![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основні риси автократичного (директивного) стилю
– звертання до учнів здебільшого у формі твердого наказу, розпорядження, вказівки;
– вимоги до учнів в основному завищені, без урахування реальних можливостей і умов;
– перебуває поза керованою ним групою (формальне лідерство). Учні такого вчителя бояться. Автократ негативно сприймає більшість дій школярів, і в нього сильно виражене негативне настановлення на неформальні стосунки з ними;
– викладач-автократ рідко хвалить учнів, оцінка ефективності їх діяльності дуже суб'єктивна, і переважно дотримується формальна сторона діяльності.
– ставлення до учнів як до безправних об'єктів діяльності;
Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс. – виявляючи сам розумну ініціативу, у той же час придушує ініціативу учнів, не вірить у їхні здібності; свою думку вважає єдино правильною і непогрішною. Вважає себе поза критикою;
– ефективну діяльність учнів на уроці забезпечує зазвичай за рахунок “вольового натиску” на них, змушує “працювати на знос”;
– схильний мати утруднення в спілкуванні з учнями. Дуже часто сам буває ініціатором конфліктних ситуацій; має формальний авторитет, обумовлений, в основному, його статусом (посадою).
Основні ознаки ліберального (непослідовного) стилю керівництва (антипода автократичного)
– форма звертання до учнів дуже непослідовна — то прохання чи запопадливість, а то спроби наказу чи погрози. Це зумовлено тим, що у ліберального керівника відсутня система чітких і постійних вимог до учнів;
– ліберал швидко «забуває» про свої колишні вимоги і через тривалий час здатний пред'явити нові вимоги, цілком протилежні своїм же попереднім вимогам;
– з керівником - лібералом учні широко розвивають власну ініціативу, і в групі керує, як правило, неформальний лідер із членів цього колективу;
– ліберальний вчитель нездатний об'єктивно оцінити як результати своїх дій, так і дій своїх учнів: в основному і захвалює себе і завищує оцінку їхньої праці.
– керівник ліберального стилю ніколи не має чіткого плану дій, воліє працювати “як вийде”;
– усе прагне перекласти на ініціативу учнів. – викладач-ліберал не забезпечує ефективної учбово-пізнавальної діяльності учнів, але “не заважає” органам самоврядування і діям неформального лідера. Намагається ні в що не втручатися.
|