Кількість переданої організму іонізуючим випромінюванням енергії називається дозою.

Доза, яка характеризує іонізуючу спроможність випромінювання в повітрі, називається експозиційною (Х). Вона вимірюється в кулонах на кілограм (Кл/кг):

(Кл/кг),

де Q – повний заряд іонів одного знаку, що виникають у повітрі, (Кл);

m – маса повітря, (кг).

Позасистемна одиниця – рентген (Р):

1Р = 2, 58 ґ 104 (Кл/кг).

Поглинена доза – це кількість енергії випромінювання, поглинена одиницею маси тіла, що опромінюється.

Поглинена доза (Д) вимірюється в греях (Гр):

(Гр),

де Е – кількість енергії випромінювання, (Дж);

m – маса тіла речовини, (кг).

Одиниця виміру 1 грей = 1Дж/1кг.

Доза, що враховує спроможність даного виду опромінення уражати тканини, називається еквівалентною.

Еквівалентна доза – це поглинена доза (Н), помножена на коефіцієнт, що показує спроможність даного виду випромінювання ушкоджувати тканини організму.

H = DK, [Зв] − зіверт

де D – поглинена доза даного виду випромінювання, (Гр);

K – коефіцієнт якості випромінювання.

Вплив опромінення залежить від чутливості органів. Тому еквівалентні дози опромінення варто використовувати з різними коефіцієнтами, що враховують чутливість органів до опромінення. Це реалізується в ефективній еквівалентній дозі.