Особливості психологічної роботи з обдарованими дітьми молодшого шкільного віку.

Поняття обдарованості не маєусталеного визначення. Під обдарованістю традиційно розуміють

сукупність загальних і спеціальних здібностей дитини, завдяки чому вона досягає того рівня, який дає їй змогу легко впоратися здіяльністю і відрізнятися від загальної маси інших дітей. О.М.Ма тюшкін розглядає обдарованість як загальну передумову творчогорозвитку і становлення творчої особистості. На його думку, обдарованість утворює єдину інтегральну структуру, яка виявляється на всіх етапах індивідуального розвитку і складається з певних структурних компонентів. До них належать:

1) домінуюча роль пізнавальної мотивації вже в ранньому дитинстві;

2) дослідницька творча активність, що виявляється у винайденні нового, у постановці та розв’язанні проблем;

3) можливість досягнення оригінальних рішень;

4) можливість прогнозування і передбачення;

5) здатність до створення ідеальних еталонів, що забезпечують високі інтелектуальні, естетичні, моральні оцінки. використовувати накопичений науковий матеріал для психологічної допомоги обдарованій дитині, психологічної підготовки творчого вчителя, здатного допомогти творчим учням, психологічної допомоги батькам, вихователям творчих дітей.

Прояви обдарованості характеризуються значною індивідуалізованістю, що виявляється у своєрідному поєднанні різних сферпсихіки в обдарованої людини. При цьому в розвитку обдарованихдітей умовно можна виділити дві полярні групи: одна – це діти згармонійним розвитком пізнавальних, емоційних, регуляторних,

психомоторних, особистісних та інших сторін психічного розвитку; друга (переважно особливо обдаровані діти) – це діти, психічний__ розвиток яких відзначається дисбалансом (дисгармонійністю) щодо рівня сформованості вказаних сторін. Прояви обдарованості багатогранні, її оцінюють за такимикритеріями: за широтою прояву – загальна або спеціальна; за типомдіяльності, якій надається перевага, – інтелектуальна, динамічна, творча, художня, психомоторна, технічна, лідерська і т. ін.; захарактером прояву – очевидна й прихована; за часовими характеристиками –обдарованість за нормального темпу розвитку або зйого випередженням (вундеркінд (від нім. Wunderkind – “диво дитина”) – термін, який використовували у ХУІІІ ХІХ століттях дляхарактеристики дітей, які відзначалися надзвичайною обдарованістю); за віковими особливостями прояву – стабільна абоскороминуща; за особистісними гендерними (соціальностатевими)особливостями, за інтенсивністю прояву.Відповідно до цього автор виділяє такі

напрями роботи психолога з педагогами й батьками обдарованої дитини.

1. Контроль за нервово фізичним навантаженням школяра, щостворюється діяльністю й вимогамипедагогів і батьків.

2. Консультативна й просвітницька робота з дорослими, щореалізується через вирішення трьох основних завдань. Поперше, психолог повинен стежити за тим, щоб дорослі не “експлуатувалиякісь особистісні здібності дитини, завдаючи шкоди іншим інтересамі віковим потребам. По друге, необхідно орієнтувати дорослих на

цілісний розвиток дитини, у тому числі тих сторін її психіки, її “Я”, у яких вона не проявляє себе яскраво. По третє, консультативнадопомога шкільного психолога спрямована на вироблення педагоПерейдемо до розгляду напрямів роботи психолога в школі, щоспеціалізується на навчанні й психологічному розвитку обдарованихдітей. Найбільш важливим у роботі зі школярами, педагогічнимколективом і шкільною адміністрацією є розроблений комплексний

підхід, основний зміст якого полягає в організації допомогишколярам у соціально психологічній адаптації, у створенні спеціальних умов для всебічного, цілісного психологічного розвитку Обдаровані діти потребують особливого підходу й навчання. Узв’язку з цим у школі рекомендується провести семінар практикумдля педагогів “Робота з обдарованими дітьми. Проблеми й способи їївирішення”, на якому розглянути питання створення умов для

виявлення й розвитку обдарованих дітей. Провести діагностичнідослідження серед педагогічних працівників із визначення схильності вчителя до роботи з обдарованими дітьми.

Отже, робота психолога з обдарованими дітьми в системіпсихологічної служби школи є однією з найбільш пріоритетнихпроблем і на її вирішення мають бути спрямовані скоординовані зусилля психолога, педагогів і батьків; з огляду на специфіку особистості обдарованої дитини й аналізу плану психолого