Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ключові поняття та терміни. Суспільство – відокремлена від природи частина матеріального світу, яка являє собою форму життєдіяльності людей⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 15
Суспільство – відокремлена від природи частина матеріального світу, яка являє собою форму життєдіяльності людей, що розвивається історично. Праця – це цілеспрямована діяльність людей, у процесі якої вони перетворюють і пристосовують предмети природи для задоволення своїх потреб. Суспільне виробництво – це категорія для позначення виробництва самої людини, матеріальних благ, а також форм спілкування. «Життєва сила» – це ті фізичні і духовні можливості людей, які використовуються ними для виробництва і відтворення всіх своїх можливостей. Тобто це ті сили, які витрачаються на самообслуговування, самоосвіту, навчання і виховання дітей і дорослих, на охорону здоров’я, сприйняття творів мистецтва і т.д. «Духовне виробництво» – це вся багатогранна діяльність людей по виробництву, розподілу, обміну, споживанню і збереженню духовних цінностей – ідей, уявлень, наукових знань, ідеалів, виробництво яких здійснюється за допомогою певних соціальних інститутів. Духовне виробництво охоплює собою освіту ідейне, моральне, релігійне, естетичне, правове виховання, різноманітні форми залучення людей до духовної культури через систему культурно-масових закладів, просвітницьких організацій, засобів масової інформації й ін. Спосіб виробництва – єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Предмети праці – це те, на що спрямована діяльність людини, що добувається працею з природи. Знаряддя праці – це все те, що людина використовує в процесі взаємодії між собою і природою, що служить їй для передачі цілеспрямованих зусиль на предмет праці для полегшення і прискорення цих зусиль (інструменти, верстати, машини, наукомісткі технології, мікропроцесорна техніка, біотехнологія, ядерна техніка). Умови праці – виробничі приміщення, шляхи, канали, склади, джерела енергії й ін. Умови праці разом із знаряддями праці складають засоби праці. Предмети праці і засоби праці в сукупності виступають як матеріальні умови для виробництва й утворюють засоби виробництва. Засоби виробництва, утворювані суспільством, разом із людьми, що володіють знаннями і навичками до праці, методами і формами організації виробництва в сукупності становлять продуктивні сили суспільства. Виробничі відносини – взаємні зв’язки і відносини людей в процесі виробництва. Надбудова – це сукупність ідей, теорій, поглядів (політичних, правових, моральних і ін.), відповідних їм відносин (політичних, правових, моральних і ін.), система організацій і установ (державних, політичних, суспільних і ін.), що закріплюють ці відносини. Соціальна структура – це структура суспільства в цілому, система зв’язків між усіма його основними елементами; це єдність економічної, соціальної, політичної і духовної структур. Соціальна спільнота – клас, нація, народ, община, трудовий колектив. Народність – це соціальна спільнота, для якої характерні спільність території, мови, наявність економічних зв'язків, спільність елементів культури, побуту, обрядів, традицій і звичаїв, спільна самоназва. Нація – це така соціальна спільнота, для якої характерні спільність мови, території, економічного життя, психологічного складу людей, специфічні особливості культури, побуту, способу життя, національна самосвідомість. Національне питання – визначення сутності нації, з'ясування виникнення і розвитку націй, пошук шляхів ліквідації гноблення, встановлення рівності між націями. Держава – основне знаряддя влади, носій суверенітету, тобто необмеженої верховної, неподільної політичної влади. Суспільна свідомість – це сукупність ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій), що охоплюють і відображають суспільне буття, його вироблених людством у процесі освоєння природи і суспільної історії. Буденна свідомість виникає в процесі повсякденної практики людей стихійно, як емпіричний відбиток зовнішньої сторони дійсності. Теоретична свідомість являє собою відбиток істотних зв'язків дійсності і закономірностей. Вона знаходить своє вираження в науці й інших формах свідомості. Суспільна психологія – рівень суспільної свідомості, що включає настрій, думки, почуття, ціннісні орієнтації, які формуються в процесі повсякденного практичного життя людей. Ідеологія – вищий рівень суспільної свідомості, що являє собою системи корінних інтересів соціальних груп.
|