![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Способи пересування солдата на полi бою.Стр 1 из 2Следующая ⇒
Основные ТТХ КПВТ, АК-74, ПМ, БТР-70.
БТР-70 Боевая масса, т 11, 5 Экипаж, чел. 2 Десант, чел. 8 Длина корпуса, мм 7535 Ширина корпуса, мм 2800 Высота, мм 2235..2320 Клиренс, мм 475 Вооружение Углы ВН, град. -5..+30[1] Углы ГН, град. 360 Дальность стрельбы,.2 (КПВТ) 1, 5 (ПКТ) Прицелы ПП-61АМ Пулемёты 1 х 14, 5-мм КПВТ 1 х 7, 62-мм ПКТ Тип двигателя два ЗМЗ-4905 Мощность двигателя, л. с. 2 х 120 Скорость по шоссе, км/ч 80 9..10 на плаву Запас хода по шоссе, км 400..600 Удельная мощность, л. с./т 20 Колёсная формула 8× 8/4 Преодолеваемый подъём, град. 30 Преодолеваемая стенка, м 0, 5 Преодолеваемый ров, м 2 Способи пересування солдата на полi бою. ПЕРЕСУВАННЯ НА ПОЛІ БОЮ
солдат може переповзати: на боці: лягти на лівий бік, підтягти вперед ліву ногу і зігнути в коліні, спертися на передпліччя лівої руки, каблуком правої ноги впертися в землю якомога ближче до себе. 16. Порядок вибору ортентирів та їх нумерацiя. 17. Способи цiлевказання на полi бою. 18. Бойове завдання механiзованого вiддiлення у наступi. 19. Що вказуеться механiзованому вiддiленню в оборонi Одержавши завдання на оборону, солдат займає зазначену позицію, швидко обладнує її в інженерному відношенні, замасковує підручними засобами, при цьому перебуває у постійній готовності до відбиття атаки наземного і повітряного противника. У встановлений час доповідає командирові відділення про готовність до ведення оборонного бою (мал. 175). З початком вогневої підготовки солдат, якщо він не спостерігач, за командою (сигналом) командира ховається у щілині або в бліндажі, перебуваючи у стані готовності негайно зайняти вогневу позицію. Призначений спостерігачем солдат перебуває на своєму посту, спостерігає за діями противника і доповідає командирові про результати спостереження (мал. 176). При нанесенні противником ядерного удару солдат після вибуху вживає заходів щодо свого захисту (мал. 177): якщо перебуває в траншеї, то лягає на її дно долілиць, прикриваючи очі руками; якщо в бойовій машині піхоти, то зачиняє двері, бійниці, люки, жалюзі, а механік-водій вмикає систему захисту від зброї масового знищення. В разі застосування противником отруйних речовин солдат швидко одягає протигаз Якщо противник пішов у атаку, то за сигналом спостерігача чи командою командира солдат займає вогневу позицію і готується до бою. Вогонь по атакуючій піхотівін відкриває за командою командира, коли піхота наближається на відстань прицільного вогню. До цього вогонь по противнику ведуть артилерія, танки, БМП, ПТКРС та інші вогневі засоби. У цей час солдат уважно спостерігає за діями противника, доповідає про важливі події командирові й обирає цілі, які він знищуватиме в міру їх наближення. Надалі, коли противник наблизиться, солдат веде вогонь самостійно.
20. Призначення, склад картки вогню механiзованого вiддiлення в оборонi. Після організації інженерних робіт командир відділення складає картку вогню відділення на яку наносяться:
орієнтири, їх номери, найменування та відстань до них; основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу РПГ); При складанні картки вогню командир відділення спочатку наносить точку свого стояння, визначає сторони горизонту (північ або південь) і наносить самий далекий орієнтир. Відкладена до нього віддаль може служити масштабом при нанесенні інших орієнтирів, місцевих предметів і цілей. Потім він підписує орієнтири і визначає дальність до них, наносить положення противника, визначає позицію відділення за місцевими предметами, наносить смугу вогню по глибині на дальність дійсного вогню. Сектор обстрілу кулемета наноситься у межах смуги вогню, а додатковий сектор може виходити і за межу смуги вогню відділення.
ВIЙСЬКОВО-IНЖЕНЕРНА подготовка. 21. Призначення й устрiй мтнно-вибухових i невибухових загороджень. Загородження призначені для загородження та затримання просування противника, труднощі його маневру, нанесення йому втрат у живій силі і техніці, створення найбільш сприятливих умовсвоїм військам для поразки супротивника усіма видами зброї. Вонивстановлюються перед фронтом позицій, займаних підрозділами тачастинами, на флангах і в проміжках між ними. Крім того, інженернимизагородженнями прикриваються пункти управління, позиційні райони ракетнихчастин та інших важливих об'єктів. За призначенням загородження поділяються на: - протитанкові (протитанкові мінні поля, групи хв, окреміпротитанкові міни, заряди ВВ, невибухових загородження); - протипіхотні (протипіхотні і змішані мінні поля, заряди ВВ, міни-пастки, невибухових протипіхотні і комбіновані загородження); - протівотранспортние (мінно-вибухові загородження, що встановлюються назалізних і автомобільних, дорогах, мостах, тунелях, та в інших місцях, атакож завали, надовби та ін невибухових загородження); - протіводесантние загородження встановлюються морських узбережжях ірічках. За характером дій інженерні загородження підрозділяються: 22.Основні типи протитанкових i протипiхотних мін армії України, ix загальний устрiй, характеристика i принцип дii.
Протитанкові міни бувають: протигусеничні і проти-днищеві. Вони призначаються для мінування місцевості проти танків, самохідних артилерійських установок, бронетранспортерів, транспортних машин. Протипіхотні міни призначені для знищення живої сили. їх підрозділяють на фугасні та осколкові. Фугасні міни під час вибуху вражають, як правило, одну людину; осколкові можуть уразити кількох чоловік. Протитанкові міни встановлюють на місцевості вручну та за допомогою мінних загороджувачів і дистанційно. При установці міни вручну необхідно: вигвинтити з міни пробку; перевірити, чи не деформовано кришку міни; відкрутити ковпачок з детонатора і переконатися в наявності гумової прокладки; завести ключем годинниковий механізм вибухового пристрою; закрутити детонатор у міну; поставити міну в ямку чи на поверхню грунту; перевести вибуховий пристрій у бойове положення, для чого відкинути ключем кільце запобіжної чеки, видалити запобіжну чеку з-під кнопки вибухового пристрою і натиснути кнопку; міну замаскувати.
23. Основні типи протитанкових i протипiхотних мін iноземних армiй, їхня характеристика, устрiй i принцип дiї.
|