![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Регулятивний капітал банку: призначення та порядок визначення
Одним з найважливіших показників діяльності банків є регулятивний капітал. Його призначення – покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків. Він є базою для розрахунку економічних нормативів. Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня)капіталу та додаткового (2-го рівня)капіталу та розраховується за формулою: РК = ОК + ДК - В ОК – основний капітал; ДК – додатковий капітал; В – відрахування. Основний капіталвважається більш незмінним, і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал немає стійкого характеру, а його розмір піддається змінам. Елементиосновного капіталу такі: Ø статутний капітал; Ø розкриті резерви; Ø очікувані (можливі) збитки за невиконаними зобов’язаннями контрагентів. Додатковий капітал складається з таких елементів: - резерви під стандартну заборгованість інших банків; - резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків: - нерозподілений прибуток минулих років; - прибуток звітного року, що очікує затвердження: - результат переоцінки основних засобів; - прибуток поточного року, зменшений на суму неотриманих нарахованих доходів; - субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал), з метою підвищення капіталізації; - нерозподілений прибуток минулих років: - прибуток звітного року, що очікує затвердження. Загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 % основного капіталу. Розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу. Регулятивний капітал виступає відкоригованою частиною фінансового капіталу, яка найменше підлягає змінам і може гарантувати покриття негативних наслідків різноманітних ризиків та захист інтересів вкладників. 53. Суть, значення, становлення цілісної системи рейтингів та стабільності банківської системи «CAMELS» У банківській системі рейтинг – це встановлення узагальнюючої оцінки фінансового стану банку за стандартизованою системою показників, що дозволяє розглядати усі банки з єдиної точки зору. Шляхом рейтингових оцінок досягається відкритість фінансового ринку для його учасників. В Україні проблеми становлення цілісної системи рейтингів та їх публікування пов’язані з: - відсутністю належного фінансового законодавства про банківську діяльність та функціонування інфраструктури ринку інформаційних послуг; - відсутністю законодавчого визначення замовників на рейтингову інформацію та відповідальності за несвоєчасне подання достовірних звітних даних для встановлення рейтингів; - недостатніми напрацюваннями власних методик рейтингів, обмеженою та слабкою їх апробацією, невисокою довірою до них з боку користувачів аналітичної інформації, відсутністю належних умов для застосування відпрацьованих рейтингових методик високорозвинених країн; - проблемністю створення рейтинговими агентствами власної достовірної інформаційної бази про банки; - відсутністю підтримки з боку НБУ та інших державних структур і їх сприяння становленню інфраструктури ринку інформаційних послуг. Нагляд за діяльністю банків, що ґрунтується на оцінках ризиків діяльності банків за рейтинговою системою CAMELS, полягає у визначенні загального стану банку на підставі єдиних критеріїв, які охоплюють діяльність банку за всіма напрямами. Метою оцінки діяльності банків за рейтинговою системою є визначення банків, у яких незадовільний фінансовий стан, операції або менеджмент мають недоліки, що можуть призвести до банкрутства банку та вимагають посиленого контролю з боку служби банківського нагляду НБУ і вжиття відповідних заходів для виправлення цих недоліків у діяльності банку та стабілізації його фінансового стану. Рейтингова система передбачає ретельний аналіз стану банку. Основою даної системи є оцінка ризиків та визначення рейтингових оцінок за такими основними компонентами: достатність капіталу (С); якість активів (А); менеджмент (М); надходження (Е); ліквідність (L); чутливість до ринкового ризику (S). Рейтинг банку, визначений за системою " САMELS", є власністю НБУ та конфіденційною інформацією, призначеною тільки для внутрішнього використання та не підтягає опублікуванню в засобах масової інформації. За рейтинговою системою проводиться цифровий рейтинг кожного банку за всіма шістьома компонентами. Кожен компонент рейтингової системи оцінюється за п’ятибальною шкалою, де оцінка «1» є найвищою оцінкою, а оцінка «5» – найнижчою.
|