Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг

Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг застосовуються для захисту продукції, що випускається, від недобросовісних конкурентів на ринку. Ці засоби дозволяють індивідуалізувати виробника та не вводити в оману споживачів. Законодавство не розглядає ці засоби як результати творчої діяльності та не визнає за конкретними авторами якихось особливих прав.

Комерційне найменування – це оригінальне позначення юридичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, що індивідуалізує її серед інших осіб, надає інформацію споживачам щодо справжнього характеру її діяльності. Комерційне найменування не треба плутати з назвою підприємства. Назва підприємства – це позначення об’єкта цивільних прав – майнового комплексу, що охоплюється поняттям «підприємство». Наприклад, ТОВ «Міцність» - це комерційне найменування, а залізобетонний завод – це назва підприємства.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються (ст. 489 ЦК).

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

· право на використання комерційного найменування;

· право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

· інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною (ст. 490 ЦК).

Торговельна марка – це будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 ЦК). Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ст. 495 ЦК). Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років, а потім можуть бути продовженими (ст. 496 ЦК).

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права, якщо інше не встановлено законом. Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару (послуги) і межами географічного місця його (її) походження (ст. 501 ЦК).