![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Чоловічі статеві гормони.
Стероїдні гормони — широка група біологічно активних похідних вуглеводню стерану, що за хімічною будовою є заміщеним циклопентанпергідрофенантреном: Залежно від хімічної природи радикалів R1, R2, R3, стероїдні гормони поділяють на декілька класів: Виходячи із зазначеної хімічної номенклатури, стероїдні гормони поділяють на такі групи: 1. Група прегнану (С21-стероїди), до яких належать: 1.1. кортикостероїди, що за біологічною активністю диференціюються на: 1.1.1. глюкокортикоїди; 1.1.2. мінералокортикоїди; 1.2. прогестагени. 2. Група естрану (С18-стероїди) — естрогени. 3. Група андростану (С19-стероїди) — андрогени; Усі ці групи стероїдних гормонів синтезуються в організмі з полі циклічного спирту — С27-∆ 5-стероїду — холестеролу (холестерину). Чоловічі статеві гормони Чоловічі статеві гормони — андрогени — є похідними андростану (С19-стероїди). Основним андрогеном є тестостерон, що синтезується в інтерстиціальних клітинах сім’яників (клітинах Лейдига). Добова секреція тестостерону у чоловіків складає в нормі близько 5 мг. У клітинах-мішенях тестостерон конвертується в більш активний метаболіт — дигідротестостерон (ДГТ), для якого тестостерон є, по суті, прогормоном. Наявність ДГТ виявляється в сім’яних везикулах, передміхуровій залозі, зовнішніх статевих органах та деяких ділянках шкіри. Перетворення тестостерону на ДГТ каталізується НАДФН-залежною 5-α -редуктазою: Біотрансформація тестостерону в печінці та інших тканинах супроводжується утворенням метаболітів із значно зменшеною або відсутньою андрогенною активністю; основними представниками продуктів такого перетворення тестостерону є 17-кето- (або 17-оксо) стероїди — андростерон та етіохоланолон. Біологічні властивості тестостерону полягають у забезпеченні репродуктивної функції чоловічого організму шляхом контролю сперматогенезу та стимуляції розвитку в пубертатний період первинних та вторинних статевих ознак. Крім того, характерною особливістю біохімічної дії андрогенів (тестостерону, його похідних та синтетичних андрогенів) є виражений анаболічний ефект, що проявляється стимуляцією синтезу білка в багатьох тканинах, особливо у м’язах; ця властивість андрогенів використовується при створенні синтетичних анаболічних препаратів. Фізіологічні функції чоловічих статевих залоз знаходяться під контролем гонадотропних гормонів ФСГ та ЛГ: ФСГ стимулює сперматогенний епітелій яєчок, а ЛГ (гормон, що стимулює інтерстиціальні клітини — ГСІК) активує синтез та секрецію тестостерону. Концентрація тестостерону в сироватці крові, як і глюкокортикоїду кортизолу, циклічно змінюється протягом доби з макс о 7-й-9-й год ранку та мін — о 24 год та 3 год ранку. Молекулярні механізми дії статевих гормонів, як і кортикостероїдів, полягають у взаємодії відповідного гормону в клітинах-мішенях із специфічним цитозольним рецептором, транслокації комплексу стероїд-рецептор в ядро та стимуляції експресії генів, що контролюють синтез білків, які реалізують фізіологічну функцію даного гормону.
|