Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Пояснювальна записка. Інтенсивне розширення міжнародних зв’язків, вихід України на міжнародний ринок спричинили необхідність підготовки фахівців
|
|
Інтенсивне розширення міжнародних зв’язків, вихід України на міжнародний ринок спричинили необхідність підготовки фахівців, які б володіли іноземною мовою (ІМ) на професійному рівні.
Володіння ІМ стало нагальною потребою сучасного фахівця, адже воно дозволяє реалізувати різні аспекти професійної діяльності, а саме: своєчасно знайомитися й долучатися до новітніх технологій, відкриттів і тенденцій у розвитку науки і техніки, встановлювати професійні контакти із зарубіжними партнерами тощо.
За Рекомендаціями Комітету Ради Європи з питань освіти (1998) випускники вищих немовних навчальних закладів мають володіти професійно орієнтованими іншомовними навичками і вміннями в усіх видах мовленнєвої компетенції, рівень сформованості яких визначається на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця (табл. 1).
Таблиця 1
Професійно орієнтовані рівні володіння іноземною мовою
| Рівень | Назва професійно орієнтованого рівня | ||||
| в українській мові | в англійській мові | у німецькій мові | у французькій мові | в іспанській мові | |
| В1 | Рубіжний | Threshold Professional | Selbstä ndige Sprachverwendung | Niveau é lé mentaire | Nivel elemental |
| В2 | Просунутий | Vantage Professional | Selbstä ndige Sprachverwendung | Niveau inté rmediaire | Nivel intermedio |
| С1 | Автономний | Effective Professional | Kompetente Sprachverwendung | Niveau inté rmediaire | Nivel intermedio |
| С2 | Компетентний | Mastery Professional | Kompetente Sprachverwendung | Niveau avancé | Nivel avanzado |
Вступники до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем " Магістр" повинні продемонструвати просунутий рівень володіння ІМ (В2), як це визначає «Програма з англійської мови для професійного спілкування»1, що розроблена на основі стандарту Ради Європи2 і рекомендована Міністерством освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України № 14/18.2-481 від 02.03.2005). Цей рівень володіння ІМ забезпечує особі академічну і професійну мобільність, і є достатнім для вступу в магістратуру. Згідно з вимогами Програми після закінчення вивчення курсу ІМ у бакалавраті студент повинен:
1) володіти навичками та вміннями усної комунікації й застосовувати їх для спілкування в навчальних, загальнонаукових і професійних цілях;
2) розуміти усне монологічне й діалогічне мовлення, що стосується тем загальнонаукового й професійного характеру;
3) активно володіти базовою граматикою й основними граматичними явищами, характерними для загальнонаукового й професійного мовлення;
4) знати базову, загальнонаукову лексику, а також термінологію в галузі вузької спеціалізації;
5) уміти користуватися словником у ході читання професійно орієнтованої літератури;
6) володіти основами публічного мовлення – робити підготовлені повідомлення, доповіді, виступати на наукових конференціях;
7) брати участь у дискусії на теми, пов'язані з досліджуваною спеціальністю; формулювати запитання й відповідати на них;
8) володіти основними навичками та вміннями письмової комунікації, необхідними для листування в професійних і наукових цілях;
9) володіти основними прийомами анотування, реферування, адекватного перекладу професійно орієнтованої літератури.
А це означає, що на вступному випробуванні з ІМ кандидати повинні продемонструвати високий рівень сформованості іншомовної комунікативної компетенції, необхідної йому в професійній діяльності.
Програма призначена для студентів немовних спеціальностей, які виявили бажання навчатися за ОКР «магістр».
Для проведення вступного випробування організовується екзаменаційна комісія в складі голови комісії та екзаменаторів. Комісія створюється щорічно наказом ректора і діє протягом календарного року.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Вступне випробування з ІМ передбачає перевірку та оцінку рівня сформованості у кандидатів іншомовної комунікативної компетенції відповідно до вимог програми для студентів немовних спеціальностей. Випускники бакалаврату повинні володіти комунікативними навичками й уміннями та використовувати їх у майбутній науковій та професійній діяльності.
На вступному випробуванні кандидати мають продемонструвати такі навички та вміння:
Іншомовні навички, які мають бути сформовані у студентів протягом навчання за ОКР «бакалавр»
| Лексика: | – вільно володіти лексикою в межах побутових тем, а також тем, пов’язаних зі сферою діяльності студента (2 500 одиниць); – уміти варіювати формулювання, щоб уникнути частих повторів |
| Граматика: | – уміти свідомо й правильно використовувати на рівні речень, фраз і надфразових єдностей, пов'язаних з різними ситуаціями спілкування репертуар таких граматичних явищ: АНГЛІЙСЬКА МОВА · The Noun: singular, plural, countable, uncountable · The Article: definite, indefinite, zero article · The Adjective: degrees of comparison · The Pronoun: personal, possessive, reflexive, reciprocal, demonstrative, interrogative, relative, conjunctive, defining, indefinite, negative · The Numeral: ordinal, cardinal · The Prepositions · The Verb: tense forms, sequencing · The Verbal: present participle, past participle, gerund, infinitive · The Modal Verbs: can, may, must, need, etc. · The Mood: indicative, imperative, conditional · The Sentence: simple, compound, complex · Word Order: direct, indirect speech · Statements and Questions НІМЕЦЬКА МОВА · SEIN: Singular und Plural · SEIN: Ja/nein Fragen stellen, beantworten · Sein: Fragen mit WAS, WO, WER, WIE, WANN, WARUM · ES GIBT · WIEVIEL? Und WIE VIELE · Graduirung durch Adverbien · Nomen · n-Deklination · Plural · Bestimmter und unbestimmter Artikel, Possessivartikel · Adjektivdeklination · Indefinitpronomen man – jemand/niemand – etwas/nichts · Lokale Prä positionen, Wechselprä positionen, temporale Prä positionen · Imperativ · Imperativ: Alternativen · Prä sens · Perfekt · Prä teritum · Plusquamperfekt · Futur · Modalverben · Trennbare Verben, untrenbare Verben · Komparativ und Superlativ · Partizip als Adjektiv · Wortbildung · Passiv · Passiv mit Modalverben · Zustandspassiv · Passiv - Ersatzformen · Verbergä nzungen · Verben mit Prä positionen · Reflexive Verben · Mittelfeld des Satzes · Konjunktiv II: Gegenwart · Konjunktiv II: Vergangenheit · Konjunktiv II: Bedingungen, Vergleiche · Konjunktiv II: Wü nsche, irreale Folgen · Modalverben subjektiv · Kennen – wissen – kö nnen – mö gen – gefallen… · Legen/liegen – setzen/sitzen · Infinitiv + zu · Indirekte Rede · Haurtsatz · Negation · Hauptsatzverbindende Konnektoren · Nebensatz · Dass - Satz · Relativsä tze · Aufzä hlung, Alternativen · Temporalsatz: gleichzeitig, nicht gleichzeitig · Kausalsatz · Konditionalsatz · Finalsatz · Konsekutivsatz · Verbalstil - Nominalstil · Prä positionalpronomen · es · das · Prä positionalpronomen · Lokaladverbien · Zeitdauer · Zeitpunkt · Zahlwö rter ФРАНЦУЗЬКА МОВА La phrase simple 1. La phrase assertive 2. La phrase interrogative 3. La phrase exclamative La forme interrrogative 1. L’interrogation totale 2. L’interrogation partielle Elle porte sur un é lé ment de la phrase indiqué par un mot interrogatif comme: – l’adjectif quel/quelle/quels/quelles? – les pronoms qui? qui est-ce qui? – les pronoms que? qu’est-ce que? quoi? – les adverbes: où? d’où? quand? comment? combien? pourquoi? La forme né gative 1. La né gation totale: non, ne (n’)... pas 2. La né gation partielle – un changement: ne... plus (= avant, oui, maintenant, non) – une restriction: ne... que (= seulement) – une notion de temps: ne... jamais (= pas une seule fois) La né gotiation de qqch: ne...rien La né gotiation de qqn: ne...personne 3. La place de la né gotiation 4. Le cas des articles indé finis et partitif Un, une, des A la forme né gative totale—pas de Du, de la, des A la forme né gative totale—pas de La sphè re du nom 1. Le nom – le nom propre – le nom commun 2. Le genre et le nombre des nom – Le genre: masculin ou fé minin – Le nombre: singulier ou pluriel 3. Les mots qui pré cè dent le nom: les dé terminants a. Les articles dé finis, indé finis ou partitifs le, l’; la, l’; les. Un, une, des. Du, de la, de l’, des. b. Les adjectifs possessifs mon, t- aussi + adjectif + que (= é galité) on, son. Ma(mon), ta(ton), sa(son). Mes, tes, ses. Notre, votre, leur. Nos, vos, leurs. c. Les adjectifs dé monstratifs ce(cet), cette, ces. 4. Les mots qui accompagnent le nom: les adjectifs qualificatifs a. Le genre et le nombre des adjectifs qualificatifs b. La place des adjectifs qualificatifs c. Les comparatifs et les superlatifs –aussi+ adjectif + que(= é galité) – moins + adjectif + que (= infé riorité) – plus + adjectif + que (= supé riorité) – le plus + adjectif + de... – le moins+ adjectif + de... 5. Les mots qui remplacent le nom: les pronom a. Les pronoms sujets je(j’), tu, il, elle, on, nous, vous, ils, elles. b. Les pronoms toniques moi, toi, lui, elle, nous, vous, eux, elles. c. Les pronoms COD (= complé ments d’objet direct) me(m’), te(t’), le(l’), la(l’), nous, vous, les. d. Les pronoms COI (= complé ments d’objet indirect) me(m’), te(t’), lui, nous, vous, leur. e. Les pronoms dé monstratifs – ce (c’) – ç a (familier) f. Les pronoms indé finis – la quantité nulle: aucun / aucune, personne, rien – la singularité: un / une autre, chacun, quelqu’un, quelque chose – la pluralité: d’autres – la totalité plurielle: tous / toutes, tout le monde, tout La sphè re du verbe 1. Les diffé rents types de verbes a. Les verbes personnels b. Les verbes impersonnels c. Les verbes pronominaux 2. Les temps du verbe au mode indicatif a. Le pré sent b. Le futur simple c. Le passé composé d. L’imparfait 3. Les autres modes a. Le mode infinitif Est la carte d’identité du verbe(trois groupes) b. Le mode conditionnel c. Le mode impé ratif ІСПАНСЬКА МОВА · 1 Morfologí a 1.1 Derivació n 1.1.1 Prefijos del españ ol que provienen del latí n 1.1.2 Prefijos del españ ol de origen griego 1.1.3 Sufijos 1.1.4 Sufijos y sufijoides del españ ol de origen griego 1.1.5 Sufijos y sufijoides de origen latino 1.1.6 Sufijos de origen germá nico 1.1.7 Sufijos de origen á rabe 1.1.8 Sufijos de origen ná huatl 1.2 Parasí ntesis 1.3 Composició n 1.4 Creació n de palabras 1.5 Lé xico 1.6 Sustantivo 1.6.1 El gé nero 1.6.2 El nú mero 1.7 Artí culos 1.8 Adjetivos determinativos 1.8.1 Demostrativos 1.8.2 Posesivos 1.8.3 Numerales 1.8.4 Indefinidos 1.8.5 Adjetivos interrogativos y exclamativos 1.8.5.1 Interrogativos 1.8.5.2 Exclamativos 1.9 Pronombre 1.9.1 Clases de pronombres 1.9.2 Cuadro de usos de los pronombres personales 1.10 Adjetivo 1.10.1 Apó cope 1.10.2 Grado 1.10.3 Sustantivació n 1.10.4 Sintaxis 1.10.5 Posició n 1.11 Verbo 1.11.1 Modos 1.11.2 Desinencias de la conjugació n regular 1.11.3 Conjugació n regular 1.11.3.1 Primera conjugació n (en -ar: amar) 1.11.3.2 Segunda conjugació n (en -er, temer) 1.11.3.3 Tercera conjugació n (en -ir, partir) 1.11.4 Verbo copulativo y auxiliar ser 1.11.5 Verbo copulativo y auxiliar estar 1.11.6 Verbo auxiliar haber 1.11.7 Verbo irregular ir 1.11.8 Conjugació n perifrá stica 1.11.8.1 Lista de perí frasis verbales del españ ol 1.11.9 Verbos irregulares 1.11.9.1 Lista de verbos irregulares 1.11.9.2 Algunas conjugaciones irregulares 1.11.10 Construcciones pasivas 1.11.11 Locuciones verbales 1.12 Adverbio 1.12.1 Tipos de adverbios 1.12.2 Locuciones adverbiales 1.13 Tabla de preposiciones y adverbios del españ ol 1.14 Conjunció n 1.14.1 Forma 1.14.1.1 Conjunciones coordinantes o coordinativas 1.14.1.2 Conjunciones subordinantes o subordinativas 1.15 Otras clases de nexos 1.16 Preposició n 1.17 Marcadores del discurso 1.17.1 Caracterí sticas 1.17.2 Tipologí a 1.17.2.1 Estructuradores de la informació n 1.17.2.2 Conectores 1.17.2.3 Reformuladores 1.17.2.4 Operadores argumentativos 1.17.2.5 Marcadores conversacionales · 2 Sintaxis 2.1 Sintagmas 2.1.1 Sintagma nominal 2.1.1.1 Determinantes 2.1.1.2 Nú cleo del sintagma nominal 2.1.1.3 Adyacentes del nú cleo del sintagma nominal 2.1.2 Sintagma verbal 2.1.3 Sintagma preposicional 2.1.4 Sintagma adjetivo 2.1.5 Sintagma adverbial 2.2 Concordancia 2.2.1 Concordancia nominal 2.2.2 Concordancia verbal 2.2.3 Reglas generales · 3 Semá ntica 3.1 Sentido y referente 3.2 Denotació n y connotació n |
| Фонетика: | – сприймати і відтворювати звукові одиниці мови у певному контексті з використанням відповідного наголосу, ритму та інтонації; – володіти чіткою, природною вимовою та інтонацією |
| Орфографія: | – використовувати систему правил написання, що є стандартною для писемного мовлення; – чітко, розбірливо й без помилок писати слова й значимі частини |
Іншомовні вміння, які мають бути розвинені у студентів протягом навчання в за ОКР «бакалавр»
| Аудіювання: | – розуміти запитання екзаменаторів – розуміти короткі висловлення й коментарі екзаменаторів – розуміти основний зміст і деталі аудіотекстів – розуміти нормативне усне мовлення, живе або в запису, як на близькі, так і на незнайомі теми, які звичайно зустрічаються в особистому суспільному, академічному або професійному житті. Лише надзвичайний фоновий шум, неадекватна структура висловлювання та/або вживання ідіоматизмів впливає на здатність розуміти почуте – розуміти пожвавлену розмову носіїв мови – розуміти основне з лекцій, розмов і доповідей та інших форм академічної/професійної презентації, які зазмістом і лінгвістично є складними – розуміти повідомлення й оголошення на конкретні та абстрактні теми, мовлення яких нормативне – розуміти нормативне мовлення, яке здебільшого зустрічається в суспільному, професійному або академічному житті, і визначати погляди і ставлення мовця так само добре, як зміст інформації – розуміти більшість теленовин і передач про поточні справи – розуміти документалістику, інтерв’ю, ток-шоу тощо |
| Читання: | – читати й розуміти тексти загальнонаукового та професійно орієнтованого характеру; – володіти всіма видами читання (вивчаючим, ознайомлювальним, переглядовим і пошуковим); – робити висновки й умовиводи на основі переробки отриманої інформації |
| Говоріння: | Монологічне мовлення: – представляти себе; – володіти мовленнєвим етикетом повсякденного й професійного спілкування; – володіти всіма видами монологічного мовлення (інформування, пояснення, уточнення тощо); – проводити презентації; – робити коротке непідготовлене повідомлення, поєднуючи елементи опису, оповідання й міркування; – виступати на конференціях з доповідями та повідомленнями Діалогічне мовлення: – починати, вести й завершувати бесіду; – вести бесіду, демонструючи елементи розпиту, пояснення, висловлення власної думки і т.ін. – уміти всановлювати контакти у ситуаціях повсякденного, професійного та наукового спілкування (контакти по телефону, обмін інформацією/ дискусія/ диспут у ході семінарів, конференцій тощо) |
| Письмо: | – реалізувати на письмі комунікативні наміри: · писати зрозумілі, детальні тексти на ряд знайомих тем у межах своєї сфери інтересів, узагальнюючи й оцінюючи інформацію та аргументи з певної кількості джерел; · писати чіткі, детальні описи дійсних або уявних подій чи вражень, виділяючи зв'язки між думками у вигляді чіткого зв'язного тексту і дотримуючись прийнятих умовностей відповідного жанру; · писати твір з послідовно розгорнутою аргументацією, належним чином підкреслюючи значущі думки; · продукувати чітке, змістовне, об’ємне писемне мовлення з належним послідовним плануванням та розбивкою на абзаци; · писати анотації; · писати тези/ доповіді · використовувати правила написання слів та пунктуації, проте може спостерігатися вплив рідної мови – фіксувати потрібну інформацію в ході спілкування/ аудіювання |
| Переклад: | – працювати з двомовним словником; – вибрати зі словника відповідні українські еквіваленти; – давати адекватний переклад на основі розпізнавання синтаксичної структури речення |