Вчення про темперамент

Серед індивідуальних особливостей особистості, що яскраво характеризують поводження людини, особливе місце належить темпераменту. Під темпераментом слід розуміти природні особливості поведінки, типові для даної людини що виявляються в динаміці, тонусі й урівноваженості реакцій на життєві впливи. Темпераментом обумовлені всі психічні прояви індивіда, він відображується на характері протікання емоцій і мислення, впливає на темп і ритм мови, вольові дії. Разом з тим потрібно пам’ятати, що від темпераменту не залежать ні інтереси, ні захоплення, ні соціальні установки та моральна вихованість особистості.

Вчення про темперамент виникло ще в стародавності. Лікарі Гіппократ, а потім Гален, зробили спробу пояснити індивідуальні особливості поводження людей. Гіппократ (V в. до н.е.) вважав, що в тілі людини є чотири рідини: кров, слиз, жовта і чорна жовч. Перевага однієї з них і визначає темперамент людини. Назви темпераментів, даних за назвою рідин, збереглися до наших днів. Гіппократ правильно описав типи темпераменту, але не зміг науково пояснити їх. Найбільш успішну спробу зв’язати темперамент з особливостями організму людини зробив І.П. Павлов. Він припустив, що темперамент залежить від особливостей вищої нервової діяльності людини. Цими особливостями є: по-перше, сила нервової системи, під якою розуміють і працездатність нервової клітини, і здатність нервової системи витримувати великі навантаження, тобто виробляти умовні зв’язки; по-друге, урівноваженість процесів збудження і гальмування, їх визначений баланс між собою; по-третє, рухливість - здатність нервових процесів швидко зміняти один одного. Вона забезпечує пристосування до несподіваних і різких змін обставин. І.П. Павлов прийшов до висновку, що в основі кожного з чотирьох видів темпераменту лежить те чи інше співвідношення даних особливостей, що було названо типом вищої нервової діяльності. Приведена таблиця виражає прийняту класифікацію темпераментів з типами вищої нервової діяльності.

Темперамент - психічна властивість, особливості якої залежать від умов життя і діяльності конкретної людини. Тому його характеристика не вичерпується простою вказівкою на тип ВНД властивої для даного темпераменту.