Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Список використаної літератури. Вступ
Кафедра психолого-педагогічних дисциплін
Реферат з «Основ психології та педагогіки» (назва дисципліни)
на тему:
«ЗДІБНОСТІ, ЗАДАТКИ І ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ»
Підготував: студент І курсу економічного факул. групи Ек-13 Кухарець Віталій
М. Острог – 2014 рік План Вступ Розділ 1. Поняття про здібності. Здатності як можливість. Обдарованість і здібності. Здібності й інтереси. Розділ 2. Інтелект і здібності як індивідуально-психологічні особливості людини. Задатки як уроджені можливості. Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх природні передумови Висновок. Список використаної літератури. Вступ
Існує 3 найпоширеніших означення поняття «здібність». Це: Перше. Під здібностями розуміються індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють однієї людини від іншого; ніхто не стане говорити про здібності, там де справа йде про властивості, у відношенні яких усі люди рівні. У такому змісті слово здатність уживалося основоположниками марксизму-ленінізму, коли вони говорили: " Від кожного по здібностях..." Друге. Здібностями називають не усякі взагалі індивідуальні особливості, а лише такі, котрі мають відношення до успішності виконання якої-небудь чи діяльності багатьох діяльностей. Такі властивості, як наприклад, запальність, млявість, повільність, що безсумнівно є індивідуальними особливостями деяких людей, звичайно не називаються здібностями, тому що не розглядаються як умови успішності виконання яких-небудь діяльностей. Третє. Поняття " здатність" не зводиться до тих знанням, чи навичкам умінням, що уже вироблені в даної людини. Нерідко буває, що педагог не вдоволений роботою учня, хоча цей останній виявляє знання не менші, чим деякі з його товаришів, успіхи якого радують того ж самого педагога. Своє невдоволення педагог мотивує тим, що цей учень працює недостатньо; при гарній роботі учень, " приймаючи до уваги його здатності", міг би мати набагато більше знань. Коли висувають молодої людини на яку-небудь організаційну роботу і мотивують це висування " гарними організаційними здібностями", те, звичайно не думають при цьому, що володіти " організаційними здібностями" - значить володіти " організаційними навичками й уміннями". Мотивуючи висування молодого і поки ще недосвідченого працівника його " організаційними здібностями", припускають, що, він, може бути, і не має ще необхідних навичок і умінь, але, завдяки своїм здібностям він зможе швидко й успішно придбати ці уміння і навички. Актуальність даної теми очевидна для кожної людини, так чи інакше зв'язаного з чи викладанням навчанням. Переступивши поріг будь-якого навчального закладу ми зіштовхуємося з даною проблемою, тому що побачивши в перший раз дитини, учитель починає поступово складати для собі картину здібностей цієї дитини. Робить він це для того, щоб правильно вибрати методику навчання для даного того, якого навчають, саме з обліком цих самих можливостей і здібностей. Метою даної роботи був аналіз і по можливості найбільш точне і повне теоретичне рішення проблеми здібностей. Також ще однією задачею є ознайомлення читача з такими характеристиками здібностей, як якісна і кількісна; розгляд природних передумов здібностей і таланта і поняття про здібності взагалі.
Розділ 1. Поняття про здібності.
|