Вольова діяльність особистості

18.1. Діяльність як форма активності особистості:

18.1.1. Структура діяльності;

18.1.2. Засоби діяльності;

18.1.3. Провідні види діяльності.

18.2. Загальне поняття про вольову діяльність людини.

18.3. Історія вчення про волю.

18.4. Вольові дії людини.

18.5. Етапи вольових дій.

18.6. Психологічні механізми вольової регуляції та вольові якості особистості.

18.7. Розвиток сили волі.

18.1. Діяльність як форма активності особистості

Активність лежить в основі психічного відображення дійсності. Вона притаманна всьому живому. Характерною для людини є така форма активності, як діяльність, яка породжується потребами, мотивами та вольовими зусиллями людини.

Діяльність — це внутрішня (психічна) і зовнішня (фізична) активність людини, яку регулює усвідомлена мета. Історичний прогрес відбувся саме завдяки людській діяльності, яка спрямова­на на пізнання і творче перетворення навколишнього світу.

Особистість людини формується і виявляється в діяльності. Згідно з загальнопсихологічним принципом єдності свідомості і діяльності, свідомість, а в широкому розумінні — психіку слід вивчати як діяльність реального суб'єкта. Психологічну теорію діяльності розробляли вітчизняні та зарубіжні психологи Л. Ви-готський, С. Рубінштейн, О. Леонтьев, О. Лурія, О. Запорожець, П. Гальперін, Г. Костюк та ін.

Основними особливостями людської діяльності є:

1. Людська діяльність є продуктом культурно-історичного роз­витку людства. Тому як зовнішню, так і внутрішню діяльність слід формувати і розвивати.

Розділ V