Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Пояснювальна записка. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
|
|
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Педагогічний факультет
УКЛАДАЧ:
доцент кафедри математики і природознавства з методикою викладання
Бацей С.І.
Методичні вказівки до практичних занять
з дисципліни “Людина і світ з методикою викладання”
для студентів Ш курсу педагогічного факультету
з спеціальності “Початкова освіта” зі
спеціалізаціями “Дошкільне виховання”, “Практична
психологія”, “Англійська мова” і “Німецька мова”
М.Кам’янець-Подільський
Курс “Людина і світ з методикою викладання”, що вивчається в п’ятому семестрі, продовжує весь цикл дисциплін професійної та практичної підготовки і логічно пов’язаний з окремими розділами філософії, соціології, економічної теорії та політології.
Мета курсу – формування елементарних знань та навичок про людське життя як вищу цінність, неповторність та особливості кожної людини; розкриття моральних цінностей українського народу та вміння виховувати їх в собі, спілкуючись з іншими людьми; формування уявлень про довкілля та поетапне його усвідомлення; визнання людини як найвищої цінності на Землі, окреслення найбільш перспективних шляхів формування особистості, яка поєднує в собі патріотизм і любов до своєї Вітчизни, стверджує демократичні цінності громадянського суспільства та прагне жити в процвітаючій Україні.
Пояснювальна записка
2.1.1. Роль і значення “Людина і світ” з методикою викладання.
Без світоглядного вибору людина позбавлена повноцінної реальної життєвої діяльності. Сам світоглядний вибір є досить складним явищем, і визначають його, насамперед, такі основні моменти. По-перше, цей процес є індивідуально-особистісним творенням людиною цілісної картини світу. Це творення ґрунтується на прагненнях і бажаннях людини, воно визначене нестримною жагою до усвідомлення нею цілей, мети і характеру своєї діяльності. Тобто шлях до того, чого прагне людина, вона вибирає і окреслює сама. По-друге, не кожна людина має здатність самостійно визначитись у світі. Тому вона з необхідністю звертається до надбань світоглядної культури, які творяться, як правило, видатними особистостями або невеликими творчими колективами. І, по-третє, людина тільки на рівні поєднання власного тлумачення світу і суспільно-узагальненого відношення до нього робить свій єдиний і неповторний світоглядний вибір — займає відповідну своїй душевно-природносоціальній сутності життєву позицію. Життєва позиція — це вихідний момент, початок діяльності людини в обраному нею напрямі. Це те, з чого починається і чим закінчується життєвий шлях людини як особистості.
Природно-історично склалося так, що теоретичними підвалинами формування життєвої позиції особистості постали такі основні типи світогляду як міфологія, релігія, наука і філософія.
Зважаючи на те, що переважна більшість сучасної літератури визначає світогляд як цілісну картину світу, яка є дійсною тільки в системі " Людина — світ", підкреслимо таке:
1. Міфологія — це цілісна картина світу, де основним персонажем є Людина (розумна Тварина з душею), а возвеличується, абсолютизується Природа.
2. Релігія— це цілісна картина світу, де основним персонажем є Людина (істота, що має тіло і душу, вірить у винятковість надприродного), а возвеличується, абсолютизується Надприродне (Бог, Диявол та ін.).
3. Наука— це цілісна картина світу, де основним персонажем є Людина (Істота, яка пізнає і перетворює Світ), а возвеличується, абсолютизується Істина.
4. Філософія— це цілісна картина світу, де основним персонажем є Людина (Істота, яка здатна бути мудрою), а возвеличується, абсолютизується Відносність.
Таке визначення основних теоретичних підвалин світогляду показує, що в реальній дійсності кожна особистість має неповторний, особливий світогляд, який є комплексним явищем і в якому переплітаються елементи міфологічності, релігійності, науковості і філософічності. Одночасно в цьому переплетінні завжди переважають елементи того чи іншого світоглядного типу — тільки так світоглядне конкретизується життєва позиція людини.
Саме тому в повсякденному житті людина прагне такого світогляду, який відкрив би шлях до її власної економічної визначеності й захищеності, до її власного відносно високого рівня політичної свободи, духовної наснаги і душевного спокою. Такий світогляд як цілісне теоретичне явище, як " рецепт" для кожної особистості ще не вироблений, і що найважливіше — ніколи не буде вироблений. Однак людина має перебувати у постійному пошуку саме такого світогляду, знаючи, що це прагнення є вічним, хоча мета недосяжна. Саме в цьому прагненні людина досягає високого рівня прозорості власного світоглядного вибору й відповідно до нього намагається відбутись у світі. Але реальний процес життя людини, як правило, або далекий, або близький до її світоглядного вибору. Абсолютної відповідності між світоглядним вибором і реальним процесом життя людини не було, немає і бути не може. Проте це не означає, що загальновідома фраза: “Обставини сильніші за нас” — цілком правильна. Річ у тім, що в тому чи іншому типі світогляду є свій рівень визначення місця людини у світі, її активності, її діяльності — її сили врешті-решт. Водночас ця активність обмежується. Наприклад, міфологія пропагує безсилля людини щодо природи, а релігія — сліпу віру в Бога, наука підтримує бездушність, а філософія — необмежену критичність. Тому від того, як людина усвідомлює і переваги тієї чи іншої світоглядної культури, і її обмеженість, багато в чому залежить життя людини.
Дійсно, сьогодні людина добре розуміє, що без освоєння досягнень світоглядної культури, основ мистецтва, літератури, міфології, релігії, науки і філософії не може бути прогресу в реальному житті як окремої людини, так і того чи іншого типу суспільства. Більше того, хоч обставини часто сильніші за людину, потрібно пам'ятати, що врешті-решт творцем цих обставин є сама людина. Якщо обставини гальмують рух людини до щастя, їх потрібно змінити. Таке розуміння співвідношення світоглядного вибору і реального процесу життя людини приводить до загального висновку: завжди, в усі періоди історії людської цивілізації докорінних змін (у прогресивному чи регресивному аспекті) не відбувалось доти, поки докорінно не змінювався світогляд.
Життя в Україні досягне вершин прогресивно-цивілізованого рівня, який відповідає гуманістичній природі людини, тільки тоді, коли високому рівню розвитку відповідатиме світогляд українського народу, коли українська нація виявить високоефективну здатність і змогу втілити цей світоглядний вибір у реальному процесі життя.
Носієм цієї “здатності” і “змоги” завжди була, є й буде Людина.
Прикметною рисою сучасності є своєрідний антропологічний ренесанс, відображенням якого є зростання зацікавленості проблемами людини, пошуком нових шляхів осягнення людини та її місця в світі.