І Етап. Медсестринське обстеження. - озноб, різке підвищення температури

Скарги пацієнта

- озноб, різке підвищення температури

- головний біль, сильний розпираючий

- блювання

- безсоння

- загальмованість

- болі в м'язах спини

- болі в суглобах

- судоми

- наявність висипу

- погіршення зору

Анамнестичні дані:

- інкубаційний період до 10 днів

- при гострому назофарингіті: незначний головний біль, деручий біль у горлі, закладеність носа, кашель

при менінгіті: раптовий озноб, гарячка

- блювання без нудоти фонтаном (не приносить полегшення)

- наростаючий головний біль без певної локалізації, розпираючий, нестерпний

- розлади свідомості (марення, галюцинації, сопор)

- швидка поява менінгіальних симптомів

- можливі судоми

- гіперестезія, гіперакузія, фотофобія, гіперальгезія

при менінгококцемії приєднуються

а) екзантема (геморагічний висип) на дистальних відділах

б) явища артриту

в) ураження очей, міокарду, наднирників та ін.

- наростання явищ інтоксикації з можливим розвитком інфекційно-токсичного шоку, парезами й паралічами кінцівок

Об'єктивно:

- t тіла 39-41⁰С, тахікардія (відносна брадикардія) гіпотензія

- загальний стан тяжкій: загальмованість, млявість, деколи розлади свідомості, збудження, марення

- яскрава гіперемія, сухість і набряк задньої стінки глотки, гіперплазія лімфоїдних фолікулів (що найбільш виражено при продромах: гострому назофарингіті)

- підвищена чутливість до подразнень: слухових, світлових, больових

- ригідність потиличних м'язів, позитивні с-ми Керніга, Брудзинського

- пацієнт лежить на боці з закинутою головою і підтягнутими до живота ногами

- при менінгококцемії на шкірі стегон, сідниць, гомілок у пахвинних і пахових ділянках, деколи на повіках, вушних раковинах та ін. виявляється геморагічний висип (від петехій до значних крововиливів, деколи з некротизацією), зірчастого характеру, неправильної форми, різного забарвлення і яскравості, щільний на дотик

- крововиливи на слизовій оболонці ротової порожнини в склери, кон'юнктиви з ознаками іриту (іридоцикліту

- ознаки моноартриту (променевозап'ясткового, ліктьового, колінного, кульшового); біль, припухлість, обмеження рухів.

ІІ етап. Медсестринська діагностика

- гарячка, блювання, порушення сну

- головний біль, марення

- ригідність потиличних м'язів

- судоми

- болі в м'язах спини, суглобах

- геморагічна висипка, крововиливи

ІІІ етап. Планування медсестринських втручань.

1. Підготовка пацієнта до взяття інфікованого матеріалу для лабораторної діагностики

2. Вирішення проблем та потреб пацієнта

3. Виконання лікарських призначень

4. Вирішення супутніх проблем пацієнта

5. Навчання пацієнта і його оточуючих санітарно-гігієнічним навичкам

ІУ етап. Реалізація плану медсестринських втручань

1. Пам'ятати: під час проведення різних процедур та догляду медперсоналу обов'язково користуватись широкою маскою-респіратором, здійснювати кварцування всіх приміщень

1.1.Взяття сухим стерильним тампоном слизу з носа і ротоглотки натще (або через 3-4 год. після їди) не торкаючись слизових язика, щік для бактеріоскопії бактеріологічного дослідження

1.2. Взяття крові з ліктьової вени для посіву (5-10 мл) і для серологічної діагностики: РНГА (2-3 мл)

1.3. Спинномозкову рідину (ліквор) беруть в 2 стерильні пробірки (2 мл для біохімічних досліджень і 2 мл для посіву на бакдослідження)

1.4. Для дослідження можна брати (залежно від клінічної форми, періоду хвороби) синовіальну, плевральну, перикардіальну рідини

ПАМ'ЯТАТИ:

а) краще посіви робити біля ліжка; а під час доставки в лабораторію оберігати від охолодження (оптимальні умови – у водяній бані при t 37⁰С)

б) для позитивності результатів посіви треба робити до початку специфічного лікування

1.5. При потребі додаткові методи дослідження: ЕГК, ЕЕГ, ФКГ, комп'ютерна томографія

2.1. Негайна госпіталізація. Створення пацієнтові належних комфортних умов

2.2. Контроль за дотриманням строгого тривалого ліжкового режиму (протягом збереження токсикозу, порушень з боку нервової системи, патологічних змін в лікворі). В перші 1-2 доби – індивідуальний м/с пост. При збудженні фіксація пацієнта до ліжка

2.3. Контроль і забезпечення умов охоронного режиму з максимальним нервово-психічним відпочинком (враховуючи сильний головний біль, гіперчутливість до світла, шуму тощо)

2.4. Достатньо (але малими порціями), терпляче поїти (при відсутності блювання)

2.5. При гарячці прикладати холод до голови та великих судин; при ознобі – грілки до ніг, укутування

2.6. Здійснювати ретельний догляд за шкірою, слизовими оболонками носа, ротової порожнини, очей; систематично проводити профілактику пролежнів (міняти положення, масаж, протирання шкіри камфорним спиртом тощо)

2.7. Здійснювати контроль за дефекацією, сечовипусканням (при відсутності стільця – очисні клізми, при затриманні сечі – катетеризація сечового міхура м'яким катетером)

2.8. Не допускати при блюванні у пацієнтів в непритомному стані інспірації блювотних мас в дихальні шляхи (загроза асфіксії)

2.9. Забезпечити правильне харчування (стіл № 2), при порушенні акту ковтання – зондове, в непритомному стані – парентеральне живлення

2.10. Контролювати здійснення заходів поточної дезінфекції в оточенні пацієнта (провітрювання, кварцування, вологе прибирання палати тощо)

3. Виконання лікарських призначень:

3.1.Парентеральне введення засобів етіотропної терапії: в/в або в/м бензилпеніцилін, оксацилін, левоміцетину сукцинат, тетрациклін, канаміцин, рифампіцин, пефлоксацин, сульфален меглюмін та ін. Для полегшення доступу до ліктьової або підключичної вени проводять катетеризацію

3.2. Введення засобів патогенетичного лікування: дезінтоксикаційні (5 % р-н глюкози, р-н Рінгера, реоглюман, альбумін)), дегітратаційні (манітол, лазикс), глікокортикостероїди (преднізолон, дексаметазон), гепарин, при збудженні, судоргах – дроперидол, седуксен, аміназин, а також антигістамінні, препарати калію, серцеві глікозиди, полівітаміни, препарати ноотропної дії (аміналон, пірацетам) та ін.

4. Вирішення супутніх проблем пацієнта.

5. Навчання пацієнта та його оточуючих санітарно-гігієнічним навичкам, самодогляду та взаємодогляду