihre Arbeit verrichtet. (W. Bredel)

- перед іменниками, які означають частини тіла і предмети одягу:

Heinz zog die Mü tze tiefer ü ber die Stirn. (B. Kellermann)

- перед іменниками, що уточнені постпозитивним означенням, вираженим іменником у родовому відмінку, означенням, вираженим прикметником у найвищому ступені або порядковим числівником та означенням зі значенням місця або часу:

So waren wir denn eines Nachmittags unterwegs nach dem Hä uschen des franzö sischen Schneiders. (Th. Storm)

Der einfachste Mensch ist immer noch ein sehr kompliziertes Wesen. (M. Ebner-Eschenbach)

Gegen Ende des achtzehnten Jahrhunderts war fast ü berall in Westeuropa das Mittelalter ausgetilgt. (L. Feuchtwanger)

Der Empfang heute dient einem besonderen Zweck. (B. Frank)

Der Mann da stellt meine Geduld auf eine harte Probe. (H. Mann)

- перед іменниками, що виражають видове поняття і виконують функцію прикладки:

Ein kleiner Junge... zeigte mir das Dorf Lerbach.... (H. Heine).

-перед іменниками, що означають єдині в своєму роді предмети: der Himmel, die Erde, die Sonne, der Mond, der Sü den, der Nordpol, der Ä quator:

Die Sonne stand bereits ü ber dem westlichen Seehorizont. (G. Krupkat)

- перед назвами пір року, місяців і днів тижня:

Georg wurde gegen Ende des Winters unruhig. (A. Seghers) Aufgemuntert ging Peter Wittkamp nach seiner Rü ckkehr am Sonnabend nachmittag in den Park. (B. Uhse)

Означений артикль має також узагальнююче значення [12, c. 61]. У цьому разі іменник з означеним артиклем вказує на весь вид предметів чи осіб: Die Bourgeoisie hat alle bisher ehrwü rdigen und mit frommer Scheu betrachteten Tä tigkeiten ihres Heiligenscheins entkleidet. Sie hat den Arzt, den Juristen, den Pfaffen, den Poeten, den Mann der Wissenschaft in ihre bezahlten Lohnarbeiter verwandelt. (K. Marx u. F. Engels)

1. 3. НЕОЗНАЧЕНИЙ І НУЛЬОВИЙ АРТИКЛЬ

Неозначений і нульовий артиклі перед загальними назвами вказують на неозначеність предмета. Вони, як і означений артикль, мають переважно індивідуалізуюче значення і допомагають виділити неозначений, раніше не названий, невідомий предмет або особу серед однорідних предметів чи осіб.

У такому значенні неозначений і нульовий артиклі вживаються:

- якщо предмет або особа називається вперше. Нульовий артикль у множині вживається там, де в однині стояв би неозначений артикль:

Ein verwaister Knabe saß auf einer Zigettreppe vor einem fremden Haus... (H. Marchwitza)

Kinder toben auf dem freien Platz vor dem Scheune. (W. Bredel)

- перед предикативними іменниками, що означають видове поняття і уточнюються, як правило, означенням:

Er wurde ein politisch bewuß ter Mensch. (W. Bredel)

- після дієслів haben, besitzen і безособового виразу es gibt:

Ich habe einen merkwü rdigen Stein.... (G. Krupkat)

Der Escorial besaß eine herrliche Bibliothek, 130 000 Bä nde und ü ber 4 000 Manuskripte. (L. Feuchtwanger)

Es gibt immer noch Hitzkö pfe, auch im Forschungsrat. (G. Krupkat)

Неозначений артикль може вживатися перед іменниками, що означають єдині в своєму роді предмети, перед назвами пір року, місяців і днів тижня, якщо вказується на їх нові, незвичні ознаки чи властивості:

Eine sachte Sonne durchwä rmte das Land... (E. Strittmatter)

Dem bewegten Herbst folgte ein stiller Winter. (M. Ebner-Eschenbach)

Неозначений артикль може мати також узагальнююче значення. Тоді іменник, вжитий з цим артиклем, означає не окремий предмет чи особу певного виду, а весь вид [2, c. 17]. У цьому разі значення неозначеного артикля дуже близьке до значення означеного:

Ein rechter Schü tze hilft sich selbst. (F. Schiller)

Неозначений і нульовий артиклі мають також узагальнююче значення, якщо стоять перед іменниками, які зі сполучником wie виконують функцію обставини способу дії:

Und sein Herz wackelte ihm vor Freude wie ein Lä mmerschwä nzchen. (Brü der Grimm)

РОЗДІЛ I I. АРТИКЛЬ – ВАЖЛИВИЙ ЗАСІБ КОМУНІКАТИВНОГО ПОДІЛУ РЕЧЕННЯ

Артикль, як і порядок слів у реченні та інтонація, вказує на комунікативну навантаженість іменника в реченні.

Вживання артикля визначається цілим рядом правил. Однак ці правила не можна вважати сталими й обов'язковими, оскільки вживання або пропуск артикля часто зумовлюється одночасно різними граматичними, семантичними, стилістичними та історичними причинами [5, c. 120].

2. 1. ВЖИВАННЯ АРТИКЛЯ З РЕЧОВИННИМИ НАЗВАМИ

Речовинні назви вживаються з нульовим артиклем, якщо йдеться про невизначену кількість речовини незалежно від того, уточнена ця назва прикметником чи ні. Нульовий артикль має індивідуалізуюче значення:

Zu den Brö tchen gab es Butter und Honig. (L. Renn)

Frau Fischer hatte in guter Laune reichlich Gemü se und Rindfleisch gekocht. (A. Seghers)

Речовинні назви вживаються з нульовим артиклем і тоді, коли перед ними стоїть іменник, що означає міру або кількість:

Drei Viertel vier steht Schliemann auf, schluckt zur Vorbeugung gegen die Malaria vier Gran Chinin... (H. A. Stoll)

Речовинні назви вживаються з означеним артиклем, якщо йдеться про всю кількість певної речовини. У цьому разі означений артикль має узагальнююче значення:

Der Stickstoff ist... einer der Haupternä hrstoffe der Pflanze.... (K. Schmalfuß)

Das Gold ist ein Edelmetall.

Речовинні назви вживаються з означеним артиклем, якщо йдеться про певну частину речовини. Означений артикль має індивідуалізуюче значення:

Die junge Frau brachte den Kaffee, den Wolf vorne im Laden bestellt hatte. (H. Bö ll)

Das Porzellan auf dem Kamine zitterte bei dem Tone seiner Stimme. (H. Heine)

На вживання артикля з речовинними назвами частково впливають прийменники. Після прийменників, що вимагають одного відмінка, назва речовини вживається з нульовим артиклем [8, c. 23]. Після прийменників, що вимагають два відмінки, назва речовини звичайно вживається з означеним артиклем:

Ein Teller mit Gebä ck wurde auf den Tisch gestellt. (W. Bredel)

Wasserspinnen und Krebse... gruben sich hastig im Sande ein. (G. Krupkat)

У непрямих відмінках означений артикль перед речовинними назвами виконує сугубо граматичну функцію — вказує на відмінок:

Der Gefrierpunkt des Wassers ist 0 Grad.

Den Stahl kann man durch Eisen nicht ersetzen.

Перед речовинними назвами неозначений артикль вживається тоді, коли йдеться про різні сорти або якості речовин, про порції страви чи напою. Неозначений артикль має індивідуалізуюче значення:

Er bestellte sich einen Mokka. (G. Krupkat)

2. 2. ВЖИВАННЯ АРТИКЛЯ З АБСТРАКТНИМИ НАЗВАМИ

Абстрактні іменники виражають загальні поняття, які не можна полічити, і вони не можуть вживатися з неозначеним артиклем. Найчастіше вони вживаються з нульовим артиклем, а іноді — з означеним [11, c. 42].

Абстрактні іменники, які не мають додаткових характеристик і сприймаються в повному обсязі поняття, вживаються, як правило, з нульовим артиклем:

Einsamkeit ist ein schlechter Gesellschafter. (H. Marchwitza)

Musik hat fü r einen Automaten nur Signalcharakter. (G. Krupkat)

Однак у поданих нижче реченнях абстрактні іменники вжито з означеним артиклем:

Der Zufall ist die in Schleier gehü llte Notwendigkeit. (M. Ebner-Eschenbach)

Die Furcht hat tausend Augen. (Sprichwort)

Абстрактні іменники вживаються з нульовим артиклем після прийменників aus, vor, wegen:

Aus Protest trug er ein flammendrotes Hemd. (W. Bredel)

Er weinte jetzt wieder nur vor Glü ck. (H. Bö ll)

Абстрактні іменники вживаються звичайно з означеним артиклем, якщо уточнюються означеннями або підрядними реченнями. Тоді означений артикль має індивідуалізуюче значення:

Die Solidaritä t der Arbeiter und Arbeiterinnen der ganzen Welt war etwas Groß es fü r uns Kinder. (I. Gabel-Thä lmann)

Die Langweile, die in manchem Buche herrscht, gereicht ihm zum Heil; die Kritik, die schon ihren Speer erhoben hatte, schlä ft ein, bevor sie ihn geschleudert hat. (M. Ebner-Eschenbach)

Абстрактні іменники вживаються з неозначеним артиклем, коли підкреслюється їх особлива, незвична ознака. Неозначений артикль має в цьому разі індивідуалізуюче значення:

Eine merkwü rdige Stille beunruhigte mich. (L. Hö ricke)

Абстрактні іменники часто вживаються з означеним артиклем, щоб уточнити відмінок:

Am Handel erkennt man den Wandel. (Sprichwort)

Абстрактні іменники, утворені за допомогою субстантивації, також вживаються з означеним артиклем.

Das Schlimme ist noch immer nicht das Schlimmste.... (F. Wolf)

Das Rechnen galt bei Heinrich auch ganz gut.... (H. A. Stoll)

2. 3. ГРАМАТИЧНІ, СЕМАНТИЧНІ, СТИЛІСТИЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ ПРИЧИНИ ВІДСУТНОСТЬ АРТИКЛЯ

Артикль перед іменниками не вживається з граматичних, семантичних, стилістичних та історичних причин.

З граматичних причин артикль не вживається:

- якщо перед іменником стоїть присвійний, вказівний, питальний, відносний або неозначений займенник, який виконує функцію артикля і вказує на граматичні категорії іменника:

Meine Mutter kommt spä t noch in mein Zimmer. (E. M. Remarque)

Viele Streiche fä llen die Eiche. (Sprichwort)

- якщо перед іменником стоїть кількісний або дробовий числівник:

Dreihundert Gehä use lagen auf dem Arbeitstisch. (W. Bredel)

Vor anderthalb Jahren war Eigner Polleiter seiner Zelle geworden.... (A. Seghers)

Якщо іменник, перед яким стоїть кількісний числівник, означає відомий предмет або особу, то перед ним може вживатися означений артикль, який має послаблене вказівне значення:

Hier saß Priamos mit den sieben Stadtä ltesten.... (H. A. Stoi1)

- якщо перед іменником стоїть означення, виражене іменником у родовому відмінку:

Kedennek... sah gleichmü tig in Andreas' Gesicht. (A. Seghers)

Якщо означення, виражене іменником у родовому відмінку, стоїть після іменника, тоді цей іменник вживається з означеним артиклем.

Із семантичних причин артикль не вживається:

- перед предикативними іменниками, що означають професію, національність або партійну належність:

Und der Mensch der Zukunft wird nur Baumeister sein. (W. Bredel)

Mein Groß vater war Handwerker. (A. Seghers)

Якщо в цьому разі предикативний іменник уточнюється означенням, то він вживається з неозначеним артиклем;

- перед іменниками зі сполучником als, які виконують функцію предикативного означення:

David Greenglass ging als Schlosser in eine Fabrik. (M. Scheer)

- перед іменниками, що означають назви членів сім'ї, які трактуються як власні.

Маmа ist drinnen vor einer Seekarte, und Onkel hat ein groß es Teleskop am offenen Fenster aufgestellt. (Th. Storm)

- перед іменниками у прийменникових сполученнях, що за своїм значенням наближаються до прислівників і прийменників:

an Stelle, in Verbindung, mit Rü cksicht, nach Hause, von Grund auf, ohne Rü cksicht, zu Fuß, zu Hause, zu Lande, zu Pferde, zu Schiff:

Sie hatte alles von Grund auf falsch gemacht. (L. Feuchtwanger)

Zu Schiff kommt das Werkzeug aus Athen.... (H. A. Stoll)

- перед іменниками, що означають ігри, музичні інструменти і вживаються з дієсловом spielen: Blindekuh spielen, Schach spielen, Tennis spielen, Fuß ball spielen, Geige spielen, Karten spielen, Domino spielen:

- перед іменниками (der) Anfang, (die) Mitte, (das) Ende, коли вони вживаються з назвами місяців. У таких словосполученнях назви місяців також вживаються без артикля:

Anfang Februar macht er die erste Reise nach Moskau.... (H. A. Stoll)

Mitte August war Effi abgereist, Ende September war sie wieder in Kessin. (Th. Fontane)

- перед іменниками, що вживаються як звертання (der vokativische Nominativ):

Nein, Knabe, das ist mir zu schwer und fein.... (M. G. Lichtwer)

Kü chenmeister, du bist ein ganzer Kerl und verdienst unsere ganz besondere Gnade. (W. Hauff)

- перед іменниками, що вживаються як вигуки:

Ruhe! Besonnenheit! Die Spinnmaschirie Glatkowiaks funktioniert noch nicht, wie sie soll. (E. Strittmatter)

Із стилістичних причин артикль не вживається перед іменниками, щоб досягти лаконічності висловлювання. Наприклад:

- у наказах і командах:

Tanks im Auge behalten! (W. Bredel)

„Achtung! " hob Fleck den Arm und ließ ihn rasch sinken: „Feuer! " (J. R. Becher)

- у ремарках драматичних творів:

Herrenzimmer im Hause Lö wen. Bibliothek. Moderne Zeichnungen an den Wä nden. (H. Mann)

- у заголовках газет і журналів:

Jahrplan erfü llt. DDR empfä ngt junge Gä ste aus 31 Lä ndern. (Berliner Zeitung)

- у повідомленнях і оголошеннях:

Eine durch fette Schrift hervorgehobene Anzeige: „Jugendgruppe Neustadt. Sonntag, den 8. Mai: Groß er Elternabend. Thema: Das deutsche Lied. Vortragender: Walter Brenten...." (W. Bredel)

- у заголовках літературних, наукових і художніх творів: Manifest der Kommunistischen Partei. (K. Marx u. F. Engels) Heimkehr (J. R. Becher)

Якщо заголовок конкретно вказує на зміст твору, тоді вживається означений артикль:

Das Kapital. (K. Marx)

Die deutschen Mundarten. (E. Schwarz)

- у написах:

Eingang. Kasse. Direktor. Bibliothek. Warteraum. Speisehalle.

- у переліку:

In dieser berü hmten Stadt weilten eine Woche lang Nobelpreisträ ger, Wissenschaftler, Dichter, Maler, Politiker, Sportler von Weltruf. (St. Hermlin)

- перед іменниками, що вживаються парами:

Hagelschlag und Schneeschmelze setzten Hä user und Stä lle unter Wasser. (W. Bredel)

- у поезії, що наближається до народної творчості:

Knabe sprach: „Ich breche dich, Rö sleln auf der Heiden! " Rö slein sprach: „Ich steche dich, daß du ewig denkst an mich, und ich will's nicht leiden." (J. W. Goethe)

З історичних причин артикль не вживається:

- у прислів'ях і приказках:

Bä r bleibt Bä r, fä hrt man ihn auch ü bers Meer. Morgenstunde hat Gold im Munde.

- у сталих словосполученнях (Koppelwö rter): mit Ach und Krach, unter Dach und Fach, Hab und Gut, Hals ü ber Kopf, in Hü lle und Fü lle, von Kopf zu Fuß, an Ort und Stelle, Schulter an Schulter, mit Sack und Pack, auf Schritt und Tritt, Tag und Nacht, von Zeit zu Zeit.

Відсутність артикля перед іменниками у прислів'ях, приказках і сталих словосполученнях пояснюється тим, що вони виникли тоді, коли артикль ще не був супровідним словом іменника, і тим, що в прислів'ях, приказках і сталих словосполученнях виявляється тенденція до лаконічності висловлювання.

2. 4. ВЖИВАННЯ АРТИКЛЯ З ВЛАСНИМИ НАЗВАМИ

Власні назви, перед якими вживається артикль, поділяються на три групи:

1) власні назви осіб;

2) географічні та астрономічні назви;

3) інші власні назви.

Власні назви осіб (прізвища, імена, по батькові) вживаються без артикля, оскільки означають єдині в своєму роді особи, яких немає потреби виділяти за допомогою артикля:

Wä hrend Elisabeth am Lenkrad saß, ließ sich Ludwig Bork von der phantastischen Vorstellung einfangen.... (W. Joho)

Власні назви осіб вживаються з означеним артиклем, якщо їх уточнюють означення:

Und vornü bergebeugt preß te der junge Goethe die Stirn in die flache Hand.... (Th. Mann)

Auch die schö ne Ilse kommt herangesprungen.... (H. Heine)

Власні назви осіб часто вживаються в усному мовленні з означеним артиклем, який вказує на рід і відмінок. Перед іменами дітей часто вживається означений артикль середнього роду. Вживання власних назв осіб з означеним артиклем надає мові відтінку фамільярності:

Alle beglotzten den Franz, die Lotte, das Kind. (A. Seghers)

Das Lisei war fort; sie war wohl vor die Haustü r, um die Rü ckkehr ihres Vaters zu ü berwachen. (Th. Storm)

Прізвища видатних людей античності і середньовіччя в родовому відмінку вживаються звичайно з означеним артиклем, особливо якщо вони закінчуються на s, z, x:

Er rief groß e Vorbilder der Antike herbei, seinen Stoizismus aufrecht zu halten, das Beispiel des Sokrates, des Seneca. (L. Feuchtwanger)

Das Haus der Mutter Grö ner stammt noch aus den Zeiten des Hus. (F. Wolf)

У множині прізвища можуть вживатися з означеним артиклем і без нього:

Die Krottmayrs sind eine alte bayrische Familie.... (A. Zweig)

Bei Hardekopfs herrschte gedrü ckte Stimmung. (W. Bredel)

Власні назви осіб у множині вживаються звичайно з означеним артиклем:

Die beiden Heinze sahen sehr siegesbewuß t aus.... (R. Dehmel)

Власні назви осіб вживаються з неозначеним артиклем, якщо, крім їх імені або прізвища, нічого не відомо особі, яка говорить:

Es handelte sich um eine Unterredung zwischen einem Otto Osero und einem Leo Lupin, das Studium einer Rosa Lupin betreffend. (E. Strittmatter)

Власні назви осіб можуть вживатися з неозначеним артиклем, якщо особа добре відома, але її представляють по-новому, незвично. У цьому разі неозначений артикль має посилене індивідуалізуючи значення:

Ein ganz anderer Nabou war das mit einmal. (G. Krupkat)

Sie [die Journalisten] erlebten einen de Gaulle, der von seiner Mission ü berzeugt, „den Ton des Herrn der Stunde" anschlug. (G. Fuchs u. H. Henseke)

Власні назви осіб, вжиті у порівнянні в значенні «така людина, як...», вживаються в однині з неозначеним, а в множині з означеним артиклем:

Ein Jacques-Louis David wä re diesem Lande von nicht geringerem Nutzen als ein Mirabeau (L. Feuchtwanger)

Es wird nichts mit den Stoß divisionen der Guderianl (St. Hermlin)

Прізвищами письменників, художників, учених, винахідників часто називають їх твори і винаходи, отже, власні назви осіб стають загальними. Артикль вживається з ними як із загальними назвами:

Der alte Ford klapperte den Takt. (W. Landgraf)

Es hing da sehr Verschiedenes nebeneinander: flä mmische und deutsche Meister, alte, wenig bekannte Italiener, ein Greco, ein Mengs, ein David.... (L. Feuchtwanger)

Власні назви осіб при звертанні вживаються без артикля: Deine Sache, Johann Hardekopf, marschiert und siegt. (W. Bredel)

Назви материків, країн, населених пунктів середнього роду, які не уточнюються означенням, вживаються без артикля: Ruß land, Afrika, Polen, Italien, Leipzig, Kiew, Genua.

Назви країн і міст вживаються без артикля, якщо означення, яке уточнює їх, виражене прикметниками ganz і halb: durch ganz Berlin, aus halb Frankreich.

Назви країн жіночого і чоловічого роду і назви міст чоловічого роду вживаються з означеним артиклем: die Ukraine, die Tschechoslowakei, die Krim, die Mongolei, (der) Irak, (der) Iran, der Libanon, Den Haag.

Назви океанів, морів, озер, річок, гір, пустинь, планет і сузір'їв вживаються з означеним артиклем: der Atlantik, die Ostsee, der Balaton, der Dnepr, die Elbe, der Harz, der Ural, der Elbrus, die Sahara, der Jupiter, die Venus.

Множинні географічні та астрономічні власні назви вживаються з означеним артиклем: die Dardanellen, die Karpaten, die Alpen, die Kurillen, die Bermudas, die Niederlande, die Zwillinge.

Географічні та астрономічні власні назви вживаються з неозначеним артиклем, якщо уточнюються означенням, яке характеризує ці назви незвично, по-новому. Тоді неозначений артикль має посилене індивідуалізуюче значення:

Hab mir die Augen mü d und wund gesehn, nach eines freien Deutschland Auferstehh. (J. R. Becher)

Багато географічних власних назв стали загальними. Ними названо продукти або вироби, що походять з певних країн або місцевостей. У цьому разі артикль вживається як із загальними назвами: der Bordeaux, der Madeira der Kognak, die Havanna, der Mokka.

Назви кораблів, установ, кінотеатрів, готелів, організацій, товариств, вулиць, площ, літературних, наукових і художніх творів, газет і журналів вживаються з означеним артиклем, якщо артикль безпосередньо навіть не стосується цих назв [7, c. 17]:

Auf Dock gehen in diesem Winter vor allem die „Friedrich Engels" und die „Stolzenfels". (Neues Deutschland)

Die „Rote Hilfe" hatte Geld fü r die Familie des ermordeten Genossen Grü neberg gesammelt.... (I. Gabel-Thä lmann)

ВИСНОВОК

Іменники в німецькій мові мають граматичні категорії роду, числа, відмінка й звичайно вживаються з артиклем - службовою частиною мови. Артикль виражає категорію визначеності й невизначеності, роду, числа й відмінка іменника.

Артикль буває двох видів: означений (der bestіmmte Artіkel) і неозначений (der unbestіmmte Artіkel). За допомогою артикля у висловлюванні можна виділити нове (невідоме) на противагу старому (відомому).

Неозначений артикль має наступні форми:

• eіn - для чоловічого роду однини; • eіn - для середнього роду однини;

• eіne - для жіночого роду однини.

У множині для позначення неозначених осіб або предметів вживається іменник без артикля.

Означений артикль має наступні форми:

• der - для чоловічого роду однини; • das - для середнього роду однини;

• dіe - для жіночого роду однини; • dіe - для множини.

Артикль виконує дві функції: структурно-граматичну і семантико-граматичну. Основна структурно-граматична функція артикля полягає в тому, що він разом з іменником утворює аналітичні граматичні форми і вказує на граматичні категорії роду. Крім того, артикль вказує на належність слів до розряду іменників. Саме тому він супроводить субстантивовані частини мови і є найважливішим засобом субстантивації. Семантико-граматична функція артикля полягає в тому, що він уточнює іменник. Артикль є носієм граматичних категорій означеності і неозначеності, індивідуалізації та узагальнення, він також вказує на комунікативне навантаження іменника.

Неозначений артикль виділяє невідомий, неозначений, неуточнений, раніше не згаданий предмет або особу серед однорідних предметів або осіб. Означений артикль виділяє відомий, означений, уточнений або раніше вже згаданий предмет або особу серед одно­рідних предметів або осіб.

Означений артикль має насамперед індивідуалізуюче значення. Він виділяє один або кілька предметів чи осіб з групи однорідних предметів чи осіб і вказує, що йдеться про уточнений, відомий чи в певній ситуації єдино можливий предмет або особу.

Неозначений і нульовий артиклі вказують на неозначеність предмета. Вони, як і означений артикль, мають переважно індивідуалізуюче значення і допомагають виділити неозначений, раніше не названий, невідомий предмет або особу серед однорідних предметів чи осіб.

Артикль, як і порядок слів у реченні та інтонація, вказує на комунікативну навантаженість іменника в реченні. Вживання артикля визначається цілим рядом правил. Однак ці правила не можна вважати сталими й обов'язковими, оскільки вживання або пропуск артикля часто зумовлюється одночасно різними граматичними, семантичними, стилістичними та історичними причинами