Психологія дітей з вадами опорно-рухового апарату.

Загальна характеристика структури дефекту при порушеннях опорно-рухового апарату як різновиду дефіцитарного типу дизонтогенезу.

Групи дітей з вадами опорно-рухового апарату: з дитячими церебральними паралічами, наслідками поліомієліту, прогресуючими нервово-м’язовими захворюваннями, з природженими або набутими деформаціями або недорозвитком кістково-м’язової системи. Групування за тяжкістю рухового дефекту: тяжкий, середній, легкий.

Дитячі церебральні паралічі (ДЦП) як найбільш поширена патологія рухової функції у дітей. Структура дефекту при ДЦП. Характеристика рухових порушень. Вікова динаміка розвитку дитини з ДЦП. Особливості фізичного і психічного розвитку дітей при різних клінічних формах ДЦП: спастична диплегія, гіперкінетична, геміпаретична, атоніко-астатична форми, подвійна геміплегія.

Біологічні та соціальні фактори, що визначають своєрідність психічного розвитку при ДЦП. Порушення взаємозв’язку сенсорного та пізнавального розвитку. Обмеженість у дослідницьких можливостях. Психологічні наслідки тривалого перебування в лікарні. Складність відносин з батьками, однолітками, соціальним оточенням в цілому.

Сенсорний розвиток дітей з ДЦП. Порушення сприйняття в цілому як результат дефіцитарності інтегративної функції мозку. Особливості дотику і стереогнозу. Порушення аналітичної функції в слуховому сприйнятті, зниження слуху при ДЦП. Особливості зорового сприйняття: обмеження руху очей, поля зору, зниження гостроти зору. Відхилення в зорово-моторній координації, утруднення просторового сприйняття.

Особливості розвитку мовлення у дітей з ДЦП. Уповільнення формування первинних голосових реакцій, порушення артикуляції, контролю за диханням. Характер порушення мовлення при різних клінічних формах ДЦП: псевдобульбарна, мозочкова, гіперкінетична дизартрія, алалія.

Специфічні умови розвитку розумових процесів при ДЦП: утруднення прийому та переробки інформації, недостатність уваги, пам’яті, інтелекту, загальна пасивність та підвищена стомлюваність. Диспропорційність розвитку вербальних і зорово-просторових функцій.

Фактори, що впливають на розвиток особистості дітей з ДЦП: реакція на усвідомлення фізичної неповноцінності, рання соціальна депривація, ставлення оточуючих, характер сімейного виховання.

Можливі особливості емоційно-вольової сфери та характеру дітей з ДЦП: незрілість, підвищена навіюваність, егоцентризм, несамостійність, неадекватність самооцінки. Психопатологічні варіанти особистості при ДЦП: невропатичний, цереброастенічний, органічний інфантилізм.

Психологічна діагностика дітей і підлітків з ДЦП. Напрямки діагностики: вивчення розвитку моторних, сенсорних, мнемічних, інтелектуальних функцій, сфери мотивацій і потреб, індивідуально-особистісних характеристик. Важливість якісного аналізу отриманих результатів, визначення научуваності і працездатності дитини. Диференціація норми інтелекту, ЗПР та розумової відсталості при ДЦП.