Конвенція про права дитини 1989

- міжнар.-правовий документ, прийнятий ГА ООН 20.ХІ 1989. Ратифікована BP України 27.IX 1991. Складається з преамбули та 54 статей.

В основу Конвенції покладено чільні принципи зах..сту прав дитини, що містяться у Декларації прав дитини 1959, зокрема ті, які зазначають, що при розробці законів інтереси дитини необхідно забезпечити найкращим чином: дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу, користуватися благами соціального забезпечення, бути захищеною від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості та експлуатації. Крім обов'язків заг. характеру, які покладаються на д-ву, зокрема забезпечення охорони життя (ст. 6) і здоров'я дитини (ст. 22, 24), сімейного та громад. виховання (ст. 9, 18), охорони від втручання в особисте або сімейне життя дитини (ст. 16), у Конвенції спеціально виділені питання захисту прав дитини у разі вчинення з лочину (ст. 38, 40), запобігання зловживанням і злочинам проти дітей, захисту їх від сексуальної експлуатації та збочень (ст. 34), запобігання вживанню наркот. засобів (ст. 33), відвернення викрадення дітей, торгівлі дітьми чи їх контрабанди (ст. 35). Особливого значення набувають введені Конвенцією у міжнар. право права дитини, які мають загальнолюд. значення: право на життя та здоровий розвиток (ст. 6); збереження індивідуальності (ст. 8); право мати і вільно висловлювати свої погляди і думки (ст. 12, 13); право на забезпечення неучасті дітей до досягнення 15-річного віку у воєн, діях (ст. 38); на фіз. і психол. реабілітацію дитини, що е жертвою експлуатації, зловживань чи катувань, її соціальну інтеграцію (ст. 39) тощо. Значну увагу в Конвенції приділено ролі ЗМ1 в оприлюдненні й популяризації положень щодо забезпечення охорони прав і свобод неповнолітніх, поширення ідей соціального прогресу, гуманізму та демократії. Зокрема, ст. 42 Конвенції зобов'язує держави-учасниці «широко інформувати про принципи і положення Конвенції як дорослих, так і дітей». Згідно зі ст. 17 держави-учасниці зобов'язуються «заохочувати засоби масової інформації до оприлюднення інформації і матеріалів, корисних для дитини в соціальному і культурному відношеннях..., заохочувати розробку належних принципів захисту дитини від інформації і матеріалів, що завдають шкоди її благополуччю». На виконання прийнятих на себе (за Конвенцією) зобов'язань в Україні лише ост. роками суттєво перероблено і змінено редакцію Закону «Про освіту» (1996), внесено доповнення до Кодексу про шлюб і сім 'ю України з метою посилення вимог до умов процедури усиновлення дітей, указом Президента України від 18.І 1996 введено у дію Національну програму «Діти України», а в 1998 — Комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації у

сусп-ві.