Для дітей та людей похилого віку

Кількість лікарських речовин, виражену в одиницях маси, об'єму або біологічної активності, називають дозою, а ступінь розведення її в біологічних середовищах організму або розчинниках — концент­рацією.

У медичній практиці дози розрізняють за прийомом:

— разова доза — кількість лікарської речовини на один прийом;

— добова доза — кількість лікарської речовини на добу;

— курсова доза — кількість лікарського препарату на курс ліку­вання;

— ударна доза — перша доза препарату, яка перевищує на­ступні.

Позначають дози в грамах або частках грама. Для більшої точ­ності дозування розраховують на 1 кг маси тіла. В окремих випад­ках розраховують залежно від поверхні тіла (на 1 м²).

Мінімальні дози, які виявляють початковий біологічний ефект, називають мінімально терапевтичними. Дози, які в більшості па­цієнтів виявляють фармакотерапевтичну дію, — середніми тера­певтичними дозами. Якщо вони не дають потрібного ефекту, то дозу підвищують до вищої терапевтичної. Вищі терапевтичні дози (ра­зові та добові; отруйних та сильнодіючих препаратів) наведено в Де­ржавній фармакопеї.

Визначають також токсичні дози, які справляють небезпечні для організму токсичні ефекти, і смертельні (летальні) дози.

Дози від мінімально терапевтичної до мінімально токсичної становлять терапевтичний діапазон (терапевтичне вікно).

Критерієм безпечного застосування лікарських засобів є терапевтичний індекс — відношення летальної дози до середньої терапевтичної.

Під час проведення фармакотерапії слід враховувати, що кон­центрація препарату в плазмі крові визначається фармакокінети­кою (всмоктуванням, біотрансформацією, екскрецією).

Для розрахунку терапевтичних доз для дітей використовують формули:

1. Доза для дитини = доза для дорослого х масу тіла дитини (кг) / 70

2. Доза для дитини = доза для дорослого х на вік дитини / 24.

Але при цьому не враховується фармакодинаміка ліків, вікові характеристики і чутливість до них, а також індивідуальні особли­вості хворої дитини.

Для проведення фармакотерапії у людей похилого віку дози необхідно підбирати індивідуально, рекомендують призначати лікар­ські засоби в знижених дозах, особливо на початку лікування. Так, дози серцевих глікозідів, седативних, гіпотензивних засобів і нейролептиків знижують у два рази порівняно з такими для осіб середнього віку. Лікування антибіотиками і антибактеріальними хіміопрепаратами проводять у звичайних або дещо знижених до­зах.