Чоловічі статеві гормони.

Стероїдні гормони — широка група біологічно активних похідних вуглеводню стерану, що за хімічною будовою є заміщеним циклопентанпергідрофенантреном:

Залежно від хімічної природи радикалів R1, R2, R3, стероїдні гормони поділяють на декілька класів:

Виходячи із зазначеної хімічної номенклатури, стероїдні гормони поділяють на такі групи:

1. Група прегнану (С21-стероїди), до яких належать:

1.1. кортикостероїди, що за біологічною активністю диференціюються на:

1.1.1. глюкокортикоїди;

1.1.2. мінералокортикоїди;

1.2. прогестагени.

2. Група естрану (С18-стероїди) — естрогени.

3. Група андростану (С19-стероїди) — андрогени;

Усі ці групи стероїдних гормонів синтезуються в організмі з полі циклічного спирту — С27-∆ 5-стероїду — холестеролу (холестерину).

Чоловічі статеві гормони

Чоловічі статеві гормони — андрогени — є похідними андростану (С19-стероїди). Основним андрогеном є тестостерон, що синтезується в інтерстиціальних клітинах сім’яників (клітинах Лейдига). Добова секреція тестостерону у чоловіків складає в нормі близько 5 мг. У клітинах-мішенях тестостерон конвертується в більш активний метаболіт — дигідротестостерон (ДГТ), для якого тестостерон є, по суті, прогормоном. Наявність ДГТ виявляється в сім’яних везикулах, передміхуровій залозі, зовнішніх статевих органах та деяких ділянках шкіри.

Перетворення тестостерону на ДГТ каталізується НАДФН-залежною 5-α -редуктазою:

Біотрансформація тестостерону в печінці та інших тканинах супроводжується утворенням метаболітів із значно зменшеною або відсутньою андрогенною активністю; основними представниками продуктів такого перетворення тестостерону є 17-кето- (або 17-оксо) стероїди — андростерон та етіохоланолон.

Біологічні властивості тестостерону полягають у забезпеченні репродуктивної функції чоловічого організму шляхом контролю сперматогенезу та стимуляції розвитку в пубертатний період первинних та вторинних статевих ознак. Крім того, характерною особливістю біохімічної дії андрогенів (тестостерону, його похідних та синтетичних андрогенів) є виражений анаболічний ефект, що проявляється стимуляцією синтезу білка в багатьох тканинах, особливо у м’язах; ця властивість андрогенів використовується при створенні синтетичних анаболічних препаратів.

Фізіологічні функції чоловічих статевих залоз знаходяться під контролем гонадотропних гормонів ФСГ та ЛГ: ФСГ стимулює сперматогенний епітелій яєчок, а ЛГ (гормон, що стимулює інтерстиціальні клітини — ГСІК) активує синтез та секрецію тестостерону. Концентрація тестостерону в сироватці крові, як і глюкокортикоїду кортизолу, циклічно змінюється протягом доби з макс о 7-й-9-й год ранку та мін — о 24 год та 3 год ранку.

Молекулярні механізми дії статевих гормонів, як і кортикостероїдів, полягають у взаємодії відповідного гормону в клітинах-мішенях із специфічним цитозольним рецептором, транслокації комплексу стероїд-рецептор в ядро та стимуляції експресії генів, що контролюють синтез білків, які реалізують фізіологічну функцію даного гормону.