![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Прийняття групового рішення
Однією з головних функцій груп є розв’язання проблеми прийняття рішення. Прийняття єдиного рішення з важливих для групи питань – це складна проблема для будь-якої реальної малої групи. Група не може існувати як ціле, якщо у неї немає загальних підходів і думок з насущних або принципових питань. Крім того, важливим є знайти таке загальне рішення, яке було б найбільш ефективним. Групове рішення – це не результат групового компромісу, а найбільш оптимальне для всієї групи і кожного її члена рішення важливої задачі. Проблема прийняття групового рішення традиційно розглядається в двох аспектах: феноменологічному і прагматичному. Перший аспект передбачає розгляд таких питань: як здійснюється процес прийняття групового рішення в реальних соціальних групах; що відбувається з індивідуальними точками зору; чим є по суті загальне рішення; яка ефективність групових рішень та ін. Прагматичний аспект передбачає розгляд різних технологій прийняття групового рішення, стратегій цілеспрямованого управління цими процесами. Таким чином, групове рішення в багатьох випадках є більш ефективним, ніж індивідуальне.
2.2.2.1. Ділова гра “Аварія яхти” [5] Мета ділової гри: вивчити процес створення й прийняття групового рішення в ході спілкування і групової дискусії. Час проведення: близько 1 години. Порядок проведення 1. Ознайомте всіх учасників з умовами гри (Додаток А). 2. Попросіть кожного з них самостійно пронумерувати зазначені предмети з погляду їхньої важливості для виживання (поставте цифру 1 біля найважливішого для вас предмета, цифру 2 – біля другого за значенням і т. д., цифра 15 буде відповідати найменш корисному предметові). На цьому етапі вправи дискусії між учасниками заборонені. Відзначте середній індивідуальний час виконання завдання. 3. Розбийте групу на підгрупи приблизно по 6 осіб. Один студент з кожної підгрупи буде експертом. Запропонуйте кожній підгрупі скласти загальне для групи ранжирування предметів за ступенем їхньої важливості (так само, як вони це робили поодинці). На цьому етапі допускається дискусія з приводу прийняття групового рішення. Відзначте середній час виконання завдання для кожної підгрупи. 4. Оцініть результати дискусії в кожній підгрупі. Для цього: а) вислухайте думки експертів про хід дискусії і про те, як приймалося групове рішення, наводилися різні версії, використовувалися вагомі доводи, аргументи і т. д.; б) зачитайте “правильний” список відповідей (Додаток Б). Запропонуйте порівняти “правильну” відповідь, власний результат і результат групи: для кожного предмета списку треба обчислити різницю між номером, що присвоїв йому індивідуально кожен студент, далі – між групою і номером, присвоєним цьому предметові експертами. Складіть абсолютні значення цих різниць для всіх предметів. Якщо сума більше 30, то учасник або підгрупа “потонули”; в) порівняйте результати групового й індивідуального рішення. Чи є результат групового рішення більш правильним у порівнянні з рішеннями окремих людей? Коментар до проведення гри · Ця вправа дає можливість кількісно оцінити ефективність групового рішення. · У групі виникає більша кількість варіантів рішення і кращої якості, ніж у працюючих поодинці. · Рішення проблем в умовах групи звичайно займає більше часу, ніж рішення тих же проблем окремим індивідом. · Рішення, прийняті в результаті групового обговорення, виявляються більш ризикованими, ніж індивідуальні рішення. · Індивід, який має особливі уміння (здатності, знання, інформація), пов'язані з груповою задачею, звичайно більш активний у групі, вносить більший вклад у прийняття групових рішень.
|