Індивідуальний стиль пед. діяльності.

Взагалі, індивідуальний стиль діяльності (від грецьк. зіу-ІО5 - палочка, стержень) - стійка індивідуально-специфічна система психологічних засобів, прийомів, методів виконання тієї або іншої діяльності. Індивідуальний стиль діяльності дозволяє людям з різними індивідуально-типологічними особливостями нервової системи, різною структурою здібностей, темпераменту, характеру досягати високої ефективності певної діяльності різними способами, компенсуючи при цьому ті індивідуальні особливості, які ускладнюють досягнення успіху. Він залежить від специфіки самої діяльності, індивідуально-психологічних особливостей самого суб'єкта діяльності. В педагогічній діяльності, яка характеризується тим, що вона здійснюється в суб'єкт - суб'єктної взаємодії в конкретній на-вчальній ситуації, індивідуальний стиль діяльності викладача залежить від індивідуально-психологічних особливостей сту-дентів (їх вік, стать, статус, рівень загальних та професійних знань, рівень мотивації професійного навчання та ін.), соціально-психологічних особливостей студентської групи; характеру взаємодії викладача та студентів; предметі і о- професій ної компетентності педагога.

Основними функціями індивідуального стиля діяльності є системоутворююча, смислоутворююча, інструментальна та компенсаторна функції (В.С. Мерлін).

Смислоутворююча функція індивідуального стиля про-фесійної діяльності (ІСПД) проявляється у різного роду інтенціях педагога (від лат. іпіепгіоп - устремління, намір, спрямованість свідомості, волі, почуттів на що-небудь). Становлення стилю відбувається завдяки особливому, універсальн. мотиву - завжди залишатися самим собою, розвивати свою індивідуальність.

Системоутворююча функція ІСПД виявляється у тому, що по мірі становлення стилю, по-перше, окремі властивості індивідуальності педагога інтегруються у гармонічне ціле, іворюючи неповторне єднання елементів професійної компе-тентності; а по-друге, закріплюються індивідуально-непо-вторні способи виконання об'єктивних вимог до діяльності, покращуються її результати, підвищується вдоволеність про-фесійним вибором.

Компенсаторна функція ІСПД передбачає те, що завдяки окремим індивідуальним властивостям, що створюють єдину систему - стиль, відбувається компенсація, заміщення тих індивідуальних особливостей особистості, які за своєю суттю протилежні вимогам конкретної професії, в результаті чого фахівець досягає успішності у професійній діяльності завдяки поєднанню певних індивідуально-стильових характеристик.

Інструментальна функція ІСПД полягає у тому, що стиль обумовлює систему операцій, завдяки яким фахівець реалізує власну діяльність, досягає поставлених цілей

Таким чином, індивідуальний стиль професійної діяль-ності є єдністю професійно незмінного та індивідуально неповторного у діяльності педагога вищої школи. Механізмом, який забезпечує становлення стилю є особистісно-діяльністна саморегуляція, яка спонукає суб'єкта до самовдосконалення діяльності в процесі професійного саморозвитку та самоосвіти.

Отже, становлення ІСПД педагога вищої школи зако-номірно проходить три фази: 1) фазу адаптації, на якій особистість засвоює діючи у професійно-педагогічному середо-вищі норми та оволодіває відповідними формами та засобами діяльності; 2) фазу індивідуалізації, яка характеризується пошуком фахівця засобів для утвердження власної індивідуальності; 3) фазу інтеграції, на якій власне і виникає стійка система особливих, специфічних форм та методів професійної діяльності особистості, яка забезпечує її ефективність.

Індивідуальний стиль професійної діяльності особистості за своєю психологічною сутністю вже не може бути помилковим, оскільки він визначає яким саме способом досягається ефективність професійної діяльності.

Таким чином, індивідуальний стиль професійної діяль-ності педагога вищої школи, в залежності від його змістових, динамічних та результативних характеристик, може бути класифікованим за наступними характеристиками.

1. Змістовими характери. є:

• домінуюча орієнтація педагога;

• на процес навчання;

• на результати навчання;

2. Динамічними характерист є:

• гнучкість - традиційність;

• імпульсивність - обережність;

• стійкість - нестійкість по відношенню до мінливої професійної ситуації;

3. Результативними характерист. є:

• однорідність - неоднорідність рівня знань студентів;

• стабільність - нестабільність навичок навчання, са

мостійної роботи у студентів;

• високий - низький рівень мотивації студентів професійного навчання та вивчаємої дисципліні

На основі цих характеристик виділяють чотири основних стиля професійної діяльності педагога: емоційно-імпровізаційний, емоційно-методичний; розсудливо-імпровізаційний та розсудливо-методичний.

Оптимальний індивідуальний стиль професійної діяльності педагога вищої школи на даний час, за думкою сучасних дослідників, повинен мати такі властивості як:

1) адаптивність - здатність адекватно пристосов. до нової професійної ситуації;

2) гнучкість - використання того чи іншого способу реалізації діяльності і» залежності під наявних можливостей педагога, студентів т; і чинників осві і нього середовища;

3) соціальна орієнтов.- кожний викладач має певної міри соціальну відповідальність перед суспільством, наукою;

4) інноваційність — постійний пошук та оволодіння новими способами професійної діяльності;

5) прогностичність – передбач. та попередження нега тивного впливу на професійну діяльність та створення комфортних умов для успішної її реалізації;

6) презентативніеть - представленість індивідуальн. «Я», його самовизначеність;

7) гуманістична спрямованість.

Отже, якщо педагог вищої школи успішно реалізує всі функції своєї професійної діяльності, має задоволеність від результатів праці, ефективно організує освітній процес й позитивно характеризується студентами, які цінують та поважають його як викладача, наставника та науковця, його індивідуальний стиль професійної діяльності може вважатися оптимальним.