Небезпеки та їхні чинники

У всі часи людина прагнула до забезпечення своєї безпеки. Але з появою нової сфери діяльності виникає щораз більше нових небезпек: нові прилади, машини, технологічні лінії, електричний струм, атомна енергетика, радіація, хімічні сполуки. Практична діяльність людини дала змогу висловити аксіому про те, що будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека життєдіяльності людини може існувати в явному та прихованому вигляді, яку важко виявити та передбачити. Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Для реалізації такого впливу важливе виконання таких умов:

1) небезпека реально існує та діє;

2) людина перебуває в зоні дії небезпеки;

3) людина не має достатньо ефективних засобів захисту.

У загальному розумінні небезпека - це явища, процеси, об'єкти, які за певних умов здатні завдати збитків², шкоди для здоров'я людини. Небезпека може бути і тоді, коли є загроза безпеці для життєдіяльності особистості на стадії переходу із можливості у дійсність. Небезпека - це наслідок дії окремих чинників на людину. їх можна поділити на вражаючі, небезпечні та шкідливі.

Вражаючі - це чинники, які можуть призвести до загибелі людини.

Небезпечні - це чинники, що за певних умов можуть стати причиною травм та аварій.

Шкідливі - це чинники, що можуть викликати захворювання чи зниження працездатності людини як у явній, так і в прихованій формі. Такий поділ чинників є умовним, оскільки один і той же чинник може спричинити загибель людини, травму, захворювання, чи не завдати ніякої шкоди.

-----------------------------------------------

Збитки - зло, шкода які є результатом очікування чи наслідками небажаних подій. Шкода може виражатися різним рівнем важкості: загибель, травма, захворювання, зниження працездатності.

]. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Таксономія небезпек - класифікація та систематизування явищ, процесів та об'єктів, які здатні завдати шкоди людині. Приклад таксономії - це класифікація небезпек.

За походженням: природні, техногенні, соціальні.

За локалізацією: космос, атмосфера, літосфера, гідросфера.

За сферою прояву: побутова, транспортна, виробнича, службова, спортивна.

За наслідками: загибель, травма, захворювання, зниження нормального фізичного, психічного, емоційного рівня життєдіяльності людини.

За часом прояву: імпульсні, кумулятивні.

За структурою: прості, складні, похідні.

За характером дії на людину: активні, пасивні.

Група чинників небезпеки, що належать до природної сфери (екологічних чинників):

Кліматичні чинники небезпеки залежать від метеорологічних умов, рівня сонячної активності, переміщення повітряних мас, коливання атмосферного тиску, розподілу тепла та вологи, які спричинюють різкі похолодання та настання спеки, про-ливні дощі, бурі, урагани, шторми та ін.

Ґрунтові чинники небезпеки визначені особливостями різних типів ґрунтів, можливостями виникнення ерозії, зсувів, обвалів, утворення ярів. Руйнування ґрунтів може створити загрозу для сільського господарства, шляхів комунікації, водопостачання, житлових та виробничих будівель тощо.

Геоморфологічні чинники небезпеки зумовлені особливостями будови геологічних структур надр Землі, рельєфом, схильністю до землетрусів, вулканічної діяльності та ін.

Біотичні чинники небезпеки враховують вплив на людину небезпечних представників флори та фауни, вірусів, мікробів. До них можна віднести загрозу здоров'ю та життю людини з боку хижих звірів, -птахів, отруйних рослин і тварин, переносників інфекцій (комахи та хворі тварини), а також опосередкований вплив живих організмів, наприклад, через хімічні виділення (екскременти) та залишки мертвих тварин, що не розклалися до кінця.

До чинників небезпеки в техногенній сфері відносять:

Технічні чинники небезпеки залежать від рівня надійності та ступеня ергономічності устаткування, застосування в його конструкції захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування, досконалості технологічних процесів, правильної послідовності виконуваних операцій тощо.

Санітарно-гігієнічні чинники небезпеки виникають у разі підвищеного вмісту в повітрі життєвого середовища шкідливих речовин, недостатнього чи нераціонального освітлення, підвищеного рівня шуму, вібрації, незадовільних мікрокліматичних умов, наявності різноманітних випромінювань вищедопустимих значень, порушенні правил особистої гігієни та ін.

Організаційні чинники небезпеки характеризують структуру виробничих взаємозв'язків, систему правил, норм, інструкцій, стандартів стосовно виконання робіт, планово-попереджувального ремонту устаткування, організацію нагляду за небезпечними роботами, використанням устаткування, механізмів та інструменту за призначенням тощо.

1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Психофізіологічні чинники небезпеки визначають втомою людини під час виробничого процесу через надмірні фізичні та психологічні навантаження, недотримання здорового способу життя, психогігієни.

До чинників небезпеки в соціальній сфері належать:

Державно-правові чинники небезпеки зумовлені відсутністю або ж недостатнім опрацюванням законодавчо-правової бази, загальнообов'язкових норм поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою, а також слабкою державною гарантією охорони правопорядку. Це призводить до зростання протиправних дій, тероризму, злочинності та криміналізації суспільства, виступів окремих верств суспільства на захист своїх прав.

Етно-соціальні чинники небезпеки залежать від особливостей побуту, звичаїв, культури, релігії етнічної спільності людей, що складена історично. Недостатня увага, утиски, обмеження в проживанні та діяльності окремих народностей, націй сприяють виникненню міжнаціональних конфліктів, що становлять небезпеку не лише для життя окремих людей, але й цілісності держави.

Інформаційно-психологічні чинники небезпеки визначають надмірним інформаційним тиском на суспільство, особу.

Психологічні чинники небезпеки виявлені в порушеннях правил поведінки і діяльності людей, а також у їхніх психологічних характеристиках. Поява психічно неврівноважених людей, маніяків, асоціальних угруповань створює небезпеку для нормальної життєдіяльності суспільства і особи.

Перелічені чинники підтверджують об'єктивні умови існування широкого спектра небезпек, різноманітних за походженням та сферою проян.у. Теперішній час характеризується розвитком процесу наростання небезпек.

Номенклатура небезпек - перелік назв і термінів, систематизованих за окремими ознаками. Приклад номенклатури, небезпек за алфавітним порядком: аномальне освітлення, блискавка, вибух, газ, дим, електрика, захворювання та ін.

Класифікація небезпек - введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою є ступінь ризику.

Ідентифікація небезпек - знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, потрібних для розробки заходів щодо її попередження, усунення чи ліквідації наслідків.