Особистість у соціальному оточенні. дартів тощо. Звичайно жінки стоять чи сидять ближче до співроз­мовника, ніж чоловіки

дартів тощо. Звичайно жінки стоять чи сидять ближче до співроз­мовника, ніж чоловіки. Психічно врівноважені люди підходять ближче один до одного, тим часом як тривожні намагаються три­матися на віддалі. Зацікавлені один в одному співрозмовники скорочують дистанцію спілкування. Величина дистанції залежить також від щільності населення місцевості, де людина виросла. Більша щільність допускає меншу дистанцію, наприклад, у місті така дистанція менша, ніж у сільській місцевості.

У різних народів прийнятною вважається різна відстань між співрозмовниками. Якщо порівняти європейців, латиноамери­канців і арабів, то найменша відстань в арабів, а найбільша — у європейців. В Європі відстань між партнерами спілкування збільшується з півдня на північ, залежить від різновиду взаємодії і, в середньому, є наступною:

■ S інтимна дистанція — до 40 см. Характерна для особливо близьких між собою осіб. Зустрічається при інтимних стосунках, у спорті, танцях тощо;

•S особиста дистанція — від 40 см до 1 м 50 см. На такій відстані люди спілкуються під час конференцій, на ділових зустрічах тощо;

S суспільна дистанція — від 1 м 50 см до 4 м. Відповідає офіційним контактам та діловим стосункам. Спостерігається у зв'язках між особами з відмінними позиціями і суспільними роля­ми, наприклад, між керівником і підлеглим;

S відкрита дистанція — від 4 до 8 м. Це епізодичні, ситуативні контакти між чужими людьми. Така дистанція не передбачає зво­ротного зв'язку.

У США інтимна дистанція становить віддаль до 45 см, особис­та — від 45 см до 1, 2 м, соціальна — від 1, 2 до 3, 6 м, громадська — понад 3, 6 м.

Правильно обрана дистанція задає тон спілкуванню. Вторгнен­ня «не своєї» людини в ці зони сприймається погано. Результатом такого вторгення можуть бути захисні агресивні реакції, асоціальні дії, зниження рівня самоконтролю, пригнічення.

Психологічно на людину впливає не лише відстань між співроз­мовниками, але й конфігурація, яку вони утворюють. Коли двоє стоять паралельно один до одного, це означає, що вони не хочуть, щоби до них хтось приєднався. Коли ж їхні плечі утворюють кут,

інші до них приєднуватися можуть. Якщо співрозмовники сидять, то доцільно уникати позиції «прямо напроти».

У ході спілкування кожна людина виробляє свій стиль. Такими стилями може бути:

■ S «спільна творчість». Спілкування здійснюється на основі діалогу, і партнери знаходяться у паритетному становищі. Це — найпродуктивніший стиль;

■ / «дружня прихильність». До партнера спілкування став­ляться із повагою, проявляючи щирий інтерес до нього. Цей стиль також можна вважати ефективним;

■ / «загравання». Один із партнерів спілкування прагне завой-увати в іншого фальшивий, дешевий авторитет. Він викликаний бажанням сподобатися, бути прийнятим іншою людиною;

S «залякування». Цей стиль протилежний попередньому. Один із партнерів спілкування ставиться у залежне становище, що викликає негативну реакцію. Може виникнути у керівника сто­совно підлеглих внаслідок власної невпевненості. Процес спілку­вання відбувається надто формально і офіційно, між партнерами є відчуження;

S «дистанція». Один із партнерів спілкування підкреслює свою відмінність від інших: вікову, соціальну, службову, про­фесійну. Цей стиль провокує авторитарність. Він поширений у пе­дагогічній діяльності. Деяке дистанціювання між викладачем і студентом (або вчетелем і учнем) необхідні, аби навчальна діяльність не перетворилась у «панібратські» стосунки, однак при надмірному його застосуванні контакти між суб'єктами педа­гогічної діяльності порушуються;

S «менторство»\ Один із партнерів спілкування свідомо чи мимовільно перебирає на себе роль наставника. Його повчально-покровительський тон збільшує розрив між партнерами і викли­кає небажання спілкуватися.

8.5. Ефективне та конфліктне спілкування

Комунікативні навички не успадковують, а набувають. Ефек­тивне спілкування передбачає, що партнери по спілкуванню

¹ Ментор - ім'я наставника Тслсмака, сина Одіссея, в поемі Гомера «Одіссея».