Методологія наукового дослідження

Перш ніж приступити до реалізації наукового дослідження на будь-якому рівні, студенти й молоді вчені мають ознайомитися з методологією дослідження та методами наукової роботи. Тут важливе все: вибір проблеми й теми дослідження, збір та систематизація фактів, історія розвитку проблеми, в основі якої лежить ідея дослідника. Ідеї народжуються з практики спостереження навколишнього світу і потреб життя. Нова ідея – не просто зміна уявлень про об'єкт дослідження – це якісний стрибок думки за межі відомого.

Науковий факт – подія чи явище, яке є основою для висновку або підтвердження. Він є елементом основи наукових знань, що відбиває об'єктивні властивості явищ та процесів. На основі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.

Рух думки від незнання до знання керується методологією. Методологія науки – це вчення про правила мислення при створенні теорії науки. Вона складається з:

1) сукупності прийомів дослідження, що застосовуються в певній науці;

2) вчень про методи пізнання та перетворення дійсності.

Методологія виконує такі функції:

- визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ;

- передбачає особливий шлях, за допомогою якого може бути досягнута науково-дослідницька мета;

- забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;

- допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки;

- забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;

- створює систему наукової інформації, яка базується на об´ єктивних явищах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.

Методологічна основа дослідження, як правило, не є самостійним розділом наукової праці, але від її чіткого визначення значною мірою залежить досягнення мети і завдань наукового дослідження. Отже, під методологічною основою дослідження розуміють основне, вихідне положення, на якому базується подальше наукове дослідження.

Методологія має чотирирівневу структуру. Розрізняють такі види методології:

1. Філософську або фундаментальну - систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання.

2.Загальнонаукову, яка використовується в переважній більшості наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному, логічному, системному, моделювання тощо. До загальних характеристик системи відносять цілісність, комплексність, структурність, взаємозв'язок із зовнішнім середовищем, ієрархічність, цілеспрямованість і самоорганізацію дослідження.

3. Конкретнонаукову, що містить систему конкретних методів і технік і являє собою сукупність методів кожної конкретної науки, які є базою для вирішення спеціальної дослідницької проблеми.

У процесі діяльності людина виступає як суб'єкт діяльності, а її дії спрямовані на зміну об'єкта в процесі його діяльності.

Мета діяльності ® зумовлена певною потребою, задоволення якої потребує певних дій. Завдання діяльності ® це потреба, яка виникає за певних умов і може бути реалізована в межах визначеної структури діяльності, до якої належать:

· предмет діяльності – елементи навколишнього середовища, які має об'єкт до початку своєї діяльності і які підлягають трансформації в продукт діяльності;

· засіб діяльності - об'єкт, що опосередковує вплив суб'єкта на предмет діяльності (те, що звичайно називають " знаряддями праці"), і стимули, що використовуються у певному виді діяльності;

· процедури діяльності – технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту;

· умови діяльності – характеристика оточення суб'єкта в процесі діяльності, соціальні умови, просторові та часові чинники тощо;

· продукт діяльності – те, що є результатом трансформації предмета в процесі діяльності.