Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Критерії відмінностей між соціальними групами
|
|
У більшості багатонаціональних суспільств, наприклад у США, процес соціальної диференціації відбувається внаслідок дії соціальних та економічних чинників. На позначення комплексу змінних, які в диференціально-психологічному контексті відіграють роль стійкої ситуативної детермінанти, використовують поняття " соціоекономічного статусу" (CEC), який визначають на основі аналізу занять, рівня доходу, освіти. Ці показники корелюють між собою, що є підставою для їх виокремлення як критерію, що поділяє суспільство на страти.
Страта (лат. stratum - настил, шар) - соціальний шар, група людей, виокремлених за певною ознакою.
Система стратифікації включає умови проживання, стилі життя (у т. ч. установки і ціннісні орієнтації), очікування тощо. У сукупності ці параметри утворюють контекст, на тлі якого відбувається соціалізація дитини.
На основі стратифікації, для аналізу відмінностей між людьми використовують:
а) побудову континуальної шкали " знизу - вгору". Для цього у західній традиції виокремлюють п'ять соціально-економічних рівнів: нижній (неблагополучний) клас, робітничий клас (" блакитні комірці"), клас нижче середнього (" білі комірці" - службовці), клас вище середнього (бізнесмени і незалежні професіонали), клас з високим рівнем;
б) порівняння середнього класу, який є основною частиною соціальної структури суспільства (дрібні та середні власники, фермери, менеджери, державні службовці, високооплачувані інженерно-технічні працівники) з неблагополучними групами населення.
Вплив соціальної страти, до якої належить індивід, виявляється впродовж усього його життєвого шляху - від особливостей вагітності матері до становлення зрілої особистості. За класифікацією Д. Картрайта на особистість впливають особливості соціального статусу (табл. 4.1.).
Таблиця 4.1
Вплив на особистість соціоекономічних чинників
| Характеристики статусу | Ситуативні та особистісні змінні |
| Соціально-економічний рівень життя батьків. Спадкові ознаки. Догляд за матір'ю під час вагітності (у т. ч. харчування). Харчування новонародженого і догляд за ним. Сусіди і найближче оточення. Шкільне середовище. Можливості для вибору роду занять. Професія і рівень доходу. Досягнення певного статусу | Домашня обстановка: звички, установки, особливості шлюбу, готовність до появи дитини, найближчі родичі. Потенціал та обмеження вроджених характеристик. Вплив на організм дитини в пренатальний період. Вплив на здоров'я, життєздатність і активність. Розвиток інтелекту і креативності Формування емоцій і характеру. Вплив на установки, знайомства. Знання, навички, підготовленість. Підтримувальні або блокувальні тенденції. Відповідність очікуванням. Характеристики поставлених цілей |
Представники різних груп усвідомлюють наявність соціальної ієрархії, хоча чіткі критерії для оцінювання становища людині назвати важко, бо вона вказує переважно на своїх знайомих, які перебувають вище або нижче її рівня. Психологи виокремили компоненти, які можуть бути критеріями визначення статусної позиції: ранг професії чоловіка з огляду на її престижність, дохід сім'ї, якість домашнього господарства, репутація району проживання, зв'язки з громадськими організаціями, відвідини церкви, освіта чоловіка і дружини.
Особливо помітно на індивідуальні відмінності впливають особливості внутрісімейної взаємодії.