Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Землетруси
|
|
За даними світової статистики, на долю землетрусів припадає 15% всіх природних катастроф, але за характером людських і матеріальних втрат вони посідають перше місце.
Землетруси — це потужні і грізні прояви внутрішніх сил земної кори, що обумовлюють підземні удари і коливання земної кори, які виникають внаслідок вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Зона підземного удару спричинює пружні коливання (сейсмічні хвилі), які поширюються по землі в усіх напрямках. При цьому вивільнюється величезна кількість енергії. Руйнації під час землетрусів можна порівняти з наслідками ядерних вибухів. Зону землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а відповідне місце на поверхні — епіцентром землетрусу.
Вогнища землетрусу виникають на різних глибинах, переважно в 20-30 км від поверхні. Розміри вогнища землетрусу звичайно коливаються в межах від декількох десятків метрів до сотень кілометрів. Часто порушується цілісність ґрунту, руйнуються будівлі і споруди, виходять з ладу водопровід, каналізація, лінії зв'язку, електро- і газопостачання, є людські жертви. Це одне з найстрашніших стихійних лих. За даними ЮНЕСКО, землетрусам належить перше місце по заподіюваному економічному збитку і числу людських жертв. Виникають землетруси несподівано і, хоча тривалість головного поштовху не перевищує декількох секунд, його наслідки бувають трагічними.
Землетруси також виникають внаслідок переміщення мас у земній корі під впливом гороутворювальних процесів (40 % площі суші нашої планети — гірські території). Щорічно у світі реєструється понад 1 млн сейсмічних поштовхів.
Землетруси можуть відбуватися як на суші, так і на дні океанів і морів. Під час землетрусів під водою утворюються гігантські хвилі — цунамі.
Більшість землетрусів супроводжується активізацією вулканічної діяльності раніше згаслих вулканів.
Найпотужнішими стали виверження вулканів Тамбора (Південна Африка, 1815; обсяг викидів — 150 км3 вулканічних порід) і Кракатау (Індонезія, 1883; обсяг викидів — 18 км3 вулканічного попелу й інших продуктів, які вкрили площу понад 800' тис. км2. Морська хвиля висотою ЗО м, яка виникла під час виверження, призвела до загибелі 36 тис. людей).
На земній поверхні нині нараховується 1340 діючих вулканів (кожний третій знаходиться під водою), 20-35 із них щорічно викидають назовні уламки гірських порід, попіл, лаву. Кожні 2 роки на Землі утворюється в середньому 3 нових вулкани.
У XX ст. відбулося 340 значних землетрусів. Особливо катастрофічними були землетруси в Китаї (1976) — повністю зруйновано місто Таньшин, в Японії (1923) — загинуло 140 тис. людей; у Перу (1970) — 70 тис, в Ірані (1990) — 50 тис.
П'ята частина території СНД перебуває в сейсмонебезпечній зоні, де мешкає 90 млн чоловік. Найзначніші землетруси сталися а районі Ашхабада (1948) — загинуло 110 тис. людей, у Ташкенті (1966) — 20 тис, у Вірменії (1988) — близько 40 тис.
Таким чином, в залежності від причин, які можуть призводити до землетрусу розрізняють:
· тектонічні, - наймогутніший вид землетрусів. Виникають внаслідок переміщення тектонічних плит в місцях розломів земної кори. Може охоплювати територію від декількох десятків кілометрів до цілих регіонів.
· вулканічні, - виникають внаслідок виверження вулканів наземних, підводних, і носять, як правило, місцевий характер.
· обвальні - виникають при руйнуванні підземних карстових пустот шахт, рудників, носять також, як правило, місцевий характер.
· і, як різновид, моретрус.
Основні параметри, що характеризують землетруси — їх інтенсивність і глибина вогнища. Інтенсивність землетрусів по їх прояву на земній поверхні згідно міжнародній сейсмічній шкалі Меркаллі (MSK-64 [від прізвищ сейсмологів, які її запровадили: С. Медведєва (СРСР), В.Шпонхойера (НДР), В.Карника (ЧССР)]) класифікується по 12-бальній системі: I бал - непомітний, II- дуже слабкий, III - слабкий, IY - помірний, Y - досить сильний, YI - сильний, YII - дуже сильний, YIII - руйнівний, IX - спустошливий, X - нищівний, XI - катастрофічний, XII – надзвичайно катастрофічний (табл.1). Інтенсивність позначається римськими цифрами, щоб уникнути плутанини з магнітудою, яка позначається арабськими цифрами. Під час землетрусу силою XII балів земна поверхня нагадує море при штормовій погоді.
Таблиця 1.
Сейсмічна шкала інтенсивності прояву землетрусу на поверхні Землі за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)
| Бал | Сила землетрусу | Стисла характеристика |
| I | Непомітний | Помічається тільки сейсмічними приладами |
| II | Дуже слабкий | Відчувається окремими людьми, які перебувають в стані повного спокою |
| III | Слабкий | Відчувається лише невеликою частиною населення |
| IY | Помірний | Розпізнається за легким деренчанням і коливанням предметів, посуду, шибок вікон, скрипом дверей і стін |
| Y | Досить сильний | Загальне здригання будинків, коливання меблів. Тріщини в шибках і штукатурці. Прокидання сплячих |
| YI | Сильний | Відчувається усіма. Падають зі стін картини, відпадають шматки штукатурки. Легке ушкодження будинків |
| YII | Дуже сильний | Тріщини в стінах кам'яних будинків. Антисейсмічні, а також дерев'яні будівлі залишаються неушкодженими |
| YIII | Руйнівний | Тріщини на крутих схилах і на сирому ґрунті. Пам'ятники зсуваються з місця або перекидаються. Будівлі сильно ушкоджуються |
| IX | Спустошливий | Велике ушкодження і руйнація кам'яних будинків |
| X | Нищівний | Значні тріщини в ґрунті. Зсуви й обвали. Руйнація кам'яних будівель. Викривлення залізничних рейок |
| XI | Катастрофічний | Широкі тріщини в землі. Численні зсуви й обвали. Кам'яні будинки цілком руйнуються |
| XII | Надзвичайно катастрофічний | Зміни в ґрунті досягають величезних розмірів. Численні тріщини, обвали, зсуви. Виникнення водоспадів, відхилення течії рік. Жодна споруда не витримує |
Для визначення сили землетрусу застосовують також шкалу Ріхтера (запропонована американським сейсмологом у 1935). На основі багаторічних спостережень він запропонував шкалу визначення величини землетрусів, що отримала назву «Шкала магнітуд землетрусів». Ріхтер виходив з того, що мгнітуда землетрусу – це отримана із сейсмограми міра зміщення ґрунту. Зміщення ґрунту й амплітуда сейсмічних хвиль – це одне і теж, і чим значніший розмах хвиль, тим більша магнітуда землетрусу. Таким чином, магнітуда – це величина, що пропорційна енергії землетрусу. Вона змінюється від 0 до 8, 5 (табл. 2).
Таблиця 2.