Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Для прямого провідника із струмом лінії магнітної індукції мають вигляд концентричних кіл.
|
|
10. Напрямок ліній магнітної індукції визначають за правилом гвинта (свердлика ): якщо поступальний рух гвинта з правою нарізкою збігається з напрямом струму, то напрям магнітного поля збігається з напрямом руху кінця ручки гвинта.
11. Для кількісної характеристики магнітного поля струму вводять фізичну величину, яку називають індукцією магнітного поля. Магнітна індукція – це векторна фізична величина яка є силовою характеристикою магнітного поля. 12. Вектор магнітної індукції напрямлений по дотичній до лінії магнітної індукції за її напрямом. За одиницю магнітної індукції в СІ приймають 1Тл. (Позначається літерою - 
, одиниця вимірювання – тесла (Тл)).
13. Лінії магнітної індукції для різних конфігурацій провідника достатньо легко побачити за допомогою металевих «обпилок», які знаходяться в магнітному полі даного провідника:
13. Модуль вектора магнітної індукції визначають за законом Біо – Савара – Лапласса: 
14. На практиці будемо використовувати наслідки із заданого закону:
- Модуль вектора магнітної індукції прямого провідника із струмом: 
- Модуль вектора магнітної індукції в центрі колового провідника 
15. Якщо в деякій точці простору існують одночасно декілька магнітних полів з індукціями 
то результуюча індукція магнітного поля у даній точці визначається за принципом суперпозиції тобто векторною сумою 
16.Для спрощення розрахунку індукції магнітного поля вводять нову фізичну величину – напруженість магнітного поля. Величину, яка характеризує магнітне поле в довільній точці простору, що створене макрострумами в провідниках незалежно від навколишнього середовища, називають напруженістю магнітного поля в цій точці. (позначають літерою – H, одиниця вимірювання – ампер поділений на метр (А/м)
17. Магнітна індукція та напруженість магнітного поля пов’язані співвідношенням 
Величину 
називають магнітною сталою 
18. Будь яка речовина впливає на магнітне поле, тобто величина магнітної індукції залежить від властивостей середовища. Цю залежність характеризує магнітна проникність середовища - 
, яка показує, у скільки разів магнітна індукція в середовищі більша (або менша) ніж у вакуумі. (магнітна проникність є величиною безрозмірною і табличним значенням) Для повітря і вакууму: 
.
19. Речовини, які намагнічуються під впливом магнітного поля називаються магнетиками. Одні речовини, намагнічуючись зовнішнім полем, підсилюють його, а інші послаблюють В залежності від величини магнітної проникності магнетики поділяють на три групи:
- Парамагнетики – речовини, в яких магнітна проникність не набагато більша за одиницю. (марганець - 
; алюміній - 
; азот - 
; платина - 
; повітря - 
) Такі речовини слабо підсилюють магнітне поле
- Діамагнетики - речовини, в яких магнітна проникність не набагато менша за одиницю. (кремній - 
; вода - 
; водень - 
; мідь - 
; скло - 
) Такі речовини послаблюють магнітне поле
- Феромагнетики - речовини, в яких магнітна проникність набагато більша за одиницю.
(алмазна сталь - 
; штабове залізо - 
; чавун - 
; нікель - 
) Такі речовини значно підсилюють магнітне поле.
20. Намагнічування та розмагнічування феромагнетиків графічно зображають кривою, яку називають петлею гістерезису
21. Існують речовин в яких намагнічення залишається на довгий час, і тільки механічними діями або нагріванням їх можна розмагнітити. Такі намагнічені тіла називають постійними магнітами. У процесі вивчення постійних магнітів було встановлено: постійні магніти мають два полюси, які назвали – північний (N) і південний (S); однойменні полюси відштовхуються, а різнойменні притягуються.
22. Планета Земля має власне магнітне поле. Поблизу північного географічного полюсу знаходиться південний магнітний полюс Землі, а поблизу південного географічного полюсу – північний магнітний.Магнітосфера - це область навколоземного простору, властивості, розміри і форма якої визначаються магнітним полем Землі та його взаємодією з потоками заряджених частинок від Сонця, тобто сонячним вітром.
Сонячний вітер - це постійний радіальний потік плазми сонячної корони в міжпланетний простір. Сонячний вітер містить в основному протони, небагато ядер гелію, іонів кисню, кремнію, сірки, заліза. Ці частинки досягають орбіти Землі, маючи велику швидкість, наприклад, швидкість протонів досягає 300-750 км/с. Поблизу Землі зіткнення частинок сонячного вітру з геомагнітним полем породжує стаціонарну ударну хвилю перед земною магнітосферою. Сонячний вітер ніби обтікає магнітосферу, обмежуючи її протяжність у просторі.
Наближено можна вважати, що межа магнітосфери непрозора для сонячного вітру. Частинки, які прорвалися в магнітосферу, спричинюють полярні сяйва. У внутрішніх областях магнітосфери магнітне поле вдержує, як у магнітній пастці, потоки швидких частинок. Ці частинки утворюють радіаційні смуги Землі.
Зміни інтенсивності сонячного вітру, пов'язані зі спалахами на Сонці, призводять до магнітосферних бур. При цьому полярні сяйва підсилюються, потік частинок у радіаційних смугах зростає, магнітне поле Землі спотворюється.
Дослідження за допомогою космічних апаратів показали, що магнітосферу мають і деякі інші планети: Меркурій, Юпітер, Сатурн, Венера.