Функції соціалізації: інструментальна, експресивна і підтримуюча функції. Розмір групи і її структура.

1. Поняття та головніознаки групи: цілі і завдання діяльності; зміст і характер спільної діяльності; усвідомлення членами групи своєї належності до неї; певний тип стосунків між членами групи; визначеність ролей, які виконують певні індивіди; виділення лідерів ін. Функції групи: соціалізації, інструментальна, експресивна, підтримуюча та ін.

2. Основні параметри групи: композиція (склад) групи; система ролей; статус (позиція) в групі; структура групи.

3. Проблеми дослідження групи.Великі і малі групи. Теоретичні підходи до дослідження групи у зарубіжній та вітчизняній психології: теорія К. Левіна; інтеракціоаністська концепція; теорія систем; соціометричний напрямок; психоаналітична концепція З. Фрейда; загальнопсихологічний підхід Р. Л. Кричевського, Е. М. Дубовської; емпірико-статистичний напрямок Р. Кеттела; формально-модельний підхід; теорія підкріплення (Д. Хоманс, Д. Рібо, Г. Келлі); діяльнісний підхід (А. В. Петровський, М. Г. Ярошевський, Г. М. Андреєва); параметрична концепція; організаційно-управлінський підхід (Є. С. Кузьмін).

4. Класифікація груп: за розміром: малі – великі; за мірою опосередкованості: умовна (номінальна) – реальна; за тривалістю взаємодії: тимчасові – постійні; за суспільним статусом: формальні (офіційні) – неформальні (неофіційні); за способом функціонування: лабораторна (штучна) – природна; за мірою відкритості: відкриті – закриті; за мірою значущості міжособистісних стосунків: первинні – вторинні; групи членства – референтні групи; за рівнем розвитку: дифузна група; асоціація (просоціальні, асоціальні); група-кооперація (автоматична, традиційна, спонтанна, директивна, контрактні форми); корпорація, колектив.

5. Характеристика великої соціальної групи, її ознаки. Утворення великої соціальної групи та механізми її функціонування. Сталі спільності: етноси, нації, народи, соціальні класи, професійні та вікові групи тощо. Поняття про стихійну групу (натовп, юрба, публіка). Способи впливу в стихійних групах (зараження, навіювання, наслідування).

6. Поняття про групову динаміку та групові процеси. Механізми групової динаміки: розв'язання внутрішньогрупових суперечностей; “ідіосинкразичний кредит”; психологічний обмін.

7. Основні елементи групової динаміки: цілі групи; норми групи; структура групи (соціометрична, комунікативна, статусна (влади)); проблема лідерства; групова згуртованість; фази розвитку групи.

8. Фактори групової динаміки: параметричний підхід до динаміки групового розвитку Л. І. Уманського (група-конгломерат, колектив, антиколектив); фази розвитку групи за І. Ялом і К. Хеком: фаза адаптації, фаза активної роботи, фаза цілеспрямованої діяльності; фаза розвитку групи за А. В. Петровським та В. В. Шпалінським.

9. Групові норми і нормативна поведінка як стандартизовані правила поведінки; соціальні санкції. Причини виникнення групової норми: переслідування спільної мети, прагнення до збереження стабільності групи, наслідування інших груп, страх перед санкціями. Дослідження нормативного впливу групової більшості; експерименти М. Шеріфа, С. Аша. Поняття “конформізм”, “конформність”: Г. Келмен про три рівні конформної поведінки: підпорядкування, ідентифікація та інтерналізація. Поняття “нонкорформізм” та самостійність, незалежність особи.

10. Вплив меншості на групу.Поняття про інтеракціоністську модель групового впливу (меншість може виступати у групі провідником зовнішніх соціальних впливів). Умови впливу меншості на групу та її тактичні засоби.

Поняття про референтну групу. Теорії референтних груп Т. Хаймена, Ч. Кулі, В. Джеймса; А. В. Петровський про референтність як феномен міжособистісних стосунків.

11. Групова згуртованість як складний психологічний механізм. Фактори, що впливають на процес згуртованості групи. А. Лотт і Б. Лотт про згуртованість як міжособистісну аттракцію та причини її виникнення. Згуртованість за Д. Картрайтом як результат мотивації групового членства. Згуртованість за А. В. Петровським як ціннісно-орієнтаційна єдність.

12. Міжособистісна сумісність як взаємне прийняття партнерів по спілкуванню і спільній діяльності. М. Шоу про про потребову та поведінкову сумісність; М. М. Обозов і А. М. Обозова про структурну і функціональну сумісність; Р. М. Кричевський та І. Б. Антонова про сумісність пов'язану з двома видами групової діяльності: інструментальною та емоційною. Групова сумісність як показник згуртованості групи, злагодженості, спрацьованості.