Розслідування професійних захворювань.

Зв’язок профзахворювань з умовами праці працівників визначаються на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідемстанцією за участю спеціалістів (працівників) підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається за запитом керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні. Професійний характер захворювань визначається експертною комісією у складі спеціальних лікувально-профілактичних установ та закладів охорони здоров’я, яким надане таке право, і спеціалістом (представником) підприємства.

У разі підозри на профзахворювання, лікувально-профілактична установа скеровує працівника з відповідним документом на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області).

На кожного потерпілого від профзахворювань клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями профзахворювань лікувально-профілактичних закладів складаються повідомлення за формою П-3. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення надсилається підприємству, виробничі чинники якого сприяли виникненню профзахворювання, санепідемстанції, лікувально-профілактичній установі (закладу), яка обслуговує це підприємство.

Роботодавець організовує розслідування причин профзахворювання протягом 10-ти днів з моменту одержання повідомлення.

Розслідування профзахворювання проводиться комісією, яка призначається наказом керівника санепідемстанції. До її складу входять:

– представник санепідемстанції (голова комісії);

– представник лікувально-профілактичної установи підприємства;

– представник профспілкової організації або трудового колективу;

– спеціаліст з профпатології місцевого органу управління охорони здоров’я;

– роботодавець.

Комісія з розслідування зобов’язана

– скласти програму розслідування причин профзахворювання;

– розподілити функції між членами комісії;

– обговорити необхідність залучення до її роботи експертів;

– провести розслідування обставин та причин профзахворювання;

– скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, намітити заходи з запобігання розвитку профзахворювань, а також визначити осіб, які не виконали норми (правила, гігієнічний регламент).

Акт розслідування профзахворювань за формою П-4 складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб. Після розслідування акт затверджується роботодавцем і надсилається хворому працівникові; профспілковій організації підприємства; лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство.

Один примірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу контролю за здійсненням намічених заходів. Акт зберігається 45 років, в інших організаціях – 2 роки.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів форми П-4 складають карти форми П-5, які зберігаються протягом 45 років в цих установах та МОЗ.

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення розслідування причин захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини котрих допущені порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення профзахворювань.

Контроль за розслідуванням і оформленням документів, заходи щодо профзахворювань здійснюють органи та установи санепідеміологічної служби МОЗ.