Пояснювальна записка. Для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

Анатомія людини

ПРОГРАМА

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010101 “Лікувальна справа”

Київ

АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ

Укладачі:

Г.В. Годлєвська — викладач-методист, викладач вищої категорії природничо-наукових дисциплін Вінницького медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного;

Ю.В. Челідзе — викладач першої категорії Вінницького медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного.

Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії з дисциплін природничо-наукової підготовки Вінницького медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного 20 квітня 2011 року, протокол № 8.

Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії з дисциплін природничо-наукової підготовки.

Рецензенти:

Ю.Й. Гумінський — професор, завідувач кафедри анатомії людини Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;

М.В. Волинська — викладач-методист, викладач вищої категорії Погребищенського медичного коледжу.

МОЗ України, 2011

© ВСВ “Медицина”, 2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальну програму з дисципліни “Анатомія людини” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 “Лікувальна справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

Анатомія є до однією з фундаментальних дисциплін і розкриває перед студентами найважливіші закономірності будови тіла людини, розвиває біологічний світогляд, бачення еволюційного розвитку органічного світу. Це наука про форми і будову, походження і розвиток людського організму, його систем і органів. Анатомія вивчає зовнішні форми тіла людини, його органи, їхню мікроскопічну і ультрамікроскопічну будову. Анатомія вивчає людський організм у різні періоди життя, починаючи від зародження і формування органів і систем у зародка та плода і до старечого віку, вивчає людину в умовах впливу зовнішнього середовища.

Анатомія людини як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, гістології, цитології і ембріології, фізики, латинської мови та інтегрується із цими дисциплінами;

б) закладає основи для вивчення студентами фізіології, пропедевтики клінічних дисциплін та формування умінь застосовувати знання з анатомії людини в процесі вивчення усіх клінічних дисциплін і в майбутній професійній діяльності.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

— лекції;

— навчальна практика під керівництвом викладача;

— самостійна робота студентів.

Теми лекцій розкривають проблемні питання відповідних розділів анатомії людини.

Навчальна практика передбачає:

— знання студентами будови органів, систем органів людини;

— оцінювання вікових, статевих та індивідуальних особливостей будови органів людини;

— вирішення ситуаційних завдань, що мають клініко-анатомічне обґрунтування.

Засвоєння тем контролюється на навчальній практиці відповідно до конкретної мети.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок, знання анатомічних препаратів із наступним аналізом і оцінюванням статевих, вікових, індивідуальних особливостей будови органів людини; аналіз топографо-анатомічних взаємовідносин органів і систем людини; аналіз закономірностей пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіантів мінливості органів, вад розвитку.

Черговість розділів і тем, передбачена тематичним планом, узгоджена з іншими професійно-орієнтованими та клінічними дисциплінами.

Перед вивченням систем внутрішніх органів доцільно засвоїти знання про нервову та ендокринну системи, які забезпечують нейрогуморальну регуляцію всіх органів та систем організму людини.

Метою дисципліни є отримання студентами сучасних наукових знань про будову тіла людини, оволодіння основними термінами та поняттями анатомії людини, методами анатомічного дослідження, вивчення будови органів і систем тіла людини. Знання анатомії закладає основу наукового світогляду, становить фундамент медичних досліджень, лежить в основі пізнання функціонування організму людини і його зв’язки із зовнішнім світом.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

¾ завдання та значення предмета анатомія в системі медичної освіти та в майбутній практичній діяльності. Методи морфологічних досліджень;

¾ види тканин, особливості їхньої будови, функції та здатність до регенерації;

¾ біологічну характеристику живого організму як відкритої складної біологічної системи, здатної до саморегуляції;

¾ кістки, їх з’єднання, особливості будови, функції;

¾ основні групи м’язів людини, їхні властивості та функції;

¾ основні положення функціональної анатомії нервової системи;

¾ будову, розміщення залоз внутрішньої секреції,

¾ будову, топографію, функції органів травної системи, проекцію їх на скелет та ділянки тіла;

¾ будову, топографію, функції органів дихальної системи, проекцію їх на скелет;

¾ особливості будови та розміщення органів кровотворення та імунологічного захисту;

¾ будову і топографію серця та судин;

¾ будову і топографію органів сечової системи;

¾ будову, топографію, функції органів чоловічої та жіночої статевих систем;

¾ —будову, топографію, функції органів чуття. Значення сенсорних систем (аналізаторів).

Студенти повинні вміти:

¾ розрізняти на гістологічних препаратах основні види тканин та їхні структурні особливості;

¾ визначати на скелеті кісткові утворення та промацувати їхні орієнтири на живій людині;

¾ демонструвати на муляжах топографічні утворення м’язів, їхні межі;

¾ визначати на муляжах та анатомічних препаратах відділи центральної нервової системи, автономної частини периферійної нервової системи;

¾ вирішувати проблемні та ситуаційні завдання щодо іннервації тіла людини, діяльності автономної частини периферійної нервової системи, півкуль великого мозку;

¾ вирішувати проблемні та ситуаційні завдання щодо функцій залоз внутрішньої секреції;

¾ розрізняти відділи травної та дихальної систем, особливості їхньої будови;

¾ визначати основний обмін речовин та складати добовий харчовий раціон;

¾ визначати межі серця, проекцію клапанів, верхівковий поштовх;

¾ виконувати аускультацію серця;

¾ знаходити місця пульсації артерій та серединну вену ліктя;

¾ демонструвати на муляжі відділи нефрона та аналізувати функцію нирок, враховуючи особливості кровопостачання;

¾ складати схеми будови та функції аналізаторів;

¾ визначати на муляжі зовнішні й внутрішні чоловічі та жіночі статеві органи;

¾ аналізувати схему оваріально-менструального циклу, його фази та регуляцію;

¾ самостійно користуватися анатомічними атласами, препаратами та муляжами. Вирішувати практичні завдання з будови та функцій організму.

Студенти повинні бути поінформовані про:

¾ основні етапи розвитку анатомії та фізіології людини. Сучасні методи морфологічних та фізіологічних досліджень;

¾ вплив зовнішнього середовища на будову, функції та розвиток людини;

¾ вікові та статеві особливості будови та функцій організму людини;

¾ сучасні досягнення теорії та практики медичної науки.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами циклові (предметні) методичні комісії навчальних закладів.